WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психогенетика індивідуальних відмінностей - Реферат

Психогенетика індивідуальних відмінностей - Реферат


Реферат на тему:
Психогенетика індивідуальних відмінностей
План
1. Основні поняття психогенетики. Методи психогенетичних досліджень.
2. Психогенетика інтелекту.
3. Психогенетика окремих здібностей.
4. Взаємодія генотипу і середовища.
Література до теми
1. Основні поняття психогенетики. Методи психогенетичних досліджень.
Психогенетика вивчає відносну роль факторів спадковості і середовища у формуванні індивідуально-психічних відмінностей людини, в тому числі і розумових здібностей.
Генотип -- сума генів людини, які вона одержує від своїх батьків.
В ході онтогенезу генотип виконує дві основні функції:
1) саме генотип робить всіх людей схожими один на одного. Оскільки всі люди належать до одного біологічного виду, вони мають деякі спільні видові особливості. До їх числа належать однакова для всіх будова тіла, прямоходіння, наявність провідної руки, здатність до мовленнєвої комунікації і вищих психічних функцій. Перераховані особливості виникли в результаті антропогенезу. Вони властиві всім здоровим людям і визначаються наявністю фонду незмінної консервативної спадковості.
2) Проте людська різноманітність настільки велика, що не можливо зустріти двох однакових людей (за виключенням однояйцевих близнюків). Ця різноманітність також в значній мірі може визначатися спадковістю, оскільки генотип людини містить унікальне, властиве тільки їй поєднання генів. За деякими даними число можливих комбінацій генів настільки велике, що на декілька порядків переважає число всіх людей, які жили до цих пір на Землі.
2. Психогенетика інтелекту.
Проблема спадковості розумових здібностей по кількості досліджень займає центральне місце в психогенетиці. Об'єктом вивчення у більшості випадків служать показники інтелекту, які одержують за допомогою різних психометричних тестів.
Психогенетика виходить з того, що рівень інтелекту, який відображається в тестових оцінках є функцією генотипу і середовища, що оточують людину з раннього дитинства.
Існує багато досліджень спадковості показників інтелекту, і більшість з них дає результати, які співпадають, що свідчить про відносно великий вклад генотипу (генотипової дисперсії) у відмінності між людьми по показниках IQ.
Ідеальними моделями в цьому випадку служить порівняння, по-перше, людей, які мають спільні гени, але різні життєві умови; по-друге, людей з різним набором генів, але з однаковими умовами середовища. Цим вимогам відповідають методи розлучених MZ близнюків і прийомних дітей.
MZ близнюки, які виросли в однакових умовах, мають однаковий генотип, але різне середовище, тому по ступені їх внутрішньо парної схожості можна прямо судити про те, як впливає генотип на показники інтелекту. Якщо, незважаючи на різні умови життя, MZ близнюки проявляють високі показники внутрішьопарної схожості по інтелекту, значить, генотип відіграє вирішальну роль у формуванні інтелектуальних відмінностей, а впливи середовища незначні.
Прийомні діти, навпаки, мають різні генотипи, але однакові умови життя;тому встановлення ступеня внутрішньо парної схожості їх інтелектуальних показників дає можливість з іншої сторони підійти до оцінки ролі факторів середовища у формуванні інтелектуальних відмінностей.
3. Психогенетика окремих здібностей.
Проблема спадкової обумовленості здібностей має в психогенетиці найдовшу історію. Перші подібні дослідження являють собою детальне вивчення родоводу людей з видатними здібностями в якій-небудь області (наука євгеніка).
Ще в ХІХ ст.. англійський дослідник Френсіс Гальтон (двоюрідний брат Дарвіна) першим поставив питання про роль спадковості в обдарованості і почав різносторонньо вивчати цю проблему. Аналізуючи сім'ї видатних людей, він виявив міжпоколінну спадковість високих розумових здібностей і таланту. Ф.Гальтон, а пізніше й інші дослідники провели генеалогічне вивчення сімей музикантів Баха, Моцарта, Бетховена, Пучіні, фізика Бернуллі, відомих воєнначальників, юристів, політиків та інших видатних людей. Систематичне вивчення сімей видатних особистостей показало, що серед їх родичів було багато талановитих людей, які досягли великих успіхів. Був навіть сформульований "закон фокусування спадковості", за яким поява індивідів з дуже великими здібностями можлива лише у "здібних" сім'ях, які мають обдарованих людей хоча б в якійсь одній області. Випадки появи обдарованих людей у звичайних сім'ях за цим законом дуже рідкісні. Разом з тим неодноразово зверталась увага на те, що батьки багатьох видатних особистостей не проявляли високих здібностей, і що дуже талановиті люди навіть у "здібних" сім'ях з'являються не так часто.
4. Взаємодія генотипу і середовища.
Генотипно-середовищний вплив проявляється в тому, що однакові умови середовища більш сприятливі для людей з одним генотипом і менш сприятливі для людей з іншим генотипом. Іншими словами, уявлення про генотипно-середовищний вплив дозволяє з'ясувати, в якій мірі результати середовищ них впливів залежать від генетичних відмінностей між людьми.
Одним з видів взаємодії генотипу і середовища є так звані генотипно-середовищні кореляції. В онтогенезі генотип і середовище тісно пов'язані між собою. Дитина одержує від батьків не лише генетично обумовлені задатки яких-небудь здібностей, але і середовище, яке може сприяти їх інтенсивному розвитку або, навпаки, перешкоджати йому. Про генотипно-середовищні кореляції говорять в тих випадках, коли є відповідність деяких здібностей, обумовлених генотипом із середовищними умовами їх реалізації.
Існує три типи кореляцій між генотипом і середовищем:
1) пасивний;
2) реактивний;
3) активний.
Література
1. Ж. Годфруа. Что такое психология. -- М., Мир, Т.1, 1992. с. 460-470.
2. Талызина Н.Ф., Кривцова С.В., Мухаматулина Е.А. Природа индивидуальных различий: опыт исследования близнецовым методом. МГУ.--М.,1991.с.3-7.
Loading...

 
 

Цікаве