WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Залежність від наркотичних засобів (наркоманії) - Реферат

Залежність від наркотичних засобів (наркоманії) - Реферат

стають деякі з них. Це пов'язане з тим, що звичайно перше вдихання ингалянта не викликає ейфорії, а виникаюче при цьому психологічно зрозуміле почуття страху й побоювання за своє життя, а також нерідкі в цих випадках токсичні симптоми змушують підлітка припинити його вживання. Якщо ж вдихання ингалянта викликало в підлітка почуття задоволення й він почав регулярно його вживати, звикання розвивається досить швидко. Про залежність, що формується, говорить перехід від групового вживанняингалянта до одиночного, збільшення дози, щоденні багатогодинні інгаляції, повторні інгаляції протягом для, припинення спроб сховати від навколишнє вживання наркотику.
На тлі формування ритму наркотизації й стабілізації толерантності хворі можуть постійно підтримувати бажану глибину сп'яніння, контролюють вихід з нього. У стані інтоксикації зменшуються атаксія й психосенсорные порушення, у сп'янінні з'являється можливість цілеспрямованої й координованої рухової активності. Галюцинації стають усе більше керованими, підлітки замовляють собі що полюбилися галлюцинаторные сюжети. Закінчення інтоксикації не супроводжується токсичними симптомами (нудота, блювота). Приблизно через півроку систематичного прийому ингалянта розвивається абстинентный синдром у вигляді дратівливості, подавленого настрою, важкого головного болю, неврологічних розладів (ністагм, тремор вік і пальців рук, судорожні посмикування окремих м'язів), рухового порушення, м'язових болів, парестезії, психосенсорных розладів. Однак факт розвитку фізичної залежності при вживанні ингалянтов не є загальновизнаним. Це пов'язане з тим, що досить швидко слідом за психічною залежністю (1-я стадія наркоманії) з'являються психоорганические розладу як основний прояв 3-й стадії залежності.
Уже на перших етапах формування залежності порушується контроль поводження, з'являються втечі з будинку, прогули роботи й навчання, підсилюються антисоціальні тенденції. Швидко формується інтелектуальне зниження, збідніння психічної діяльності, афективні порушення, що свидетельствет про формування токсичної энцефалопатии. Хворі стають апатичними, похмурими, відзначається готовність до агресивних спалахів, втрачається прихильність до близького.
Плин залежності высокопрогредиентное. Про це свідчить швидке становлення систематичного ритму наркотизації, формування патологічного потяга вже після декількох вдихань, різкий ріст толерантності, формування грубого психоорганического дефекту аж до инвалидизации вже через 1,5-2 роки систематичного зловживання, виражені неврологічні розлади (спонтанний ністагм, пошатывание ходи, м'язовий тремор, церебрастенические прояву) і органна патологія (поразка печінки й бруньок, серця, лейкопенія).
Судово-психіатрична оцінка осіб із синдромом залежності від психоактивных речовин. Особи із синдромом залежності від психоактивных речовин досить часто зустрічаються в судово-психіатричній практиці, оскільки їхнє поводження часто має антигромадську спрямованість, і, отже, даний контингент хворих представляє підвищену криміногенну небезпеку. Загальновизнано, що ріст захворюваності алкоголізмом і наркоманиями незмінно супроводжується й зрослою злочинністю. Зловживання психоактивными засобами, що приводить до порушення соціальної адаптації й до певних психічних порушень, на думку більшості авторів, у значній мірі сприяє росту правопорушень.
Найбільшою криміногенною активністю відрізняються хворі на 2-й стадії розвитку синдрому залежності. Вони ж частіше роблять найбільш тяжкі протиправні дії, спрямовані проти особистості, проти суспільної безпеки, громадського порядку.
На 1-й і 2-й стадіях формування алкогольної й наркотичної залежності протиправні дії звичайно соціально детерміновані: асоціальне оточення, неправильні соціально-моральні орієнтири внаслідок виховання, корисливі й інші психологічно зрозумілі мотиви. Відсутність позитивних соціальних установок, соціальна пасивність, егоїзм, обмеженість потреб на побутовому рівні, слабкий професійний і загальноосвітній ріст у сполученні із кримінальним оточенням, відсутністю належного контролю з боку родини й близьких є основними факторами здійснення антигромадських і антисоціальних учинків. Значну частку становлять правопорушення, що випливають із таких особистісних особливостей, як втрата етичних принципів і емоційних прихильностей, перекручені етичні подання й стереотипи, підвищена збудливість, вибуховість, агресивність, слабість вольового контролю. Підвищена сугестивність і пасивна подчиняемость, зниження морально-етичних затримок, перекручене розуміння етичних принципів приводять до здійснення правопорушень проти власності.
На 3-й стадії синдрому залежності особливості соціальної адаптації хворих і здійснення ними суспільно небезпечних дій тісно пов'язані з особливостями їхнього психічного стану. Некритичність, нездатність до осмислення ситуації й зіставленню своїх дій із соціально-обмежувальними нормами й правилами моралі, підвищена збудливість і розгальмування потягів сприяють здійсненню правопорушень, спрямованих проти суспільної безпеки й громадського порядку.
Судово-психіатрична оцінка осіб, що страждають алкоголізмом, наркоманією або токсикоманією, не викликає значних труднощів. Наявні в них звичайно психічні зміни не позбавляють їхньої здатності розуміти фактичний характер і общуственную небезпека своїх дій і керувати ними. Такі особи звичайно зізнаються осудними. Виключення становлять хворі, у яких наркологічне захворювання сполучається з іншими органічними поразками головного мозку (травматичними, судинними й ін.) і супроводжується вираженим слабоумством.
У випадку осуду до хворим хронічним алкоголізмом і наркоманиями застосовується примусове лікування в рамках ст. 97, 99 КК РФ, а до хворих токсикоманією - немає.
У цивільному процесі відносно хворих хронічним алкоголізмом і наркоманиями може ставитися питання про визнання їх обмежено дієздатними. У цих випадках має значення не тільки наявність у даної особи наркологічного захворювання, але й вірогідно встановлений факт, що, зловживаючи алкоголем і наркотиками, ця особа ставить свою родину у важке матеріальне становище.
Клінічне спостереження. Випробуваний Л., 1952 р. народження, до кримінальної відповідальності залучається за здійснення квартирної крадіжки. Психічно хворих серед родичів немає. Ріс спокійним, товариським, урівноваженим, у розвитку від однолітків не відставав. По закінченні 10 класів загальноосвітньої школи надійшов у політехнічний інститут, але майбутня спеціальність не сподобалася, не став здавати першу сесію й був відрахований. Служив в армії на Далекому Сході. Із працею звикав до тягот військової служби, постійно випробовував почуття внутрішнього напруження, для зняття якого за порадою товаришів став курити анашу. За день викурював не більше 3-4 сигарет. Під час паління
Loading...

 
 

Цікаве