WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психіатр-експерт. Його права й обов'язки - Реферат

Психіатр-експерт. Його права й обов'язки - Реферат


Реферат на тему:
Психіатр-експерт. Його права й обов'язки
Найменування "експерт-психіатр" уживається у двох основних значеннях. Відповідно до першого з них, експерт-психіатр є співробітник судово-психіатричної експертної установи, у посадові обов'язки якого входить виробництво судово-психіатричних експертиз. Як уже говорилося раніше, це може бути особа, що займає посада судового психіатра-експерта, або особа, включена органом керування охороною здоров'я до складу членів судово-психіатричної експертної комісії (СПЭК).
Друге значення розглянутого терміна носить процесуальний характер. Співробітник експертної установи стає експертом у процесуальному змісті тільки при проведенні їм конкретної експертизи. Експертом-психіатром у процесуальному змісті стає також особа, що не є співробітником експертної установи, якщо йому в передбаченому законом порядку доручене виробництво судово-психіатричної експертизи.
Наведене розмежування значень поняття "експерт-психіатр" немаловажно в практичному відношенні.
Експерт-психіатр як співробітник експертної установи - це службовець, на який поширюються норми законодавства про працю (про робочий час і час відпочинку, заробітній платі, трудовій дисципліні та ін.). Він зобов'язаний дотримувати правил внутрішнього трудового розпорядку своєї установи.
Експерт-психіатр у другому значенні - це самостійна процесуальна фігура. Тут його діяльність регламентується відповідними положеннями Карно-процесуальних і Цивільного процесуального кодексів. Вони можуть не збігатися з нормами трудового права.
Так, співробітник експертної установи зобов'язаний виконати вказівки вищестоящої посадової особи, винесені в межах його компетенції. Експертові, що проводить конкретну експертизу, ніхто не вправі давати ніяких вказівок щодо її проведення (виключення становлять лише вказівки керівника експертної установи в рамках його процесуальних повноважень). При проведенні конкретної комісійної експертизи всі експерти процесуально рівноправні, незалежно від займаної посади. Далі, за порушення службових обов'язків службовець несе дисциплінарну відповідальність. Порушення процесуальних вимог можуть спричинити не тільки дисциплінарну, але й інші види юридичної відповідальності (наприклад, кримінальну відповідальність за дачу свідомо помилкового висновку).
УПК і ЦПК наділяють судового експерта процесуальними правами й покладають на нього процесуальні обов'язки, покликані сприяти успішному проведенню експертизи.
Основним обов'язком експерта-психіатра є дослідження представлених йому об'єктів і матеріалів, включаючи психіатричний огляд випробуваного, і дача об'єктивного висновку з питань, поставленим органом, що веде виробництво в справі. Крім того, експерт-психіатр зобов'язан:
а) з'явитися за викликом органа, що призначив експертизу. Виклик може бути обумовлений необхідністю проведення експертних досліджень у кабінеті слідчого або в залі суду або необхідністю допитати експерта із приводу проведеної їм експертизи (ст. 192, 289 УПК; ст. 180 ЦПК);
б) заявити самовідвід при наявності підстав, зазначених у законі (ст. 59, 61, 67 УПК; ст. 20, 22 ЦПК)*;
* Більш докладно питання про відвід експерта-психіатра буде розглянутий нижче.
в) повідомити в письмовому виді про неможливість дати експертний висновок, якщо поставлені питання виходять за межі спеціальних пізнань експерта або представлені йому матеріали недостатні для дачі висновку (ст. 82 УПК; ст. 76 ЦПК);
г) не розголошувати дані попередій слідства без дозволу органа дізнання, слідчого, прокурора (ст. 139 УПК);
