WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Судово-психіатричні висновки при окремих нозологічних формах психічних захворювань - Реферат

Судово-психіатричні висновки при окремих нозологічних формах психічних захворювань - Реферат


Реферат на тему:
Судово-психіатричні висновки при окремих нозологічних формах психічних захворювань
Шизофренія. При безупинно поточної прогредіентною шизофренії, що характеризується стійкими маревними синдромами, що наростають глибокими особистісними змінами, нерідко виникає питання про дієздатність таких хворих і необхідності встановлення опіки. У подібних хворих переважають несприятливі психопатологически складні синдроми зі стійкими систематизованими маячними ідеями переслідування, отруєння, ревнощів, а також гал-люцинаторно-бредовая симптоматика. Зміст маячних ідей визначає хворобливу мотивацію їхнього поводження. При цьому в процесі несприятливого плину захворювання формується глибокий дефект особистості. У таких хворих поряд з порушеннями емоційно-вольової сфери й мислення відсутня критика до свого хворобливого стану й усвідомлення своєї измененности.
Такі хворі в періоди, коли вони перебувають поза стінами стаціонару, не можуть розуміти значення своїх дій або керувати ними й мають потребу у встановленні опіки.
Однак в останні роки відзначається значна видозміна клінічної картини психічних захворювань, у тому числі й шизофренії. Серед хворих шизофренією, які проходять експертизу по цивільних справах, переважають особи, що активно лікувалися в гострому періоді захворювання з наступним сприятливим його плином.
Психічний стан таких хворих за даними медичної документації, за показниками родичів, характеристикам з місця навчання й роботи протягом багатьох років визначається відносно неглибоким рівнем поразки психіки. У структурі їхньої особистості не виявляється грубої дисгармоничности, не відзначається порушення критичної оцінки свого стану й ситуації, зберігається здатність розуміння що відбуває. Такі хворі адекватно адаптовані до життя, у них збережені трудові-соціально-трудові установки, реальні можливості трудової діяльності, іноді на зниженому професійному рівні. Таким чином, відсутність виражених психопатологічних розладів, схоронність критики, незначна глибина особистісних змін, адекватне поводження у відношенні навколишніх з урахуванням сприятливого плину захворювання визначають експертне рішення про здатність таких хворих розуміти значення своїх дій і керувати ними й про відсутність необхідності встановлення опіки.
Загальні сумарні характеристики психічного стану учасників цивільного процесу повинні сполучатися з аналізом факторів, безпосередньо пов'язаних з конкретною юридичною ситуацією.
Так, при оцінці минулого психічного стану особи на момент здійснення певного юридичного акту (здійснення майнової угоди, вступ у шлюб, подача позову) особливе значення має аналіз правового поводження подэкспертного, мотивації його вчинків.
Необхідно враховувати логічність угод і правових позовів, їхню реальну обґрунтованість, доцільність, відповідність особистісним і моральним установкам, розуміння істоти своїх діянь, що відбиває стан критичних здатностей, можливість прогнозування наслідків зробленого цивільного акту.
У ряді випадків перед експертизою ставляться питання, що вимагають оцінки дійсного психічного стану особи з обов'язковим визначенням його на майбутнє. Наприклад, при рішенні питань про можливість бути одруженим, брати участь у вихованні дітей. У подібних випадках як оцінний фактор особливого значення набуває комплекс ознак, що характеризують плин захворювання, його можливий клінічний прогноз.
Поряд з описаними несприятливим і сприятливим типами плину шизофренії зустрічаються й інші її варіанти.
При цьому основні принципи рішення експертних питань залишаються тими ж - основне значення має визначення часу початку психічного захворювання, типу й етапу його плину.
Варто мати на увазі, що подэкспертный міг страждати психічним захворюванням протягом тривалого періоду, ніколи при цьому не звертаючись до психіатрів. Якщо буде встановлено, що психічна хвороба виникла вже після висновку угоди (майнової, вступ у шлюб і т.п.), цивільний акт не втрачає своєї сили.
