WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Предмет і завдання диференціальної психології - Реферат

Предмет і завдання диференціальної психології - Реферат


Реферат на тему:
Предмет і завдання диференціальної психології
План
1. Предмет диференціальної психології. Структура людської індивідуальності.
2. Становлення диференціальної психології як галузі психологічної науки.
3. Методи диференціальної психології.
Література до теми
*****
1. Предмет диференціальної психології. Структура людської індивідуальності.
Диференціальна психологія -- галузь психології, яка вивчає психологічні особливості окремих індивідів або груп людей, які об'єднуються якоюсь спільною ознакою (вік, стать і т.п.).
Діапазон досліджуваних особливостей дуже широкий, а їх набір -- різноманітний: від властивостей НС, як фізіологічної основи індивідуальності, до професійних інтересів і соціальних установок.
Диференціальна психологія вивчає природу і джерела індивідуальних відмінностей. Такі відмінності властиві не лише людині, але і всьому тваринному світу. Дослідження поведінки тварин, починаючи від одноклітинних і закінчуючи людиноподібними мавпами, показали існування індивідуальних відмінностей в характері научіння, емоційних реакціях, мотивації та інших аспектах поведінки. Наприклад, в одній і тій же ситуації научіння найрозумніший пацюк може діяти ефективніше, ніж дурна мавпа. Хоча, звичайно, людей часто характеризують, наприклад, як розумних і дурних, збудливих і спокійних, вимірювання будь-якої характерної риси показує, що ступінь її вираження у різних індивідів являє собою безперервну шкалу.
Диференціальна психологія почала оформлюватись в самостійну науку в кінці ХІХ - на поч. ХХ ст., хоча деякі галузі знань, такі як вчення про темперамент, характерологія, дерматогліфіка та інші, зародилися ще в античний період і розвивалися протягом багатьох віків.
Рушійними силами, стимулами до розвитку диференціальна психології стали запити практики:
1) сфера виховання і навчання:
2) сфера виробництва:
3) сфера організації і регуляції людських стосунків.
Неможливі без ретельного вивчення і врахування індивідуальних характеристик особливостей окремих людей.
У ранній період свого розвитку диференціальна психологія являє собою галузь психології з нечіткими межами, що безпосередньо пов'язана з психофізіологією, загальною і соціальною психологією, малою психіатрією, психодіагностикою. Такими є дослідження:
1) конституціональних і фізіологічних основ індивідуальних відмінностей (психофізіологія);
2) дослідження рис особистості (соціальна і загальна психологія);
3) різні типології характеру (загальна психологія, психодіагностика);
4) різні типології психопатій (психіатрія) та інші.
Отже, об'єкт дослідження диференціальної психології -- людина, її психіка; а предмет -- людська індивідуальність.
Структура людської індивідуальності.
Логіка нашого курсу полягає в тому, що в центрі стоїть людина з її неповторною індивідуальністю, яка повинна знати і розуміти себе і іншу людину.
Б.Г. Ананьєв представляв індивідуальність як єдність і взаємозв'язок властивостей людини як індивіда, суб'єкта і об'єкта діяльності.
Розглянемо ці властивості детальніше. Людина з'являється на світ як індивід, в якому закладені природні властивості, що розвиваються згідно певної генетичної програми:
І. Первинними властивостями індивіда є -- вікові, статево-вікові та індивідуально-типологічні (конституція, властивості НС та ін.).
ІІ. Вторинними -- динаміка психофізіологічних характеристик (темп психологічних реакцій, емоційність) і структура психофізіологічних потреб (їжа, сон, рух, інформація) як потреба самозбереження.
Інтеграцією природних властивостей є темперамент і задатки. Індивід Себе формує і реалізує в діяльності.
Розуміння людини як суб'єкта діяльності включає три основні компоненти:
1) свідомість -- як відображення дійсності;
2) діяльність -- як перетворення реальності;
3) творчість -- як створення чогось нового і оригінального.
В диференціальній психології формуються пізнавальні сфери психіки: вольова і емоційна.
Вихідними характеристиками особистості є:
