WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Методи вивчення конфлікту - Реферат

Методи вивчення конфлікту - Реферат

прогнозування розвитку тих чи інших явищ. Конфліктологи використовують його для прогнозування конфліктів, оцінювання рівнів латентних конфліктів. Основою якісної та кількісної оцінки об'єктивних і суб'єктивних факторів, які впливають на конфлікт, стає думка спеціалістів, що спирається на їхній професійний науковий та практичний досвід. Важливо в цьому контексті сформулювати питання, правильно підібрати експертів, організувати їхню роботу.
Метод "картографіїконфлікту". Суть методу полягає у послідовному заповненні "карти" конфлікту, розділеної на кілька секторів (залежно від кількості учасників конфлікту). У центр її заноситься основна проблема, а в розділи - інформація про учасників конфлікту та їхню мету в ньому.
Комп'ютерний контент-аналіз. Так званий комп'ютерний кон-тент-аналіз (ККА) текстів засобів масової комунікації - один із методів відстежування моделей соціальної реальності, які транслюються масовими інформаційними та пропагандистськими джерелами. Ці результати можна використати як вихідну базу даних чи додатковий аналітичний матеріал у процесі прийняття рішень. Метод ККА досить швидко входить у сучасну практику.
Примирні та арбітражні процедури. Використовуються з метою розв'язання конфліктів на різних соціальних рівнях. Вони допомагають мирно врегульовувати складні трудові конфлікти, що зайшли в глухий кут. У такому разі аналіз конфліктів здійснюють незалежні організації. Наприклад, в Україні такою організацією є Національна служба посередництва і примирення. Завданням незалежної організації є вивчення ситуації та запропонування проекту вирішення конфліктів. Якщо ж сторони не доходять згоди, то незалежна організація виносить свій вердикт, обов'язковий для конфліктуючих сторін.
Соціометрія. Цей метод прийшов у вітчизняну науку із зарубіжної соціології та соціальної психології. Сам термін "соціометрія" походить від латинської зосіш (співучасник) і теїгит (вимірювання).
Соціометричне вимірювання у конфліктології передбачає вивчення емоційно-психологічних зв'язків між людьми.
На думку винахідника цього методу американського вченого Дж. Морено, соціометричний метод являє собою систему технічних засобів і процедур для аналізу соціально-емоційних зв'язків індивіда з членами тієї групи, де він живе і працює.
Соціальне макросередовище (система суспільних відносин) є об'єктивною основою для виникнення тих та інших взаємин особистості з людьми в групі. Мікросередовище посідає проміжне становище у відносинах особи й суспільства, воно ніколи не є пасивним, посилюючи або ж знижуючи вплив суспільства на особу. За допомогою соціометричних досліджень можна отримати зріз динаміки внутрішніх взаємин у групі, дати конкретну кількісну оцінку внут-рішньогрупових і міжгрупових процесів спілкування, виявити характер психологічних взаємин, наявність лідерства, угруповань, конфліктних ситуацій. Важливим позитивом цього методу є простота й швидкість процедури дослідження.
Вимоги до методів конфліктологічного дослідження
Об'єктивність - висновки повинні бути зроблені на достовірних даних, а не на припущеннях чи уявленні.
Валідність - можливість повноти дослідження.
Надійність - отримання однозначних результатів при багаторазовому контролі.
Специфічність - відповідність певної методики тільки тому фактові, процесу чи проблемі, які вивчаються.
Економічність - розв'язання цієї проблеми з найменшими витратами часу, засобів, зусиль тощо.
Методи дослідження конфліктів
У становленні конфліктологічної практики особливе місце належить переговорним методам вирішення конфліктів (Д. Скотт, Т. Боуер, Т. Кельман розробили програми психологічного тренінгу, які навчають конструктивній поведінці у конфліктній взаємодії). Розробляються технології переговорів за участю посередників - медіаторів (В. Лінкольн, Л. Томпсон, Р. Рубін).
Своїми методами конфліктологія суттєво відрізняється від власне психолого-соціолого-політологічних.
Специфіка суспільно-політичного життя дуже розмаїта, через те процес вивчення конфліктів - досить складний, він потребує інтегративних підходів. Над виробленням вимог і підходів до створення методів конфліктології працювали західні і вітчизняні науковці: П. П. Блонський, Л. С. Виготський, С. Л. Рубінштейн, Б. Г. Ананьєв, Б. М. Теплов, Г. С. Костюк, К. К. Платонов, Б. Ф. Ломов, П. Фресс, Ж. Піяже та ін.
