WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Проблемний характер педагогічної діяльності. Проблема педагогічного оцінювання - Реферат

Проблемний характер педагогічної діяльності. Проблема педагогічного оцінювання - Реферат

вони отримали візуально (з текстів), почути аудіально. Це покращує умови навчання для осіб з різними типами сприйняття.
2. Діагностична. Саме контроль надає реальну можливість визначити недоліки і прогалини в знаннях учнів, щоб потім вчасно усунути їх, тобто фактично він встановлює "зворотний зв'язок" між діями вчителя і результатами його роботи.
3. Диференціювальна. За результатами контролю відбувається первин-на диференціація учнів, що дає вчителеві змогу орієнтуватися в їхніх пізнавальних можливостях. На її підставі в сучасній школі йде індиві-дуалізація: учням із високими оцінками за результатами контролю на-даються певні "пільги" або доручення і навпаки.
4. Вимірювання та оцінювання. Вона дає змогу встановити рівень реалізації визначеної мети, виразити його в якісних та кількісних показниках.
5. Стимулювальна. Наявність оцінок у навчальному процесі є до-датковим чинником стимулювання. Якщо оцінка є об'єктивною, а її рівень значущий для учнів, то навчальна діяльність значно активізується. Проте слід пам'ятати, що інколи у свідомості учня має місце "відчуження" між оцінкою, яку він прагне отримати, та якістю власних дій, тобто оцінка зберігає й навіть підсилює свій мотиваційний вплив, стає джерелом особливоїемоційної напруги, учень прагне досягти її за будь-яку ціну, і часто не підвищенням ефективності власної навчальної діяльності, а іншими шляхами. Оцінка стає своєрідним "соціальним наркотиком", починає домінувати в системі особистісних цінностей як учня, так і вчителя (адже високий рівень оцінок учнів є водночас показником успішної діяльності самого вчителя).
6. Виховна. Варіюючи оцінками, вчитель може справляти на дітей неабиякий виховний вплив. Йдеться не лише про оцінки "за вихованість" або "за поведінку", які за своїм змістом покликані слугувати стимулятором виховання. Оцінка за знання може як позитивно, так і негативно позначатися на вихованості учня. Це пов'язано з високою афективною навантаженістю будь-якої оцінки. Неадекватно високі оцінки розбещують учня, привчають його до поблажливого ставлення з боку оточення. Неадекватно низькі оцінки значно знижують рівень домагань і самооцінку дітей.
7. Розвивалъна. Процедура контролю сприяє розвиткові багатьох особистісних якостей. У цей момент учень активізується, щоб проде-монструвати рівень розуміння навчального матеріалу. Це допомагає функціонуванню, тренуванню, подальшому вдосконаленню механізмів пам'яті, мислення, мовленнєвої діяльності, навичок спілкування, вмінь самопрезентації тощо. Особливим напрямом ЇЇ реалізації слід вважати формування в учнів здатності до рефлексії, тобто самоусвідомлення, орієнтації на виявлення причин власних вчинків, процесу їх реалізації і впливу на навколишніх.
8. Прогностична. Завдяки контролю можна скласти динаміку змін, що відбуваються з учнем, виявити та проаналізувати її тенденції, екстра-полювати отримані результати аналізу на наступний період.
9. Методична. Наявність якісної або кількісної інформації в межах "зворотного зв'язку" дає вчителеві змогу проаналізувати рівень своєї роботи, тобто рівень використаних методик, визначити її ефективність, виявити та усунути недоліки, накреслити перспективні зміни.
10. Керівна. Через процедури контролювання вчитель отримує мож-ливість керувати діяльністю учнів, спрямовувати її в потрібному напрямі.
11. Коригувальна. За допомогою оцінок учитель може вчасно вносити зміни в діяльність учнів, усувати недоліки.
12. Соціалізуюча. Оскільки оцінка в межах певної соціальної групи (учитель, учні, батьки) є показником "соціальної успішності", адаптованості учнів, то вона є вагомим показником соціального успіху.
13. Констатуюча. Фіксує рівень досягнень індивида у відповідній галузі діяльності.
Виокремлюють такі основні види контролю:
- вхідний - виявляє рівень певних якостей при входженні людини до нового середовища або на початку діяльності;
- тренувальний - використовується для залучення до контролю самих учнів, формування в них оцінювальних умінь, розвитку, самооцінки;
- поточний - призначений для оцінювання впродовж певного періоду навчання;
- проміжний - здійснюється після завершення міні-періодів (на-приклад, усередині чверті);
- рубіжний - проводиться в кінці певного періоду навчання (на-приклад, оцінка з предмета за чверть);
- заключний - застосовується з метою підбиття підсумків за певним видом діяльності (наприклад, оцінка в атестаті з математики);
- відстрочений - проводиться через певний період після завершення вивчення тієї чи тієї дисципліни.
Нині питання про об'єктивність педагогічного оцінювання стають дедалі актуальнішими. Це пов'язано з виникненням системи престижних шкіл з більш високим, ніж у загальноосвітніх, рівнем навчання та додатковими можливостями вступу до вищих навчальних закладів.
Прийом до цих шкіл здійснюється на конкурсній основі, до того ж їх учні мають увесь час підтверджувати свою здатність виконувати навчальну програму на високому рівні. Тих, хто відстає за визначеними адміністрацією критеріями, відраховують. Це значно підвищує вимоги до самої системи оцінювання, виключає випадковість і суб'єктивізм.
Сучасні педагоги пропонують різні шляхи і засоби подолання кон-серватизму традиційної системи оцінювання, її недоліків: безоцінна діяльність учнів початкових класів (Ш. О. Амонашвілі), накопичення й урахування тільки позитивних оцінок, створення реальних можливостей для учнів виправити випадкові низькі оцінки без впливу на рубіжний результат (В. Ф. Шаталов) тощо. Учитель не завжди має можливість істотно змінити цю систему, від нього вимагають працювати в традиційному режимі, проте за будь-яких обставин він повинен пам'ятати, що крім кількісних показників велике значення для учнів має якісне оцінювання їхньої праці. Інколи визнання з боку вчителя, навіть якщо воно супроводжується низькою оцінкою, дає учневі радість, пробуджує в нього віру в майбутні успіхи. Справді, як поводити себе вчителеві, який "б'ється" над учнем, що не може засвоїти правил граматики? Є помітні зрушення: раніше той робив 20 помилок у творі, а тепер - тільки 8. Яку ж оцінку він повинен ставити? Якщо знову незадовільну, то де учневі взяти сили для подолання власних недоліків? Адже в нього можуть просто опуститися руки.
І ось учитель оголошує класові: "Сьогодні в нас велика радість. Петро вже значно краще почав працювати: якщо раніше в нього було багато помилок, то тепер їх майже втричі менше. Молодець, Петре! І хоч я поки що не можу тобі поставити позитивну оцінку, це вже не за горами! Я вірю в те, що незабаром ти досягнеш успіху". Безумовно, така додаткова оцінка його роботи значно покращить моральний стан учня, який відповідно до педагогічних вимог знову отримав низьку
Loading...

 
 

Цікаве