WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Особливості застосування ігрового методу та засобів мистецтва у психокорекційній роботі - Реферат

Особливості застосування ігрового методу та засобів мистецтва у психокорекційній роботі - Реферат


Реферат на тему:
Особливості застосування ігрового методу та засобів мистецтва у психокорекційній роботі
ПЛАН
1. Використання методів ігрової психотерапії у психокорекційній роботі. Основні психологічні механізми корекційного впливу гри.
2. Терапія мистецтвом.
3. Казкотерапія.
Ігрова психотерапія - метод психотерапевтичного впливу на дітей і дорослих з використанням гри. Сьогодні гра, без перебільшення є найпопулярнішим видом психологічної роботи як з дітьми, так і з дорослими.
Чому більшість людей у будь-якому віці так люблять грати?
Перш за все, тому що гра - це цілісний стан душі. Гра захоплює людину повністю. Це єдність думок, почуттів і руху. Це гармонія життя в образі, ролі, ситуації, світі.
Крім того, гра - це унікальний фантастичний простір, що має величезний творчий потенціал. Можна творити себе, свої відносини з іншими, своє майбутнє і майбутнє світу в абсолютно безпечній атмосфері і ситуації.
Характерна особливість гри - її двоплановість, тобто:
· Гравець виконує реальну діяльність, пов'язану з рішенням конкретних задач,
· Ряд аспектів цієї діяльності носять умовний характер, що дозволяє відволіктися від реальної ситуації з її відповідальністю та багатьма обставинами.
Двоплановість гри обумовлює її розвивальний ефект.
У роботі з дорослими гра використовується у груповій психотерапії і сп тренінгу у виді спеціальних вправ, завдань на невербальні комунікації, розігрування різних ситуацій. Гра сприяє створенню близьких стосунків між учасниками групи, знімає напругу, тривогу, страх перед оточуючими, підвищує самооцінку, дозволяє перевірити себе в різних ситуаціях спілкування, знімаючи небезпеку соціально-значимих наслідків.
У роботі з дітьми гра коригує негативні відносини, страхи, невпевненість у собі, що подавляються дитиною, розвиває здібності дитини до спілкування, збільшує діапазон доступних для дитини дій з предметами.
Структуру дитячої гри складають:
ролі, взяті на себе гравцями,
ігрові дії як засіб реалізації цих ролей,
ігрове застосування предметів - заміщення реальних предметів ігровими (умовними),
реальні стосунки між гравцями.
Одиниця гри і в той же час центральний момент, який об'єднує всі її аспекти - роль.
Сюжет гри - відтворювальна дійсність.
Зміст гри - те, що відтворюється дітьми як головний момент діяльності і відносин.
В грі відбувається формування довільної поведінки дитини і її соціалізація.
Ігрова психотерапія застосовується при наявності даних проблем:
соціальний інфантилізм, замкнутість, фобічні реакції, надконформність і надслухняність, порушення поведінки і шкідливі звички,
- при агресивності в поведінці,
- як засіб покращення емоційного стану дітей після розлучення батьків,
- для дітей, що потерпіли насилля і покинутих дітей,
- для зниження страхів,
- при корекції труднощів у навчанні,
- відставанні у мовному розвитку,
- покращенні "Я-концепції".
Основні психологічні механізми корекційного впливу гри.
1. Моделювання системи соціальних стосунків в наочно дієвій формі в особливих ігрових умовах.
2. Зміна позиції дитини в напрямку подолання пізнавального і особистісного егоцентризму і послідовної децентрації, завдяки чому відбувається усвідомлення власного "Я" в грі і зростає рівень соціальної компетентності і здібності до вирішення проблемних ситуацій.
3. Формування реальних відносин партнерства та співробітництва.
4. Організація поетапної обробки в грі нових, більш адекватних способів орієнтування дитини в проблемних ситуаціях, їх інтеріорізація, засвоєння.
