WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Проблемний характер педагогічної діяльності. Проблема співвідношення індивідуальності вчителя, учнів і класу в цілому - Реферат

Проблемний характер педагогічної діяльності. Проблема співвідношення індивідуальності вчителя, учнів і класу в цілому - Реферат

сегментів.
Учням-синтетикам потрібна можливість інтегрувати, творити, створювати власні всесвіти. їм наказують аналізувати, розділяти на частини і пояснювати всесвіти, які створено кимось іншим.
Учням конкретного типу необхідно "пробувати" речі, реалізовувати щось на практиці, доторкуватися до предметів, їм дають книжку з поясненнями і малюнками, їм потрібні виїзні екскурсії - вони отримують фільм, їм ближче метод спроб і помилок - їм пропонують лекцію. Вони повинні працювати над проектами - їх змушують писати звіти.
Учні нелінійного типу потребують тривимірної організації свого мисленнєво-го простору. їх змушують обмежуватись двовимірною.
Учні сенсорно-сприймального типу схильні до швидкої зміни діяльності, їх змушують концентруватися на одній.
Учням І типу за Колбом необхідні досвід і спостереження. Коли в них виникають труднощі, їх часто ізолюють у підготовчих класах.
Учням IV типу за Колбом потрібна самостійність у навчанні, їм дають списки для заучування і карають, коли вони поводять себе не так, як інші. Вони прагнуть самотності - їм пропонують класні кімнати. їм треба помріяти - їх "спускають" на землю.
Учні рефлексивного типу потребують часу на роздуми. їх змушують квапитись і відповідати, щоб не здаватися "дурнями".
Ступінь ризику учнів візуального типу в міру їх навчання в школі зменшується, тому що старші класи стають більш візуально орієнтованими. В ранньому віці учням візуального типу треба "бачити" відповіді, що найкраще забезпечується пошуком можливих шляхів звернення до зорової пам'яті, їх змушують дивитися у свій зошит, кажучи, що відповідь - не на стелі. Вони краще сприймають зорові інструкції - їм дають вербальні вказівки до текстів, їм треба зорово уявити математичні задачі - від них вимагають усно виконувати завдання відповідно до формальних вимог до текстів. Вивчаючи іноземні мови, вони мають бачити нові слова - в елементарній школі вони часто стикаються з поданням нових слів у відеофільмах або аудіозапису, у вигляді прикладів учителя або в обговоренні.
Ступінь ризику учнів аудіального типу змінюється в прямо протилежному напрямі; у процесі навчання в школі обсяг інформації, яку отримують через аудіальні канали, практично зведений до нуля. Після того як вони навчилися добре читати, від них автоматично очікують візуального сприйняття інформації. Вони легше сприймають статті й оповідання на слух - їм пропонують прочитати їх у книзі. Вони віддають перевагу усним поясненням - їм дають письмові інструкції. їм потрібен звук - вони отримують тишу.
Кінестетикам необхідний рух - їм кажуть сидіти спокійно. їм потрібні фізичні вправи в перервах між уроками - вони мають лише п'ять хвилин, щоб перейти від одного класу до іншого, їм треба стояти - вони змушені сидіти.
їм необхідно торкатись - їх змушують тримати руки на парті (Бетти Лу Ливер. Обучение всего класса. - М., 1995. - С. 15-16).
Наскільки ці учні групи ризику зможуть пристосуватися до вимог учителя, до того стилю, який домінує в класі, - прямо позначиться на їхній долі. Інакше, незалежно від їх обдарованості, їх вважатимуть такими, що не можуть упоратися з елементарною навчальною програмою.
Непорозуміння між учнями - носіями певного стилю - і вчителем, який також має свій стиль, у разі їх несумісності можуть виникати щомиті. Подібний незбіг між стилем викладання вчителя і тим, що він, усупереч очікуванням, бачить в таких учнів, називають конфліктом стилів. Ось тільки обмежений перелік відповідних прикладів.