На думку науковців, найголовнішими вимогами до вивчення конфліктів є:
o об'єктивність (полягає у вивченні об'єктивних умов виникнення та дії проявів психічних явищ). Наукове вивчення психіки стає можливим завдяки опосередкованому аналізу та синтезу проявів психіки у процесах і продуктах діяльності й поведінки людини;
o генетичний підхід полягає у вивченні психічних явищ у динаміці, при переході у філогенезі та онтогенезі з одного рівня розвитку на інший;
o системний підхід до психічного явища як своєрідної системи, що має свої специфічні закономірності. Б. Ф. Ломов називає три основні підсистеми - когнітивну (в якій реалізується функція пізнання), регулятивну (що забезпечує регуляцію діяльності та поведінки) й комунікативну (яка формується й реалізується у процесі спілкування);
o багаторівневийхарактер має і детермінація психічних явищ. Однією з форм реалізації системного підходу в психологічному дослідженні є особистісний підхід; особистісний підхід передбачає вивчення конкретної особистості в конкретній проблемній ситуації. Водночас кожне психічне явище має розглядатись у контексті цілісної системи психічних властивостей індивіда - його потреб, знань, цілей, діяльності та поведінки, емоційно-почуттєвої сфери, здібностей до спілкування, сфер життєвої спрямованості, рис характеру, самосвідомості, досвіду, інтелекту, психофізіології та віку.
Це надзвичайно важливо при внутрішньоособистісних і міжособистісних конфліктах;
o вимога індивідуалізації полягає у розкритті своєрідності кожної особистості, притаманного їй індивідуального стилю поведінки та діяльності;
o вимога єдності теорії та практики передбачає здійснення корекції, реабілітації, вдосконалення розвитку особистості на основі розкритих законів психіки тощо.
Для вивчення конфліктів використовується весь арсенал основних психологічних методів, який включає спостереження, вивчення документів, експертизи, опитування, аналіз результатів діяльності тощо. У вітчизняній практиці психологи називають кілька підходів до пошуку методів вивчення конфліктів.
Підхід, що опирається на експериментальне конструювання конфліктної ситуації переважно в лабораторних умовах (прості конфліктні ігри, різні ситуації, що моделюють зіткнення).
Наступний підхід полягає у вивченні таких конфліктних явищ
o групах (колективах), як напруженість у взаєминах, можливість агресивної поведінки окремих осіб, наявність осіб (мікрогруп) з негативною спрямованістю тощо. З цією метою використовують різні особистіші опитувальники й тести, а також варіанти соціологічного опитування.
Конфлікти вивчають також шляхом історичного підходу (метод ретроспективи) та ін.
Ефективність роботи конфліктолога чи психолога залежить від багатьох чинників:
o узагальненої теорії, яку вибирають для дослідження конфліктів;
o засобів отримання психолого-конфліктологічної інформації;
o засобів передачі одержаної інформації.
У контексті розгляду проблеми доцільно зауважити про небезпечність використання тестів іноземних авторів. Річ у тому, що спостерігаються труднощі, пов'язані з мовою, традиціями, культурою, характером етносів та їхньою ментальністю.
В. В. Столін сформулював вимоги до методик різного виду:
o процедуру дослідження потрібно задавати у вигляді однозначного алгоритму;
o аналіз результатів повинен включати статистичне обґрунтовані методи підрахунку;
o тестові шкали повинні бути перевірені на репрезентативність, надійність і валідність;
o ведення банку даних, зібраних з усіх використаних методик.
Існують певні апробовані психологічні технології розв'язання конфліктів:
o виявлення реальних причин конфліктів;
o визначення проблеми конфлікту;
o виявлення реальних і прихованих учасників конфлікту; .
o аналіз, визначення частоти й тематики інцидентів;
o подолання конфліктної ситуації, яка передбачає вирішення нагромаджених суперечностей, які містять у собі причину конфлікту;
o подолання інциденту тощо.
Ліксон передбачає психотехнологію розв'язання конфліктів, шо має сім етапів [14]:.
o знімання масок;
o виявлення справжньої проблеми;
o відмова від установки "тільки перемога";
o знаходження кількох можливих рішень;
o оцінка варіантів і вибір кращого з них;
o прагнення до діалогу та порозуміння.
Loading...

 
 

Цікаве