WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психофізіологія індивідуальних відмінностей - Реферат

Психофізіологія індивідуальних відмінностей - Реферат


Реферат на тему:
Психофізіологія індивідуальних відмінностей
План
1. Загальне поняття про властивості НС.
2. Властивості НС і загальні здібності.
3. Властивості НС і спеціальні здібності.
Література до теми
1. Загальне поняття про властивості НС.
Однією з найважливіших проблем диференціальної психології є проблема залежності між індивідуальними варіаціями людської поведінки, з одного боку, та індивідуальними особливостями - з іншого. Індивідуальні відмінності, які обумовлені властивостями НС, не визначають змісту психічного. Вони знаходять свій прояв в формально-динамічних особливостях психіки і поведінки людини (у швидкості, темпі, працездатності).
Згідно Павлова, домінуючу роль у визначенні ознак індивідуальності відіграє ЦНС з її властивостями процесів збудження і гальмування.
Ідея основних властивостей НС як основних параметрів психофізіологічної організації індивідуальності стала одним з найвизначніших досягнень павловської школи. Це дало можливість розгорнути плідну експериментальну роботу всім тим дослідникам, які аналізували індивідуальні відмінності в поведінці і реагуванні.
Згідно Павлова, властивості НС -- це вроджені характеристики нервової тканини, які регулюють основні процеси (збудження і гальмування). Він вивчає три властивості процесів збудження і гальмування:
1) силу - слабкість;
2) рухливість - інертність;
3) врівноваженість - неврівноваженість.
(1) Сила нервового процесу -- характеризується працездатністю, витривалість НС і означає здатність її переносити тривале, або короткочасне, але сильне збудження або гальмування.
Слабкість нервового процесу -- це нездатність нервових клітин витримувати тривале і концентроване збудження або гальмування. При їх дії нервові клітини дуже швидко переходять в стан охоронного гальмування.
Для сильної НС характерний більш чіткий прояв "закону сили", згідно якого при збільшенні інтенсивності подразника збільшується величина реакції - відповіді. Сила НС по відношенню до збудження пов'язана обернено-пропорційною залежністю з чутливістю аналізаторів: при сильній НС спостерігається, як правило, низька чутливість; при слабкій НС - висока.
(2) Рухливість нервових процесів -- це здатність їх швидко змінювати один одного (швидкість появи нервового процесу у відповідь не подразнення, швидкість утворення нових умовних рефлексів).
(3) Врівноваженість (баланс) нервових процесів -- співвідношення процесів збудження і гальмування. У деяких людей ці два процеси в нормі взаємно-врівноважуються, а у інших рівновага може не спостерігатись - переважає процес збудження чи гальмування.
Згідно Павлова, з великої кількості можливого поєднання цих трьох основних властивостей НС в природі є чотири найбільш виражені типи НС, серед яких є сильні і один слабкий.
Нестриманий Рухливий Спокійний Слабкий
Сила сильний Сильний сильний слабкий
Врівноваженість Нерівно-важений врівноважений врівноважений нерівно-важений
Рухливість рухливий Рухливий рухливий рухливий або інертний
Тип темпераменту холерик Сангвінік флегматик меланхолік
Критика:
1) на думку Теплова класифікація типів ВНД стала кроком назад порівняно з оригінальною і дуже плідною ідеєю про основні властивості НС;
2) немає жодних даних про те, що якесь поєднання властивостей НС є типовим, або хоча б переважаючим;
3) немає жодних причин вважати, що таких типових поєднань існує лише чотири, і що основним завданням експериментатора є розділення випробуваних на чотири "типи".
Теплов вважав, що постановка питання про типи передчасна, необхідне детальне дослідження прироби і змісту основних властивостей НС і лише як результат цього -- постановка питання про можливі комбінації властивостей НС. Теплов і його учні експериментально виділили ще дві властивості НС:
1) динамічність -- легкість генерації нервовою системою процесів збудження і гальмування, зокрема при формуванні тимчасових зв'язків;
2) лабільність -- швидкісна характеристика діяльності НС, що визначає швидкість затухання післядії від імпульсу збудження; швидкість появи і затухання нервового процесу.
Життєві прояви рухливості і лабільності нервових процесів пов'язані з індивідуальними відмінностями у швидкості виконання окремих завдань і, ширше, у швидкості навчання.
Пізніше виділена активованість (переважання збудження) - інактивованість (переважання гальмування).
В лабораторії Теплова було систематизовано виділені властивості НС і розроблено дворівневу ієрархію основних властивостей НС, яка включає набір первинних і вторинних властивостей:
1. Первинні властивості: сила НС по відношенню до збудження, сила НС по відношенню до гальмування, рухливість, динамічність, лабільність по відношенню до збудження і гальмування.
2. Вторинна властивість: врівноваженість нервових процесів, яка характеризується відповідністю двох видів витривалості нервової системи -- по відношенню до дії збудження і по відношенню до дії гальмування.
На даний час в диференціальній психології склалася 12-мірна класифікація властивостей НС людини (Небиліцин). До неї входять:
- 8 первинних властивостей (сила, рухливість, динамічність і лабільність по відношенню до збудження і гальмування);
- 4 вторинні властивості (врівноваженість по цих основних властивостях).
Показано, що дані властивості можуть належати до всієї НС (її загальні властивості) і до окремих аналізаторів (парціальні властивості).
Русалов розвинув ідеї школи Теплова-Небиліцина і запропонував трьохрівневу класифікацію властивостей НС. Вона включає:
1. Загальні, або системні властивості, які охоплюють весь мозок людини і характеризують динаміку його роботи в цілому.
2. Комплексні властивості, які проявляються в особливостях роботи окремих "блоків" мозку (півкуль лобних часток, аналізаторів, анатомічно і функціонально розділених мозкових структур і т.п.).
3. Найпростіші, або елементарні властивості, співвіднесені з роботою окремих
Loading...

 
 

Цікаве