WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Види судово-психіатричних експертиз - Реферат

Види судово-психіатричних експертиз - Реферат


Реферат на тему:
Види судово-психіатричних експертиз
Перш ніж говорити про підрозділ судово-психіатричних експертиз на самостійні види, тобто про їхню класифікацію, варто сказати про місце, що вони займають у загальній судово-експертній системі. У теорії судових експертиз всі судові експертизи підрозділяються на класи, пологи, види й різновиди (А.Р. Шляхів, 1977). Судово-психіатричні експертизи становлять самостійний рід судових експертиз, включений у клас судово-медичних і психофізіологічних експертиз поряд із судово-медичною й судово-психологічною експертизами. Так що на судово-психіатричні експертизи поширюються класифікації, загальні для всіх судових експертиз. Назвемо найбільш важливі з них.
а) Експертизи основна й додаткова.
Основний є експертиза, призначена для рішення поставлених перед експертами питань. Додаткової стосовно неї з'явиться нова експертиза, призначена у зв'язку з неповнотою або недостатньою ясністю колишнього (основного) експертного висновку, але при відсутності сумнівів у вірогідності його висновків. Додаткова експертиза проводиться лише тоді, коли неповноту або недостатню ясність основного експертного висновку не можна усунути за допомогою допиту експерта й останньому потрібні додаткові дослідження.
Додаткову експертизу можна доручити як експертам, що проводили попередню (основну) експертизу, так і іншим експертам (ч. 1 ст. 81 УПК; ч. 1 ст. 181 ЦПК).
б) Експертизи первинна й повторна.
Первинна експертиза проводиться вперше в справі відносно даної особи. Повторна експертиза проводиться вдруге відносно даної особи при наявності сумнівів в обґрунтованості або правильності висновків первинної експертизи (ч. 2 ст. 81 УПК). Цивільний процесуальний кодекс формулює підстави повторної експертизи як "незгода з висновком експерта по мотиві необґрунтованості, а також у випадку протиріч між висновками декількох експертів" (ч. 2 ст. 181 ЦПК). Однак в останньому випадку підставою для повторної експертизи виступає не сам по собі факт наявності протиріч, а те, що ці протиріччя породили в суду сумніву в правильності експертних висновків. Оцінюючи суперечливі експертні висновки, суд вправі визнати достовірними одні з них і відкинути інші й без призначення повторної експертизи. Отже, повторна експертиза призначається лише за умови, що без нової експертизи протиріччя усунути неможливо, і це породжує сумніву в правильності всіх експертних висновків. Тому підстави для повторної експертизи в карному й цивільному судочинстві можна вважати по суті однаковими.
У справі може бути призначено кілька повторних експертиз, які один по одному їхнього призначення йменуються другий, третьої, четвертої й т.д.
Виробництво повторної експертизи поручається тільки іншим експертам (ч. 2 ст. 81 УПК; ч. 2 ст. 181 ЦПК). Сумніву в обґрунтованості або правильності висновку первинної експертизи приводять слідчого (суд) до висновку, що експерт або експерти, що проводили експертизу, не впоралися зі своїм експертним завданням. Звідси зрозуміло, що доручення тим же експертам повторної експертизи явно недоцільно.
Не кожна нова судово-психіатрична експертиза даної особи обов'язково ставиться до додатковій або повторній.
Так, стаціонарна експертиза, призначувана у випадках, коли в амбулаторних умовах поставлені питання не були вирішені, стосовно амбулаторної експертизи не є ні додаткової, ні повторної. Обов'язковою умовою додаткової й повторної експертизи виступає наявність експертного висновку, що містить відповіді на поставлені питання (хоча б на частину з них), як результату попередніх експертних досліджень. Однак цей колишній висновок і його висновки не задовольняють орган, що призначив експертизу, або з погляду ясності й повноти, або з погляду вірогідності. Якщо ж члени амбулаторної експертної комісії прийшли до висновку, що амбулаторно вирішити експертні питання неможливо й потрібне стаціонарне обстеження випробуваного, то по суті немає й самого експертного висновку. Експерти амбулаторної комісії фактично становлять письмовий документ про неможливість дати висновок, хоча й оформляють його традиційним для судово-психіатричної практики актом судово-психіатричної експертизи. Дана обставина не завжди враховується на практиці, що приведе до термінологічної плутанини й неправильним по істоті процесуальним рішенням.
Судово-психіатрична експертиза в суді не може розглядатися в якості додаткової або повторної стосовно експертизи тої ж особи на попередій слідстві, навіть якщо вона призначена судом за мотивами неповноти, неясності, необґрунтованості або сумнівів у правильності колишніх експертних висновків. Справа в тому, що судовий розгляд, будучи самостійною стадією карного процесу, являє собою й нове самостійне дослідження всіх доказів. Воно проводиться в специфічних умовах судового розгляду, відмінних від умов доведення на попередій слідстві. Тут усе досліджується як би заново, а не на додаток до вже дослідженого.
Разом з тим у розглянутому випадку варто звертати увагу на підстави, по яких суд призначає нову експертизу. Якщо вона призначена за мотивами неповноти або недостатньої ясності, то її можна доручити як тим же, так і іншим експертам. Якщо ж підставами її призначення є сумніви в обґрунтованості або правильності попередніх експертних висновків, то її варто доручати тільки іншим експертам. Логіка такого підходу аналогічна тому, що знайшла відбиття в законі стосовно до додаткових і повторних експертиз.
в) Одноособова й комісійна експертизи.
Дана класифікація будується залежно від числа провідне експертне дослідження експертів. Одноособова експертиза проводиться одним експертом, а комісійна - декількома (двома й більше) експертами (комісією експертів).
Відповідно до Інструкції про виробництво судово-психіатричної експертизи в СРСР від 27.10.70, амбулаторні й стаціонарні судово-психіатричні експертизи проводяться комісіями, що складаються не менш чим із трьох експертів-психіатрів. Правда, щодо амбулаторної експертизи є застереження (примітка до п. 18 Інструкції): "У тих місцевостях, де комісія в складі трьох психіатрів не може бути створена, допускається комісія в складі двох психіатрів, а у виняткових випадках амбулаторна експертиза може провадитися одним лікарем-психіатром". Для стаціонарної експертизи подібного застереження немає. Отже, всі стаціонарні експертизи повинні бути комісійними. Судово-психіатричні експертизи в кабінеті слідчого й у залі судового засідання можуть провадитися як одноосібно, так і комиссионно (п. 25 і 26 Інструкції від 27.10.70). Звичайно це одноособові експертизи. Наприклад, у судове засідання викликається, як правило, один зі членів комісії, що дала експертний висновок у медичній установі.
г) Експертизи однорідні й комплексні.
Однорідні експертизи проводяться представниками однієї галузі науки, а комплексні - експертами, які є фахівцями різних галузей наукового знання. Судові психіатри
Loading...

 
 

Цікаве