Якщо на уроці іноземної мови учні аналітичного типу працюють з учителем-синтетиком, то вони постійно намагатимуться звернутися до своїх словників. Навпаки, учні синтетичного типу, які працюють з учи-телем-аналітиком, часто нудьгуватимуть, навіть коли їм даватимуть нову інформацію. Вчителі-аналітики намагаються змусити учнів повністю розібрати текст, який задано як усну вправу, але учні-синтетики, що інтуїтивно схоплюють загальний зміст, вважатимуть це заняття безглуздим, бо їх не цікавлять деталі.
Контекст-незалежні вчителі уподобають словарні диктанти, завдання на вписування слів та їх вивчення, натомість контекст-залежним учням ці види занять майже не дають користі. За найпершої можливості вони уникають такої роботи й відчувають себе нещасними, якщо їх усе ж таки змушують її виконувати.
Контекст-залежні вчителі дуже незадоволені класами, в яких перева-жають контекст-незалежні учні. Вони скаржаться: "Ці учні все хочуть розібрати до кісточки"; "У них більше безглуздих запитань, ніж у мене часу на них відповідати".
Учні, які відповідають IV типу за Колбом, ніколи не зможуть добре виявити себе на уроці, якщо з ними працюють учителі II типу. Такий учитель вважає їх надто неслухняними, самовпевненими, тоді як учні потерпають від обмеження свободи, яку вони із задоволенням спрямували б саме на навчання і досягли б значно кращих результатів. Якщо ж учитель IV типу взаємодіятиме з учнем II типу, його постійно дратуватиме потреба останнього в деталізації, надлишковій інформації, дедуктивних поясненнях. Він може зарахувати такого учня до розряду тугодумів, тоді як учитель того самого типу вважатиме саме цих дітей найуспішнішими.
Результати виконання класних і домашніх завдань учнями нелінійного типу викликатимуть невдоволення в учителів з лінійним типом мислення, в їхніх зошитах постійно "красуватимуться" зауваження: "сумбурно", "неорганізовано". Якщо ж учитель належить до нелінійного типу, а учні до лінійного, то пояснення вчителя здаватимуться їмрозпливчастими, незрозумілими і плутаними. Водночас учні нелінійного типу ті самі пояснення вважатимуть дуже гарними: "блискуче пояснює", "інтуїтивно розуміє, що саме нам потрібно для засвоєння матеріалу".
Іще одним чинником, який впливає на успішність навчання дитини, є збіг її стилю зі стилем, що домінує в класі. Вчитель інтуїтивно підлаш-товується під цей узагальнений стиль. Учні ж, які виявляються у меншості, часто мають значно нижчу успішність.
Велику допомогу вчителеві може надати пропонована Б. Л. Лівер класифікація видів діяльності, сприятливих для учнів певного стилю, проте часом вони блокують активність і можливості дітей з іншим стилем (табл. 3). Знання цих особливостей важливе, адже нерідко вчитель формує певну сукупність улюблених прийомів і вважає, що вони
Таблиця 3. Види занять, які посилюють або послаблюють розумову
діяльність учнів
Типи учнів Види занять
3 домінуванням лівої півкулі Контроль результатів. Пояснення
3 домінуванням правої півкулі Вільне обговорення. Підбиття підсумків. Уважне вислуховування
Контекст-незалежні Позаконтекстуальні тексти. Запитання з вибором відповідей. Письмові переклади. Завдання на заповнення. Зазубрювання грама-тики. Аркуші зі словничка (з перекладом). Математичні розрахунки поза контекстом. Заучування через повторювання. Потік нових слів
Контекст-залежні Твори на вільну тему. Мозкові штурми. Деякі види вправ із використанням індукції. Математичні завдання в словах-малюнках. Деякі види самостійної роботи
Підсилювачі Контраст. Граматичні вправи. Знаходження розбіжностей
Усереднювачі Порівняння. Вправи на швидкість. Виділення типів за подібністю
3 дедуктивним типом мислення Пояснення. Правила
3 індуктивним типом мислення Винятки. Завдання з використанням мови
Аналітики Тести множинного вибору. Інформація з підручника. Концентрація на деталях
Синтетики Читання без словника. Аутентична інформація (наприклад, газети). Концентрація на загальному
Loading...

 
 

Цікаве