1) статусно-рольові і ціннісні орієнтації;
2) мотивація, спрямованість, характер людини.
Індивідуальність людини являє собою складну структуру, яка є цілісним утворенням з певною організацією властивостей.
Рівні властивостей:
І. Природна основа (психофізіологічний рівень).
ІІ. Характерні особливості особистості.
ІІІ. Соціально-характерні властивості.
Базовим блоком в структурі особистості є індивідуальний досвід особистості, який реалізується у знаннях, вміннях, навичках, звичках і вченнях властивостей особистості. Управляючим боком в цій системі є самосвідомість.
2. Становлення диференціальної психології як галузі психологічної науки.
Науковий інтерес до біологічних механізмів людської індивідуальності має історію надзвичайно древню.
Ще Платон писав: "...нема двох людей, які народилися б повністю однаковими своїми природними обдаруваннями, так що один придатний до одного заняття, інший -- для другого." Платон запропонував ряд завдань для використання їх як тестів військових здібностей з метою відбору воїнів у своїй ідеальній державі (це перші систематично описані тести здібностей).
Більше 2,5 тис. років тому медики античності сформулювали гіпотези, які пояснювали індивідуальні особливості темпераменту співвідношенням основних рідин людського організму -- Гіппократ.
З тих пір, особливо протягом останніх 100 років (ХХ ст.) було висунуто чимало різноманітних концепцій, спрямованих на виявлення тих глибоких природних першопричин, які, взаємодіючи із впливом навколишнього світу, створюють в кінцевому рахунку неповторний характерний образ людської індивідуальності.
Типи темпераменту Теофаста.
Конституціальна типологія -- Кречмера і Шелдона.
Фізіономіка -- Ледо, Порти, Галя, Ламброзо.
Дерматогліфіка -- Юнг.
Особливе значення для диференціальної психології як науки мав розвиток експериментальної психології в сер. ХІХ ст. Експериментальна психологія показала, що психологічні явища піддаються об'єктивному, і навіть кількісному вимірюванню.
Великий вклад в розвиток диференціальної психології як науки вніс біолог Гальтон -- послідовник Дарвіна, який в 1882 р. організував в Лондоні антропометричну лабораторію. Тут за невелику платню кожна людина могла випробувати Свою сенсорну чутливість, моторні здібності та інші прості психофізіологічні процеси.
Гальтон був піонером дослідження індивідуальних і групових відмінностей в уяві.
Завдяки Гальтону психодіагностика почала активно розвиватися як наука, яка займається кількісними (і якісними) вимірюваннями індивідуальних відмінностей між людьми.
Іван Петрович Павлов (26.09.1849 - 27.02.1936) -- лауреат Нобелівської премії; зумів вловити в хаосі індивідуальних варіацій поведінки і рефлекторного реагування тварин вплив небагатьох визначальних факторів, апотім і виділити ці фактори як основні детермінанти поведінки і як об'єкти експериментального вивчення -- це властивості нервової системи як параметри нейрофізіологічної організації. Павлов в кінці свого життя виділив три основні властивості НС:
1) сила НС;
2) баланс (врівноваженість);
3) рухливість нервових процесів.
Цей висновок він зробив на основі умовно-рефлекторних експериментів і результатів спостережень за поведінкою собак.
Сила -- здатність нервових клітин витримувати тривале концентроване збудження без переходу в стан поза межового гальмування.
Баланс -- співвідношення процесів збудження і гальмування в ЦНС, яке може виступити або у вигляді рівноваги цих процесів, або у вигляді переважання збудливого (чи гальмівного) процесу.
Рухливість -- швидкість зміни збудження гальмуванням, і навпаки.
Пізніше дослідження Павлова продовжив Теплов Борис Михайлович (21.10.1896 - 28.09.1965) і його співробітники, які з трьох основних властивостей НС виділили ще декілька, наприклад:
1) динамічність -- легкість генерації нервовою системою процесів збудження і гальмування, зокрема при оформленні тимчасових зв'язків;
2) лабільність -- швидкісна характеристика діяльності НС, що визначає швидкість затухання після дії від імпульсу збудження.
Пізніше послідовники Теплова систематизували виділені властивості НС і розробили дворівневу
Loading...

 
 

Цікаве