WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Феноменологія і аналіз конфлікту - Реферат

Феноменологія і аналіз конфлікту - Реферат

ставлення людини до конфлікту. Наприклад, можна зробити такий поділ:
o конфлікти, що оцінюються як небажані - при цьому з'являється захисна позиція особистості;
o конфлікти, що сприймаються людиною, як необхідні - в такому разі людина поводиться природніше, адекватно. Досить цікаву класифікацію конфліктів подає Л. А. Єршов [5].
1.За джерелом: а) конфлікти, що виникають внаслідок дій об'єктивних факторів соціальної ситуації; б) конфлікти, що виникають внаслідок зіткнення потреб, мотивів, поглядів, поведінки.
2.За змістом: а) конфлікти як ділові справи; б) конфлікти як особисті інтереси.
3.За значущістю: а) конфлікти, важливі лише для окремих працівників; б) конфлікти, важливі для окремих індивідів, груп, прошарків населення тощо.
4.За типом розв'язання: а) конфлікти, що приводять до модифікацій обох сторін; б) конфлікти, що приводять до знищення однієї із сторін, її позицій, стереотипів, установок; в) конфлікти, що привели до іншої точки зору обидві сторони.
5.За формою прояву: а) конфлікти того чи іншого напрямку дії, поведінки ("наближення - віддалення", "наближення - наближення", "віддалення - віддалення"); б) конфлікти тієї чи іншої якості, інтенсивності дії, поведінки; в) конфлікти, що виражаються вербально чи - невербальними засобами (мовчання, поза, погляд при сприйнятті суперника); г) за типом структури взаємин - приховані, відкриті; д) за соціальною формалізацією - конфлікти офіційні та неофіційні тощо; е) конфлікти "прав та обов'язків".
Традиційне виокремлення видів конфлікту ґрунтується на суперечності конфліктуючих сторін. С. Чейз запропонував 18-рівневу структурну класифікацію, що охоплює явища від внутрішньоособистісного і міжособистісного рівня до конфліктів між державами, націями, аж до протистояння Захід - Схід.. А. Г. Здравомислов , базуючись на працях Н. Смелзера, класифікує конфлікти за конфліктуючими сторонами:
1.Міжіндивідуальні конфлікти.
2.Міжгрупові конфлікти (при цьому виокремлює такі типи груп: а) група інтересів, б) група етно-національного характеру, в) групи за спільністю становища).
3.Конфлікти між асоціаціями, партіями.
4.Внутрішньо- та міжінституціальні конфлікти.
5.Конфлікти між секторами суспільного поділу праці.
6.Конфлікти між державними утвореннями.
7.Конфлікти між культурами і типами культур тощо.
Межі конфлікту
Вирізняють три аспекти визначення меж конфліктів: просторові, часові, суб'єктні.
Просторові межі конфлікту: визначення меж територій, на яких відбувається конфлікт. Це дуже важливо для соціальних, міжетнічних, міжнародних конфліктів.
Часові межі: тривалість конфлікту в часі, його початок і кінець.
Від суб'єктної межі конфлікту залежить кількість учасників у конфлікті на його початку.
Початок конфлікту: для визнання конфлікту як такого, що вже розпочався, потрібно три умови:
o перший учасник конфлікту діє свідомо й активно на шкоду опонентові;
o другий учасник усвідомлює, що ці дії спрямовані проти його інтересів;
o у зв'язку з цим другий учасник усвідомлює, що зазначені дії спрямовані проти першого учасника.
Ознаки конфлікту. Будь-який конфлікт незалежно від його характеру, конкретного змісту і виду обов'язково містить у собі момент протистояння, "протиборства". Збройна сутичка сусідніх держав, сімейна сварка, службовий конфлікт, страйк, особиста драма - в усіх цих конфліктах присутнє зіткнення суперечливих або ж несумісних інтересів, позицій, тенденцій тощо.
Оскільки ми говоримо, що конфлікт - це зіткнення двох протилежних ідей, думок, то виникає запитання: "Що означає це зіткнення когось із кимсь?" Насамперед воно передбачає наявність протилежних начал. Тема "бінарності", або "полярності", добре відома філософам. Ці "полюси", як твердять філософи, взаємно передбачають один одного - як ліве і праве, добро і зло, високе і низьке тощо. Суперечність не може існувати сама по собі, поза своїми конкретними носіями. У контексті конфліктоло-гії ця властивість може бути позначена як біполярність, що означає і взаємозв'язок, і взаємопротилежність водночас. Справжнє пізнається на тлі несправжнього - це діалектика розвитку.
