WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Емоційні порушення в дитячому віці та їх корекція - Реферат

Емоційні порушення в дитячому віці та їх корекція - Реферат

кожна складна ситуація - це тренування її можливостей, уміння володіти собою.
5.Виконання ролі -дитині пропонують обрати собі будь-який образ для наслідування реальної людини чи кіногероя, літературного героя і нама-гатися діяти в "образі". Цей прийом дає дитині можливість, діючи наче від імені свого героя, почуватися впевненіше, вільніше в складних ситуаціях.
6.Контроль голосу 1 жестів -учневі розповідають, яким чином голос і жести людини відображають її емоційний стан, а також пояснюють, як важливо постійно тренувати впевненість у голосі і жести перед дзеркалом, адже спокійний голос і певні жести самі по собі заспокійливо впливають на людину.
7.Дихання -дитині пояснюють, що ритмічне дихання заспокійливо впливає на організм. Вправи: робити вдих вдвічі довший, ніж видих; зробити глибокий вдих і затримати дихання на 20-30 с.
Приємний спогад -дитині пропонують у тривожній ситуації згадати ситуацію, коли вона відчувала абсолютний спокій.
Переорієнтування симптомів тривожності. Дорослий пояснює дитині, що все те, що він відчуває у тривожній ситуації - серцебиття, холодні руки, сухість у роті - усе це симптоми страху, а звичайні ознаки свідчать про готовність людини виконати ту чи іншу діяльність.
Отже, подолання тривожності у підлітків можна здійснювати в трьох напрямах:
а) навчання прийомів оволодіння своїм емоційним станом;
б) розширення можливостей формуванням умінь і навичок, необхідних для успішного виконання діяльності;
в) перебудова самооцінювання і структури мотивів підлітка.
Музика дає змогу змінювати тривогу на глибинному, підсвідомому рівні й уникнути того, з чим дитині чи навіть підліткові не так легко справитися. До проведення такої роботи слід обов'язково залучити й батьків, їм дається завдання проговорити вдома ситуації, які колись викликали в їхніх дітей страхи, тривогу і які вони все-таки подолали.
Розширення можливостей і набуття нових навичок, умінь також дає змогу подолати тривогу. Так, для дітей і підлітків, які страждають "шкіль-ною тривожністю", потрібні спеціальні консультації. Найчастіші скарги - це боязнь відповідати біля дошки, на екзаменах.
Розглянемо це детальніше. Так, після попередньої консультації підліткові потрібно допомогти скласти спеціальну програму.
що страх біля дошки можна і треба переборювати. Учень має з'ясувати, що в нього виходить найкраще і в подальшому спиратися на свої досягнення й знахідки.
Учням, які перед екзаменами постійно відчувають тривогу, пропонується:
o скласти якомога вдаліший план і вивчити його під час підготовки до кожного питання в білетах;
o залишити день перед екзаменом, для того щоб відповідати на всі білети перед дзеркалом, другу або мамі так, наче відповідаєш екзаменаційній комісії;
o до кожного білета треба розв'язати задачу (з математики) чи зробити розбір слова, речення (з мов). Робити все вголос;
o за кілька днів до екзамена обов'язково подумки програти в усіх деталях ситуацію екзамену і свою відповідь. Робити це детально у різних варіантах При цьому намагатися знайти кращу відповідь, кращу форму поведінки;
o напередодні екзамена, навпаки, треба уявити собі ситуацію екзамена з усіма переживаннями: спочатку уяви, як ти боятимешся, але коли вже витягнеш білет і сядеш на місце, страх пропадає, ти зосереджуєшся. Уяви, як усе це з тобою відбувається, і ти добре і, головне, спокійно підготуєшся до відповідей комісії. Ще раз нагадуємо - уявляй усе конкретно, у деталях, з усіма переживаннями, діями.
Під час екзаменів рекомендується:
1. Продумати план відповіді й записати його з прикладами (не обо-в'язково згадувати той, який записано в зошиті). Не слід лякатися, якщо виникає почуття, що нічого не пам'ятаєш і не знаєш. Треба пам'ятати, що на екзамені є достатньо часу, щоб підготуватися до відповіді. Пропонуємо згадати, як Ви будували свою відповідь вдома. Після цього поділити аркуш паперу на дві частини. Зліва пишуть: "Що я знаю", - справа - "Що мені невідомо". Тобто в лівій частиш записують усе, що приходить у голову по білету - правила, приклади, окремі докази. Воно навіть може бути в певному безпорядку. У правій - те, чого не можна згадати. Обидві частини заповнюють одночасно, проте час від часу викреслюють у правій частині те, що згадалося. У кінці підготовки складають план відповіді. На це відводиться спеціальний час. Важливо відповісти хоч на частину, проте чітко й логічно, ніж на все, але хаотично.
2. Дуже детально підготувати розв'язання задачі (граматичний розбір) і продумати відповіді на запитання, які можуть бути поставлені на екзамені.
3. Підготовка закінчується на 1 - 2 хв. раніше до того, як викликають відповідати. У цей час слід відновити в пам'яті те, що ти відчував,' коли тренувався вдома, і, не заглядаючи в план, повторити по пам'яті його логіку, приклади.
4. На екзамені можна скористатися планом, складеним під час підготов-ки до відповіді.
У нашій культурі, на наш погляд, не прийнято відкрито виявляти емоції. Треба знати, що стримування як позитивних, так і негативних емоцій може викликати дискомфорт, відбитися на самопочутті, стані здоров'я, а також призвести до некоптрольовапого "вибуху". Тому саме в дитячому віці треба оволодіти вмінням конструктивно виявляти свої емоції. Ці знання можна отримати, виконуючи вправи, спрямовані па формування вміння розуміти почуття ін тих людей та адекватно виявляти свої.
Розвиток емоційної сфери допоможе дітям відчути радість життя та зберегти своє здоров'я. Діти знають, що емоції виникають, коли:
o я почуваю себе гарно або погано;
o у мене виходить або не виходить задумана справа;
o хтось мене образив;
o у мене щось болить.
Вони також можуть розпізнавати емоції як позитивні, так і негативні. Наприклад, дітям пропонується зіграти в гру "Підбери емоцію". Для цього їх треба попередньо ознайомити з словником назв емоцій та запропонувати записати позитивні і негативні в окремих стовпчиках:
радість журба задоволення
увага сум заздрість
горе щастя сором
гнів провина інтерес
Ознайомившись з назвами цих та інших емоцій, можна запропонувати і-таку вправу: кожній із вивчених емоцій присвоїти свій порядковий номер. Наприклад: 1 - радість, 2 - гордість, 3 - сором. Вчитель називає номер, а учні повинні прийняти позу, яка відповідає емоції за певним номером.
З великі їм задоволенням діти виявляють радість, гнів, біль, сором, занепокоєння, використовуючи при цьому кольорові олівці чи фломастери. Доцільно про довжитн що вправу, запропонувавши дітям обмінятися малюнками та спробувати пізнатинастрій свого товариша. Дайте дітям домашнє завдання: нехай батьки відгадаютьза цим малюнком настрій дітей. Інколи за допомогою цих вправ вдається відкоригувати деякі недоречні прояви поведінки. А зникають проблеми - поліпшується настрій, поведінка дітей стає контрольованою.
Страх як емоційний розлад в дитячому віці.
Немовля вже може відчувати такі
Loading...

 
 

Цікаве