WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Маніакально-депресивний психоз - Реферат

Маніакально-депресивний психоз - Реферат


Реферат на тему:
Маніакально-депресивний психоз
Маніакально-депресивний психоз (циркулярний психоз, циклофренія) проявляється в типових випадках періодично виникаючими маніакальними й депресивними фазами. Напади захворювання звичайно розділені періодами повного психічного здоров'я (інтерміссії). Жінки становлять 70% всіх хворих маніакально-депресивним психозом.
Незважаючи на тривалі дослідження, причина даного психозу залишається дотепер недостатньо ясної, однак в 80% випадків виявляється спадкоємна обтяженість даними, а також іншими психічними захворюваннями.
Маніакальна фаза проявляється трьома основними клінічними ознаками: підвищеним, радісним настроєм, прискоренням інтелектуальних процесів, мовним і руховим порушенням. Ці симптоми в типових випадках визначають стан хворого протягом всієї маніакальної фази. Все навколишнє рисується хворому в привабливих фарбах, увага не затримується подовгу на неприємних подіях, що мають навіть безпосереднє відношення до хворого. Хворі не зважають на настрій навколишніх і тому нерідко стають безтактний, настирливими, підвищений настрій і зниження критики супроводжуються переоцінкою власної особистості. Ідеї величі звичайно зводяться до напоминающим хвастощі несистематизованим і мінливої по змісту твердженням про який-небудь свій талант, дотепність, зовнішній привабливості, великій фізичній силі й т.д. Може з'явитися поліпшення пам'яті на минуле, що супроводжується порушенням запам'ятовування. У такому стані хворі нерідко дають необґрунтовані й нездійсненні обіцянки, роблять розкрадання, розтрати для задоволення виникаючих численних бажань. Маніакальний стан супроводжується також розгальмуванням і посиленням потягів (харчове, сексуальне). Особливе значення має сексуальне порушення, що проявляється в полової розбещеності. Сексуальне розгальмування підсилюється при прийманні алкоголю.
По виразності маніакального синдрому розрізняють: легеня (гипоманиакальное) стан, описаний вище виражений маніакальний стан і різке маніакальне порушення (шаленство), при якому може розвитися стан сплутаності, що супроводжується агресивними, руйнівними діями, спрямованими на все навколишнє.
Депресивна (меланхолійна) фаза як би протилежна маніакальній фазі по клінічних проявах: вона характеризується зниженим, тужливим настроєм, сповільненістю інтелектуальних процесів і психомоторною загальмованістю. Туга може стати "безвихідної", супроводжуватися суб'єктивними відчуттями байдужності до здоров'я й долі своїх близьких, що хворі особливо важко переживають, терзаючись думками про власну черствість, бездушшя. Для депресивної фази характерні маячні ідеї самозвинувачення, самознищення, гріховності, зміст яких може визначатися надцінним відношенням до незначних провин у минулому. Хворі нерідко роблять спроби самогубства, які для навколишніх тим більше несподівані, чим менш виражене клінічно депресивний стан хворого й чим більш ретельно диссимулируются суицидальные думки й наміри.
Можливо також так зване розширене самогубство - убивство членів своєї родини, а потім самогубство. Хворі роблять подібні вчинки, щоб "позбавити всіх від майбутніх мучень або ганьби", у невідворотності яких вони випробовують непохитну хворобливу впевненість. Психомоторна загальмованість може іноді зненацька перериватися меланхолійним шаленством, що проявляється в різкому порушенні із прагненням нанести собі ушкодження: хворі намагаються викинутися з вікна, б'ються головою об стіну, дряпають і кусають себе.
Змішані стани часто зустрічаються в клініці маніакально-депресивного психозу. Вони характеризуються певним сполученням в одного хворого маніакальних і депресивних рис і виникають частіше при переході однієї фази в іншу. Залежно від сполучення компонентів різних фаз виділяють загальмовану, непродуктивну манію, маніакальний ступор і т.д.
Циклотимія є легкою, зм'якшеною формою маніакально-депресивного психозу й зустрічається частіше, ніж виражені його форми. Симптоми обкреслені нерізке, що утрудняє своєчасне розпізнавання захворювання.
У гипоманиакальной фазі хворі внаслідок трохи підвищеного настрою, прагнення до діяльності, речедвигательной жвавості заважають навколишньої, бувають недисципліновані, роблять прогули, проявляють схильність до розтрат, гульбам, полової розбещеності.
У депресивній фазі циклотимії (субдепрессивное стан) хворі випробовують деяку пригніченість, тужливість, зниження працездатності, загальмованість, що супроводжується зниженням активності й продуктивності праці. Відзначається схильність до самозвинувачення, вони часто роблять спроби самогубства, для навколишніх у більшості випадків несподівані, тому що хвороба раніше ніхто не зауважував.
Плин захворювання й прогноз. Періодичність фаз дуже різноманітна, що утрудняє пророкування подальшого плину захворювання. Тривалість нападів коливається від декількох місяців (два^-двох-два-один-два) до року й більше. Прогноз окремого нападу сприятливий. Напад закінчується видужанням без якого-небудь психічного дефекту.
Клінічне спостереження. Випробуваний В., 34 років, обвинувачується в хуліганських діях.
Ріс і розвивався без особливостей, по характері з дитячого років був веселий, добрий, чуйний, але запальний. Відзначалися невмотивовані коливання настрою убік зниженого. У віці 22 років без видимого зовнішнього приводу протягом декількох днів був подавленим, тужливим, прагнув до самоти, став говорити, що погано справляється з дорученою роботою, висловлював думки про самогубство. Такий стан тривав біля місяця й змінився підвищеним настроєм, коли став хвалькуватим, голосно сміявся, роздавав сусідам свої речі, робив у магазинах непотрібні покупки, відвідував ресторани, у які раніше практично не ходив, став будувати гараж, не маючи автомашини. До психіатрів не звертався. Поступово психічний стан нормалізувався, настрій вирівнялося. Приблизно через три роки знову розвився подавлений настрій із загальмованістю. Не було бажання ходити
Loading...

 
 

Цікаве