Якщо ж та або інша угода зроблена в гострому періоді захворювання - у стані нападу або загострення, виключається здатність розуміти значення своїх дій або керувати ними. Відносно хворих, які перебувають у стані становлення ремісії, рішення експертних питань із необхідністю оцінки прогнозу недоцільно, оскільки в цьому періоді хвороби ще не можуть бути визначені глибина й структура дефекту, а також компенсаторні можливості особистості.
Судинні захворювання головного мозку. Серед осіб, що проходять експертизу по цивільних справах, велике місце займають хворі із психічними розладами судинного походження.
Переважають хворі на ранній стадії атеросклерозу без виражених змін особистості. У таких хворих ослаблена пам'ять, насамперед сприйнятливість і запам'ятовування. Підвищена стомлюваність, истощаемость при психічній напрузі, нездатність до тривалої концентрації уваги, вгасання продуктивності утрудняють звичну повсякденну діяльність. Відзначаються також підвищена збудливість, дратівливість, слізливість. Особливістю психічних розладів, що виникають у початковому періоді церебрального атеросклерозу, є повільний хвилеподібний їхній плин. У хворих тривалий час зберігаються компенсаторні можливості. При наявності певних змін психіки й труднощів пристосування, у них не наступає вираженого порушення адаптації. Хворі зберігають практичне орієнтування, дотримуються своїх колишніх соціальних установок. Вони осмислюють зміни психіки, що наступили в них, прагнуть по можливості маскувати свою неспроможність. Їхнє поводження залишається цілеспрямованим, а укладені майнові угоди відбивають правильний облік і критичне осмислення сформованої ситуації, що й визначає експертне рішення про можливість таких хворих розуміти значення своїх дій або керувати ними в період висновку угоди. В іншій групі хворих атеросклерозом головного мозку відзначається злоякісний плин захворювання, що супроводжується розладами мозкового кровообігу й наступним интеллектуально-мнестическим зниженням.
Як показує експертна практика, оцінка подібних станів завжди представляє значні труднощі. Саме в цих хворих за зовнішньою особистісною схоронністю (сохранный мундир) виявляється настільки характерне для атеросклерозу парціальне слабоумство. Цей тип судинної деменції характеризується прогресуючим уповільненням і утрудненням всіх психічних процесів. Самою істотною ознакою такого слабоумства є нерівномірність поразки окремих психічних функцій. У картині слабоумства переважають интеллектуально-мнестические розладу. При цьому незважаючи на виражене збідніння інтелекту, у хворих виявляються сохранными деякі колишні навички, морально-етичні принципи поводження, колишні манери, які маскують наявний психічний дефект і обумовлюють труднощі при рішенні експертних питань.
Нерідко угоди, зроблені подэкспертными, заподіюють їм значний збиток, виробляються в результаті того, що вони легко підпадають під чужий вплив, не можуть критично осмислити ситуацію, не диференціюють особливостейвідносини до них різних осіб. Такий стан супроводжується наростаючої дезадаптацией, хворі нездатні розуміти значення своїх дій або керувати ними при висновку яких-небудь майнових угод. Вони у відповідності зі ст. 29 ГК мають потребу у встановленні опіки.
При залишкових явищах травматичної поразки головного мозку у хворих відзначаються явища дратівливої слабості, ослаблення активної уваги, деяке погіршення пам'яті. Прояву психоорганического синдрому сполучаються з підвищеною збудливістю, дратівливістю, схильністю до коливань настрою. Клінічними критеріями судово-психіатричної оцінки позивачів і відповідачів, їхньої здатності розуміти значення своїх дій або керувати ними при здійсненні цивільних актів є схоронність критики до свого стану й безпосередньо до конкретної юридичної ситуації, а також побутовий-побутову-побутове-побутова-соціально^-побутові характеристики й адекватна мотивація своїх рішень і вчинків.
У віддаленому періоді черепно-мозкової травми розладу травматичного характеру можуть з'явитися сприятливим ґрунтом для патологічного, частіше паранойяльного розвитку особистості, що визначає хворобливу мотивацію поводження таких хворих і нарушающих їхня здатність розуміти значення своїх дій або керувати ними на момент здійснення тої або іншої угоди.
Loading...

 
 

Цікаве