Протистояння передбачає наявність двох протилежних один одному інтересів. Боротьба мотивів також можлива тільки за їхнього розмаїття.
Р.Дарендорф вважає, що будь-який конфлікт зводиться до "взаємовідносин двох елементів". Навіть якщо у конфлікті бере участь кілька груп, між ними утворюються коаліції і конфлікт знову набуває біполярної природи . Однак сама по собі біполярність ще не означає зіткнення двох різних начал, їх протилежність виявляється не просто в їх зіткненні чи протистоянні.
Конфлікт виявляється в "боротьбі" його різних сторін, що завершується вирішенням або ж зняттям цієї суперечності. Таким чином, поряд із біполярністю, що є носієм суперечності, обов'язковим атрибутом конфлікту є активність, яка спрямована на подолання суперечності.
4. Позитивні та негативні функції конфліктів у суспільстві
Функції конфліктів у суспільстві вивчалися завжди. Нині їх досліджують науковці-теоретики, практики-конфліктологи й медіато-РИ, бо життя динамічне й розмаїте.
Л.Козер (США) у 1956 р. видав книгу "Функції соціальних конфліктів". Кожен його аналіз дотепер залишається класичним взірцем опису саме функційконфліктів.
Конфліктологи дійшли висновку, що правомірно виокремлювати дві функції будь-якого типу конфліктів: позитивну (конструктивну) і негативну (деструктивну).
Конфлікт - джерело розвитку. Це найпозитивніша його функція. Вона набирає форми кризи й стимулює зміни в суспільстві, концептуально її осмислив Еріксон. Окрім того, існує чимало інших концепцій, які ми наводимо далі, враховуючи також і ваші власні роздуми, бо в процесі праці зустрічається безліч різновидів конфліктних ситуацій.
Конфлікт - сигнал до змін. Осмислюючи типи критичних ситуацій, Ф. Е. Василюк підкреслює позитивну роль, "потребу" внутрішніх конфліктів для життя: "Вони сигналізують про об'єктивні суперечності життєвих стосунків і дають змогу вирішити їх або ж довести до реального зіткнення, що може закінчитися згубно для особистостей" Аналогічну сигнальну функцію конфлікти виконують і в міжособистісних стосунках. Конфлікт - можливість зближення.
Інколи бувають проблемні ситуації, які можуть зближувати людей. Соціологи чиказької школи стверджували, що "конфлікт - це можливість розмовляти відверто", коли особистості, поспілкувавшись, мають порозумітися.
Конфлікт - це можливість розрядки напруження, "оздоровлення " відносин. Досить активно використовується в педагогічній практиці. А. С. Макаренко рекомендує вирішувати його методом "вибуху". Вибухом він називав доведення конфлікту до останньої межі, до такого стану, коли немає можливості для будь-якої тяжби між особистістю й суспільством, коли ребром поставлено питання - бути членом суспільства чи вийти з нього.
Позитивні функції конфліктів
До позитивних функцій конфліктів слід зарахувати дієво-впливові заходи на особистісно-суспільні відносини:
o конфлікт не дає системі відносин, що склалася, закостеніти, він штовхає її до змін і розвитку, відкриває шлях до інновацій, здатних удосконалити суспільні відносини;
o відіграє інформаційно-пізнавальну роль, у процесі конфлікту учасники краще пізнають один одного;
o конфлікт сприяє структуруванню соціальних груп, групуванню однодумців;
o конфлікт знижує "синдром покірності", стимулює активність людей;
o конфлікт стимулює розвиток особистості, виховує у людей почуття відповідальності, допомагає їм усвідомлювати свою значущість;
o у процесі виникнення критичних ситуацій виявляються непомітні до того чесноти та недоліки людей за їхніми моральними якостями (принциповість, професіоналізм, стійкість, лідерство);
o розв'язання конфлікту знімає напруження;
o конфлікт виконує також діагностичну функцію тощо.
Негативні функції конфліктів
До негативних функцій конфліктів належать:
o погіршення мікроклімату в колективі, зниження продуктивності праці, відволікання частини людей для вирішення конфлікту (створення для них дискомфорту, витрати на невідпрацьовані за виробничим планом години);
o неадекватне сприйняття та непорозуміння один з одним конфліктних сторін;
o послаблення співробітництва між конфліктними сторонами у процесі конфлікту й після нього;
o конфронтаційні прояви в стосунках, які спрямовані більше на перемогу, ніж на розв'язання проблеми для обох сторін;
o моральні та матеріальні витрати на вирішення конфлікту тощо.
Loading...

 
 

Цікаве