WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Реактивні стани - Реферат

Реактивні стани - Реферат

ставитися як до показань психічно здорової людини, не представляє значних труднощів.
При стертих формах затяжних реактивних психозів час виникнення психотического стану встановити значно складніше. Необхідно мати на увазі, що психозу нерідко передує невротичний етап захворювання, що не виключає можливості виконання слідчих дій.
Надалі, коли реактивний стан заглиблюється, досягаючи психотического рівня, можливо хвилеподібне, ундулирующее його плин, особливо депресії. При цьому відзначаються виражені коливання глибини й інтенсивності депресивних розладів і можливість різної оцінки стану подэкспертных при виконанні ними слідчих дій у різні тимчасові періоди.
Тільки аналіз клінічної картини психічного стану в період перебування хворого на експертизі дає підстави судити про попередні етапи реактивного психозу й про його динамік у цілому. Ці дані в зіставленні з матеріалами справи, що відбивають поводження подэкспертного на різних етапах наслідку, дозволяють оцінити його стан у період дачі показань і виконання інших слідчих дій.
Нові питання виникають перед експертизою у зв'язку з появою в останні роки різноманітних форм психогенних невротичних депресій, що мають затяжний плин. Ці стерті, не сягаючі психотического рівня депресії супроводжуються певною дезорганізацією психічної діяльності. При цьому можливі коливання інтенсивності депресивного стану, що досягає часом значної глибини. Тому при затяжному плині таких стертих депресій напрямок подэкспертных на лікування до видужання, а не в суд виявляється обґрунтованим, оскільки обмежується їхня здатність у повному обсязі активно здійснювати передбачене законом право на захист своїх інтересів у суді.
У рідких випадках перед судово-психіатричною експертизою ставиться питання про оцінку психічного стану учасників цивільного процесу, що виявляють ознаки реактивного психозу на різних його етапах. Варто підкреслити, що реактивний стан частіше виникає після здійснення того або іншого юридичного акту (вступ у шлюб, обмін житлоплощі, складання заповіту, майнова угода й т.п.) і не позбавляє особу в момент його висновку можливості розуміти значення своїх дій або керувати ними. Якщо хворий, перебуваючи в стані реактивного психозу, містить ту або іншу юридичну угоду, то така здатність виявляється втраченою.
Більше складним виявляється оцінка психічного стану учасників процесу (позивачів і відповідачів) у період судочинства, їхньої можливості брати участь у судовому розгляді в якості однієї зі сторін (цивільна процесуальна дієздатність). У подібних випадках основної є клінічна характеристика реактивного стану, оцінка провідних психопатологічних розладів, їх невротичного або психотического рівня, що визначають здатність особи розуміти значення своїх дій або керувати ними на етапі цивільного судочинства.
Клінічне спостереження. Випробувана Б., 1958 р. народження, експертиза проведена в 1997 р. Обвинувачується в здійсненні розбійних нападів на громадян у складі організованої нею групи. Б. закінчила 10 класів і два курси торговельного технікуму, надалі працювала в торгівлі. Була замужем, від шлюбу має трьох дітей, після залучення чоловіка до кримінальної відповідальності оформила з ним розлучення. З 1990 р. була комерційним директором магазина, потім придбала магазин у власність, продавала товари, добре забезпечувала родину. За показниками рідних і співробітників завжди була діяльної, активної. Раніше до психіатрів не зверталася. По даній справі Б. була затримана 2.03.96, а 25.03.96 їй було пред'явлене обвинувачення по ч. 2 ст. 162 КК і вона була взята під варту. У процесі наслідку по даній справі Б. поводилася правильно, давала послідовні показання, брала участь в очних ставках, активно захищалася. Відповідно до матеріалів кримінальної справи, медкарте СИЗО-2 при огляді Б. терапевтом 31.05.96 вона скаржилася на страхи, була подавленої, тривожної, заявляла, що її вб'ють. При огляді психіатром 3.06.96 була тривожної, висловлювала ідеї переслідування, заявляла, що чує голосу, що загрожують убивством, що обговорюють способи розправи з нею, плакала. З діагнозом: "реактивний психоз" спрямована на лікування. На тлі активної терапії стан покращився, однак залишалися страхи, туга й тривога. Вона охоче повідомляла про свої переживання, описувала переслідування, що з'явилися після арешту ідеї, голосу загрозливого характеру.
При обстеженні в Центрі ім. В.П. Сербського з боку внутрішніх органів патологічних змін не виявлено. Осередкової неврологічної симптоматики також не виявлено. Психічний стан: під час бесіди подавлена, напружена. Сидить зігнувшись, низько опустивши голову. Говорить монотонно, тихим голосом. На питання відповідає уповільнено, коротко. Часом стає тривожної, злякано, зі страхом оглядається, до чого прислухається. Зі слізьми повідомляє, що за стіною чує голосу, що змовляються її вбити. Заспокоївшись, розповідає, що після арешту в камері "з'явилися голоси" загрозливого змісту, "чула" лементи й плач дітей, над якими "знущалися", "піддавали катуванням", бачила "сцени розправи" над дітьми. Чула, як за стінкою "обговорювали способи" її вбивства, "передавали один одному інформацію" про необхідність розправитися з нею, "організували стеження", "спеціально записали все в документах про нібито наявній у неї "серцевої недостатності", щоб у такий спосіб "виправдати вбивство". Чула, як голосу говорили про те, що "діти мертві". Уважає, що її переслідують і в Центрі, де мають намір неї отруїти, що оточують "знущаються й сміються" над нею, підтримують намір розправитися" з нею. По радіо вона чує своє ім'я, у деяких "спеціальних передачах "натякають" на її винність і "майбутню розправу". Незважаючи наактивну терапію протягом усього перебування в Центрі, вона залишається тужливої, подавленої, тривожної. У відділенні бoльшую частина часу лежить, ні з ким не спілкується, погано спить, часто відмовляється від їжі. Періодично, особливо у вечірній час, стає особливо тривожної, неспокійної, висловлює ідеї самозвинувачення, уважає, що по її провині "загинули діти", плаче. Критична оцінка свого хворобливого стану й сформованої ситуації порушена. Висновок: до залучення до відповідальності по даній справі, у період часу, що ставиться до інкримінованих діянь і на початкових етапах наслідку, Б. ознак хронічного або тимчасового психічного розладу, які позбавляли б її можливості усвідомлювати фактичний характер і суспільну небезпеку своїх дій і керувати ними, не виявляла. Осудна. Після залучення до кримінальної відповідальності по даній справі (приблизно із червня 1996 р.) в умовах психотравмирующей ситуації в Б. розвився тимчасовий хворобливий розлад психічної діяльності у формі реактивного психозу (депрессивно-параноидный синдром), що в умовах триваючої психогении придбав затяжний рецидивирующий характер. Тому по своєму психічному стані в цей час Б. не може усвідомлювати фактичний характер і суспільну небезпеку своїх дій і керувати ними, не може стати перед наслідком і відповідати за вчинене (ч. 1, 4 ст.81 КК РФ), має потребу в напрямку на примусове лікування в психіатричний стаціонар загального типу до виходу із зазначеного хворобливого стану.
Loading...

 
 

Цікаве