WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Види судово-психіатричних експертиз - Реферат

Види судово-психіатричних експертиз - Реферат

судово-психіатричній практиці по цивільних справах (про визнання громадянина недієздатним). Видимо, не виключені вони й у карному процесі, приміром, експертиза потерпілого, щоперебуває в себе будинку, прикутий до постелі важкою недугою.
Розглянутий вид судово-психіатричних експертиз прямо не передбачений законом або підзаконними нормативними актами. Разом з тим він не суперечить ні однієї з юридичних норм, що регулюють порядок виробництва судових експертиз. Отже, його можна визнати припустимим, але тільки для тих випадків, коли для такої експертизи є достатні підстави.
Даючи загальну характеристику наведеній системі видів судово-психіатричних експертиз, відзначимо, що в її основі лежать дві основних ознаки - характер експертних досліджень і місце їхнього проведення. По характері досліджень вони діляться на амбулаторні (з однократністю психіатричного огляду, відсутністю лабораторних методів дослідження та ін.) і стаціонарні (тривалість медичного спостереження випробуваного на стаціонарному ліжку, можливість проведення лабораторних досліджень і ряд інших особливостей). Місце проведення експертизи або дозволяє розгорнути всі дослідницькі методики й програми амбулаторних або стаціонарних досліджень, або не дозволяє цього зробити, або, нарешті, накладає на саме експертне дослідження досить своєрідний відбиток. У найбільше "чистому" варіанті як амбулаторна, так і стаціонарна експертизи можуть бути організовані у відповідних медичних установах. Практика виробництва судово-психіатричних експертиз у приміщеннях слідчого ізолятора дає нам картину амбулаторної експертизи, що практично не відрізняється від амбулаторної експертизи в медичній установі. Експертиза в кабінеті слідчого багато в чому подібна з амбулаторною експертизою й навіть розглядається іноді як її різновид. Експертиза в суді також може нагадувати амбулаторну, якщо перебування експерта в залі судового засідання було недовгим, а огляд випробуваного - однократним. Але іноді експертові доводиться перебувати в залі судового засідання досить тривалий час. Тут тривалість експертного спостереження за поводженням випробуваного під час судового розгляду виступає як ознака, невластивого амбулаторній експертизі.
Кожний вид експертизи повинен використатися строго по призначенню з урахуванням всіх можливостей, які він надає. Ясно, що якщо експертний випадок складний і вимагає тривалого стаціонарного спостереження, те амбулаторним обстеженням обмежитися не можна, оскільки це чревате експертною, а потім і судовою помилкою. Необґрунтоване призначення стаціонарної експертизи дає експертам зайву й непотрібну роботу, збільшує строки експертизи, а з ними й строки виробництва в справі. Утримування в психіатричному стаціонарі особи, у цьому не нужденного, слід розцінювати як серйозне порушення прав цієї особи.
По іншій ознаці провадиться розподіл судово-психіатричних експертиз на очні й заочні. Очні експертизи припускають обов'язковий психіатричний огляд випробуваного. Заочні експертизи проводяться без такого огляду й базуються тільки на вивченні матеріалів справи. Заочні експертизи, проведені відносно померлої особи, іменуються посмертними.
Заочні експертизи призначаються відносно осіб, які по тимі або інших причинах не можуть бути оглянуті експертами (наприклад, особа перебуває поза межами Російської Федерації). Посмертні судово-психіатричні експертизи призначаються переважно по цивільних справах (для визначення психічного стану заповідача під час складання їм заповіту). Посмертна судово-психіатрична експертиза можлива також у рамках кримінальної справи, проведеного, наприклад, з метою реабілітації померлого.
По процесуальному положенню випробуваного всі судово-психіатричні експертизи діляться в карному процесі на експертизу обвинувачуваного (підозрюваного), експертизу потерпілого й експертизу свідка, а в цивільному процесі на експертизу особи, у відношенні якого розглядається питання про його дієздатність, експертизу цивільного позивача, експертизу цивільного відповідача й експертизу свідка. Незважаючи на свою зовнішню очевидність і простоту, дана класифікація має важливе практичне значення. Частина питань, розв'язуваних психіатрами-експертами, специфічна для кожної з перерахованих процесуальних фігур. Питання про психічні розлади, що виключають осудність, ставиться тільки до обвинувачуваного (підозрюваному), а питання про психічні розлади, що обумовлюють безпомічний стан особи - винятково до потерпілого. Слідчі (суди) не завжди візьмуть до уваги дана обставина, що приводить до грубих помилок. На практиці усе ще зустрічаються експертизи, призначувані, наприклад, у зв'язку із сумнівами в осудності потерпілого або свідка. Інша частина питань, навпроти, неспецифічна. Вплив психічних розладів на можливість дачі показань може встановлюватися стосовно до свідка, що потерпели й навіть обвинувачуваному.
Ще однією досить розповсюдженою помилкою є неповнота формулируемого експертного завдання (що в багатьох випадках спричиняє неповноту експертного висновку). Так, потерпілий направляється на експертизу у зв'язку із сумнівами в його здатності до дачі показань, тоді як питання про його безпомічний стан залишається без відповіді. Кожна процесуальна фігура володіє як би типовим набором питань, розв'язуваних у ході виробництва судово-психіатричної експертизи. Випробуваний же направляється на експертизу завжди в строго певній процесуальній якості. Судово-психіатричному експертному дослідженню не можна піддати просто особу, громадянина. У постанові (визначенні) про призначення експертизи обов'язково повинне бути зазначене, яке процесуальне положення займає випробуваний.
Нарешті, остання із класифікацій судово-психіатричних експертиз - по предметі дослідження. Маються на увазі експертизи, призначувані при рішенні питання про осудність-неосудність, безпомічний стан, здатність до дачі показань і проч.
Узагальнюючи сказане про види судово-психіатричних експертиз, можна сформулювати наступні висновки.
На судово-психіатричні експертизи поширюються класифікації, загальні для судових експертиз всіх класів, пологів, видів і різновидів, - основна й додаткова, первинна й повторна, одноособова й комісійна та ін.
Судово-психіатричні експертизи підрозділяються на види також у відповідності зі своєю специфічною класифікацією, закріпленої у відомчих нормативних актах по організації й виробництву названих експертиз: амбулаторна, стаціонарна, у кабінеті слідчого, у суді, заочна, посмертна. Поглиблений аналіз класифікації показує, що вона являє собою синтез декількох самостійних класифікацій.
Працівникам правоохоронних органів важливо вміти розрізняти експертизи різних видів, а також знати можливості, якими розташовує кожний з них. Це дозволить при виробництві по конкретній справі правильно вибрати вид експертизи, що забезпечує повноту й об'єктивність експертних досліджень і надійність експертних висновків.
Loading...

 
 

Цікаве