д) проводити експертизу в присутності слідчого. Слідчий присутній насамперед при виробництві експертизи в його кабінеті. При комісійній експертизі в медичній установі мова може йти лише про присутність слідчого на засіданні експертної комісії, освидетельствующей випробуваного. Присутність слідчого на інших етапах експертного дослідження або неприпустимо по етичних і правових міркуваннях, або нездійсненно фактично. Наприклад, нарада експертів між собою повинне проходити у відсутності сторонніх. Це служить однією з умов вільного вираження кожним експертом своєї думки. Що стосується фактичної нездійсненності вимог ст. 190 УПК, те не можна, скажемо, реально забезпечити присутність слідчих при виробництві всіх стаціонарних експертних досліджень, тому що деякі з них тривають безупинно протягом тижнів.
Якщо, на думку експерта, присутність слідчого здатна негативно вплинути на хід експертних досліджень (приміром, сильно ускладнити необхідний психологічний контакт із випробуваним), то експерт вправі просити слідчого про проведення досліджень із випробуваним наодинці. Однак остаточне рішення залишається за слідчим.
Аналогічними повинні бути підходи, коли виникає питання про присутність при проведенні судово-психіатричної експертизи прокурора або судді.
За невиконання або неналежне виконання перерахованих обов'язків експерт-психіатр несе юридичну відповідальність - дисциплінарну й карну. Кримінальна відповідальність наступає за розголошення даних попереднього розслідування (ст. 310 КК), а також за свідомо помилковий експертний висновок (ст. 307 КК). Експерт, що дав невірний висновок внаслідок недбалості, вибору неправильної методики дослідження й тому подібних причин, кримінальної відповідальності не підлягає, але може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
Тепер звернемося до процесуальних прав експерта-психіатра. При виробництві конкретної експертизи він вправі:
а) знайомити з матеріалами справи, що ставляться до предмета експертизи (ст. 82 УПК; ст. 76 ЦПК). За загальним правилом, у розпорядження експертів-психіатрів надаються матеріали карної або цивільної справи в повному обсязі. Медична документація випробуваного є складовою частиною цих матеріалів. При напрямку на експертизу особи, що втримується під стражів, експертам надається також особиста справа арештованого;
б) клопотатися про надання йому додаткових матеріалів, необхідних для дачі висновку (ст. 82 УПК; ст. 76 ЦПК);
в) бути присутнім з дозволу слідчого або суду при виробництві слідчих (судових) дій, задавати допитуваним питання, що ставляться до предмета експертизи, і просити занести до протоколу істотні для дачі висновку обставини (ст. 82,288 УПК);
г) радитися з іншими експертами при виробництві комісійної експертизи (ст. 80 УПК; ст. 75 ЦПК);
д) указувати у своєму висновку на обставини, із приводу яких не були поставлені питання органом, що призначив експертизу, за умови, що ці обставини мають значення для справи і їхнє встановлення входить у компетенцію експерта (ст. 191, 288 УПК; ст. 76 ЦПК). Відзначений правочин експерта йменується правом експертної ініціативи;
е) викладати на допиті свої показання власноручно (ст. 192 УПК);
ж) одержувати відшкодування видатків, пов'язаних з явкою по виклику до слідчого й у суд, а також з виробництвом експертизи. Якщо її виробництво входить у коло службових обов'язківпсихіатр^-психіатра-лікаря-психіатра (див. вище), то він не має права на додаткову винагороду за проведену експертизу, а видатки по явці (проїзду, найманню житлового приміщення, добові) відшкодовуються йому в порядку відрядних виплат. Якщо ж судово-психіатрична експертиза доручена особі, у службові обов'язки якого виробництво судово-психіатричних експертиз не входить, то експерт має право як на оплату видатків, пов'язаних з явкою, так і на винагороду за проведене їм експертне дослідження. Підстави, порядок і розміри зазначених виплат установлені Інструкцією про порядок і розміри винагороди особам у зв'язку з їхнім викликом в органи дізнання, попередій слідства, прокуратуру або в суд (СП РСФСР. 1990. № 18. Ст. 132).
Перераховані права й обов'язки втримуються в тексті процесуального закону й ставляться до всіх експертів. Тим часом слідча, судова й експертна практика виявила необхідність в окремих уточненнях і доповненнях цих загальних норм УПК і ЦПК. Одні з них знайшли відбиття у відомчих актах, інші не одержали поки належного втілення в
Loading...

 
 

Цікаве