5. Формування здібності дитини до довільної регуляції діяльності на основі підпорядкування поведінки системі правил.
Принципи здійснення ігротерапії.
- Безумовне прийняття дитини.
- Недирективність в управлінні корекційним процесом (мінімальність обмежень).
- Встановлення фокусу корекційного процесу на почуттях і переживаннях дитини (необхідно добитися відкритого вербального вираження дитиною своїх почуттів, стати для дитини своєрідним дзеркалом, в якому вона може побачити себе).
Корекційний процес можливий лише тоді, коли психолог сензитивний до почуттів дитини, висловлює віру в можливості дитини прийняти на себе відповідальність за рішення проблеми.
Вперше методи ігрової терапії були застосовані М.Кляйн, гра використовувалася як заміна методу вільних асоціацій в психоаналізі. Гра на думку М.Кляйн представляє символічну діяльність, в якій знаходять вільне вираження подавлені і обмежені соціальним контролем несвідомі несвідомі імпульси і бажання,
- В ролях, які приймає на себе дитина, в ігрових діях з іграшками приховується певний символічний зміст;
- В грі дитина є вільною від тиску з боку оточення, розкриваються можливості вираження несвідомих бажань.
Кляйн рахувала, що символічний зміст повинен бути проінтерпретований терапевтом і доведений до свідомості дитини.
Ігротерапію одна з перших застосовувала Анна Фрейд в роботі з дітьми, які пережили бомбардування Лондону під час ІІ світової війни. Якщо дитина мала можливість виразити в грі свої переживання, то вона звільнялася від страху, і пережите не розвивалося в психологічну травму.
До використання гри в психокорекційних цілях зверталися вітчизняні дослідники - практики Л.Абрамян (1986), А.Варга (1989), А.Захаров (1988), А.Співаковська (1988).
А.Співаковська вважала, що для того, щоб включити в дію механізм перебудови поведінки несміливих у спілкуванні дітей, необхідно змінити умови, тотбо вивести з того середовища, в якому з'явилися небажані форми поведінки.
За Захаровим метою корекції є перенос негативних емоцій і якостей дитини на ігровий образ. Діти наділяють персонажів власними негативними емоціями, рисами характеру, переносять на ляльку свої недоліки.
Гра як діяльність і її психолого-педагогічні можливості.
Особливості гри як діяльності. Психолого-педагогічні можливості гри.
Гра - це внутрішньо мотиваційна, самоцінна для людини діяльність. В грі людина почуває себе природно, адекватно своїй людській природі, так як природній стан людини - це стан Діяча, ініціатора власного розвитку.
Людина включається в гру цілковито: всім своїм інтелектуальним, особистісним, емоційним потенціалом, своїм життєвим досвідом і творчими ресурсами. Гра надає широкі можливості для розвитку і саморозвитку так як людина знаходиться в стані "максимальної готовності" до цього.
Гра задає учаснику правила поведінки, границі дозволеного, часові межі самореалізації в даному ігровому просторі. Гра надає значні можливості для формування саморегуляції, навичок планування, самоконтролю і самооцінки.
Гра є "експериментальною площадкою" особистості, дозволяє почувати себе вільним від всіх обмежень (стереотипів, шаблонів мислення і звичних варіантів рішення проблеми) Гра дозволяє осмислити і зрозуміти себе, побачити (відчути) перспективи зміни, побудувати новімоделі поведінки, навчитися по-іншому ставитися до світу і себе.
Гра - це сумісна діяльність, що передбачає колективну взаємозалежність і збільшення особистих можливостей через залучення потенціалу інших учасників. Гра розвиває важливі соціальні навички і вміння, здібність до емпатії, кооперації, вирішенню конфліктів шляхом співпраці, вчить людину бачити ситуацію очима іншого.
Терапія мистецтвом.
Інтерес до арт-терапевтичних методів відображає потребу сучасної людини до більш природних, комплексних способів лікування і гармонізації, в яких однакову роль
Loading...

 
 

Цікаве