WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Проблемний характер педагогічної діяльності. Проблема педагогічного оцінювання - Реферат

Проблемний характер педагогічної діяльності. Проблема педагогічного оцінювання - Реферат

Наведемо деякі з них.
Досить складно оцінювати заняття з фізкультури. Ми вже згадували, що часто виникає питання, що ж повинен оцінювати педагог: рівень природної обдарованості дитини, який майже не залежить від діяльності вчителя та зусиль самих учнів, чи індивідуальний темп розвитку під впливом відповідних занять? Подивімося тепер, чи вирішують цю проблему запропоновані критерії оцінювання:
1 - учень володіє знаннями для виконання певного елемента на найпростішому рівні розпізнання; 2 - учень володіє технікою виконання окремих елементів фізичної вправи; 3 - учень намагається виконати нормативний показник низького рівня з контрольних нормативів і вимог, повторення і домашніх завдань; 4 - учень володіє знаннями навчального матеріалу на початковому рівні, розрізняє елементи техніки виконання вправ; 5 - учень здатний виконати техніку (послідовність) окремої фізичної вправи; 6 - учень здатний виконати контрольні нормативні навчальні показники і вимоги, вправи комплексного тесту оцінювання стану фізичної підготовленості; 7 - учень здатний застосувати теоретико-методичний матеріал для виконання фізичних вправ, визначених навчальною програмою; 8- учень володіє технікою виконання фізичних вправ, виконує вправи комплексного тесту оцінювання стану фізичної підготовленості; 9 - учень виконує контрольні навчальні нормативи і вимоги, вправи для обов'язкового повторення і домашніх завдань, вправи навчальної програми на результат; 10 - учень уміло володіє теоретико-методичним матеріалом навчальної програми, знає методику підготовки та виконання вправ; 11 - учень здатний застосовувати знання, володіє техніко-тактичною підготовкою під час виконання фізичних вправ, виконує контрольні навчальні нормативи і вимоги, домашні завдання і вправи для обов'язкового повторення, може самостійно виконувати вправи навчальної програми; 12 - учень має інструктивно-методичні навички, самостійно бере участь у спортивних змаганнях з обраного виду спорту, досягає високих результатів у виконанні фізичних вправ, визначених навчальною програмою та комплексним тестом оцінювання стану фізичної підготовленості.
Уже побіжне ознайомлення з ознаками окремих критеріїв викликає низку запитань: що ж таке володіння знаннямидля виконання того чи того елемента на найпростішому рівні розпізнання (критерій 1) або техніко-тактичною підготовкою під час виконання фізичних вправ (11)? Як розуміти термін "нормативний показник низького рівня з контрольних нормативів і вимог, повторення і домашніх завдань" (3)? Це якийсь особливий показник чи просто низький рівень загального показника? Це якісне досягнення чи формалізований показник, що враховує сам факт дій учня з повторення і виконання домашніх завдань? Що означає щодо фізичного виховання "володіння знаннями навчального матеріалу на початковому рівні" й чому тут зовсім відсутні хоча б якісь фізичні дії (4)? Чи є синонімом терміна "техніка" термін "послідовність"? Чому на рівнях 6 і 9 до складу ознак входить виконання фізичних вправ та певного нормативного тесту, а на рівнях 7 і 10 - тільки знання: здатність учня застосувати теоретико-методичний матеріал для виконання фізичних вправ, передбачених навчальною програмою (7) та вміле володіння теоретико-методичним матеріалом навчальної програми, знання методики підготовки та виконання вправ (10)? Що означає "учень може самостійно виконувати вправи навчальної програми" (11), адже спочатку йде відпрацювання відповідної техніки за допомогою вчителя, і тому невідомо, коли ж ця самостійність має виникати? Нарешті, чому самостійну участь у спортивних змаганнях з обраного виду спорту слід ураховувати лише у 12-му критерії і як поєднати факт досягнень в одному виді спорту з низькими результатами з інших нормативних вимог (адже стрілець з гвинтівки може не виконувати нормативів з бігу, стрибків тощо)?
Отже, основними недоліками запропонованих критеріїв є: невизна-ченість, розпливчастість окремих понять; відсутність чіткої наступності при переході від одного критерію до іншого (так, комплексний тест стану фізичної підготовленості невідомо за якою логікою входить до ознак одних рівнів і чомусь вилучається з інших); з цих критеріїв незрозуміло, як оцінювати домашню роботу - за фактом чи за результатом; що вкладати в поняття "знання" щодо фізичної культури тощо.
Розгляньмо тепер зміст критеріїв оцінювання з хімії.
Найнижчу оцінку (1) рекомендовано виставляти тоді, коли учень упізнає деякі хімічні об'єкти і може розпізнати їх на побутовому рівні. Що мається на увазі? Адже хімічний об'єкт - це об'єкт за складом, а не за формою. Чи можна вважати, що учень "впізнав" саме хімічний об'єкт, якщо він сказав: речовина або порошок? Оцінки 9 - 11 ґрунтуються на тому, що учень уміє застосовувати навчальні надбання у "стандартних та деяких нестандартних" (9), "нестандартних" (10 - 11) ситуаціях. Що можна вважати критерієм нестандартності? Наприклад, на уроці присутній перевіряючий. Для учня ця ситуація нестандартна, він хвилюється, а тому за логікою вже має право на більш високу оцінку. Чи є нестандартним те, що він використовує знання з хімії у побутових ситуаціях?
У критеріях оцінювання з біології незрозуміло, що означає принцип розподілу за рівнями і за показником: "здійснення пізнавальної діяльності учнем: під керівництвом учителя, з консультацією вчителя, самостійно учнем"? Адже процес навчання побудований так, що значна частина пізнавальної діяльності керована вчителем. Очевидно, йдеться тільки про ту її частину, де учень відтворює засвоєний матеріал. При проблемному навчанні або використанні низки активних методів навчальний процес також здійснюється за участю вчителя. Як розрізнити вимоги: "відповіді учня на поставлені запитання: фрагментарна, елементарна, неповна, повна, з елементами творчості", якщо відповідь з елементами творчості, але неповна? Оцінка "розумових операцій" взагалі (вміння аналізувати, порівнювати, синтезувати, встановлювати причин-но-наслідкові зв'язки, узагальнювати, робити висновки тощо) не є прерогативою саме біології, це позапредметний аспект, для діагностування якого слід залучати психолога-практика. Тому тут слід говорити не про розумові операції, а про характер засвоєного учнем навчального матеріалу. Нарешті, у вихідних положеннях до визначення змісту критеріїв з біології продекларовано певні параметри (самостійність пізнавальної діяльності, обсяг відповідей, розумові операції), проте в самих критеріях оцінювання висвітлюються дві позиції: знання з предмета та діяльність під час лабораторних і практичних занять. Ознаки ж оцінювання практичної діяльності другої частини зовсім не збігаються з встановленими параметрами.
Порівнявши показники оцінювання з різних дисциплін, можна дійти висновку, що критерії рівнів з окремих
Loading...

 
 

Цікаве