WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Проблеми адаптації молодого вчителя до педагогічного колективу - Реферат

Проблеми адаптації молодого вчителя до педагогічного колективу - Реферат

індивідуальність. Хай би яким недосвідченим і безпорадним він почувався у перші дні роботи, хоч би як він був радий, що йому надають допомогу і підтримку, він не повинен втрачати здатність чітко осмислювати ситуацію. Не слід впадати в ейфорію від того, що з ним працює такий досвідчений фахівець. Треба пам'ятати, що головне завдання на початку професійного шляху - формування своєї власної, індивідуальної і неповторної системи педагогічноїдіяльності. Сліпе копіювання чужого досвіду, яким би хорошим і ефективним він не був, рано чи пізно може обернутися невдачею, недостатнім рівнем професіоналізму. Від самого вчителя залежить визначення психологічної дистанції з колегами, припустимої межі втручання в його справи. Якщо цю межу не було встановлено в перші дні роботи, то надалі спроби вчителя збільшити або зменшити її не завжди будуть підтримані колегами.
Заявити про себе, про власну позицію, наявність індивідуальної думки з того чи того питання зовсім не означає нетактовного заперечення цінності підтримки, що надається. Тут важливо не зачіпати самолюбства авторитетної людини, адже в такому разі можуть істотно загостритися стосунки між новеньким і колегами.
Подекуди взаємне роздратування в колективі виникає тоді, коли моло-дий учитель, який тільки оволодіває новими, поки ще незвичними для нього обов'язками, не розуміє важливості деяких незначних, на його погляд, моментів педагогічної діяльності. Наприклад, учителька, яка нещодавно почала працювати в школі, скаржиться, що колеги чіпляються до неї: "Розумієте, в мене чудовий контакт з дітьми, так вони цього не можуть спокійно пережити. Закінчується урок, мої діти не біжать, як у них, у коридор, а оточують мене і все розпитують і розпитують. Так ні, обов'язково загляне черговий учитель і вижене всіх, та ще й у присутності дітей зауважить мені, що в класі не провітрюється і дошка не витерта. Проте головне - не в цих дрібничках, а в тому, що дітям зі мною цікаво!" Так, без сумніву, взаємна симпатія між учнями і вчителем надзвичайно важлива. Однак не можна забувати, що ці самі діти на наступному уроці 45 хвилин сидітимуть у не провітреному приміщенні, не відпочили на перерві, не побігали. А без цього розумова працездатність знижується. Звичайно, вони не дорікатимуть цій вчительці за те, що саме "завдяки їй" вони отримали нижчі оцінки за контрольну, яку писали відразу після її уроку. Навіть найпрекрасніші стосунки з дітьми не мають відволікати увагу вчителя від інших важливих моментів шкільного життя. Вчитель, переповнений емоціями захоплення і надмірного милування своїми учнями, який при цьому забуває про інші свої обов'язки, справді викликатиме осуд колег.
Загалом стосунки молодої людини з колективом можуть складатися на таких рівнях (за М. І. Милославовою):
1) зрівноваження, змістом якого є встановлення рівноваги між середо-вищем й індивідом. Індивід ознайомлюється зі специфікою діяльності, встановлює соціальні контакти;
2) псевдоадаптпація - зовнішнє пристосування при внутрішньому неприйнятті норм і цінностей середовища;
3) пристосування - взаємне визнання середовищем та індивідом ціннісних орієнтацій одне одного;
4) уподібнення - процес, що характеризується повною психологічною переорієнтацією індивіда.
Що можна порадити молодому вчителеві, який загострено сприймає ускладнення у стосунках з колегами?
1. Система відносин, що склалася в будь-якому педагогічному колек-тиві, - явище досить стійке, інертне. Подумайте про це, перш ніж намагатися щось змінити. Починайте з такої установки для себе: "Люди, які працювали тут до мене, якими б помилковими і застарілими не здавались мені їхні погляди, сформували їх під впливом якихось невідомих мені, але, безумовно, важливих обставин. Крім того, вони мають реальний досвід, якого мені ще бракує". Ця порада зумовлена тим, що нерідко молоді вчителі надто критично ставляться до діяльності старших колег, вишукують у них недоліки (а тому схильні блокувати, відкидати їхні критичні зауваження на свою адресу). Це загрожує низкою психологічних "втрат" для самого новачка:
- образивши ваших колег огульним запереченням їхньої професійної компетентності, ви залишаєтеся в ролі одинака. Чи вистачить у вас сил, щоб нормально почувати себе в ізоляції, протистояти думці колективу, переживати додаткові негативні емоції? Пам'ятайте: послідовність власної позиції, стійкість переконань не доводять на словах. Нехай головним критерієм буде ваша справа, і поки ви самі не досягли кращих результатів, ніж у тих, кого ви критикуєте, не поспішайте з критикою;
- непоказний зовні досвід ваших колег може виявитися значно ефек-тивнішим, ніж ви гадаєте. Не робіть висновків з першого враження. Повільна, мовчазна вчителька, яка уникає гострих педагогічних дискусій, може дивовижно перетворюватися в класі і, не вдаючись до якихось новомодних форм, традиційними методами досягати чудових результатів, бути незаперечним авторитетом для дітей. Тому не навішуйте негативних ярликів одразу - уважно вдивляйтеся в досвід, переймайте цікаві знахідки і старайтеся, щоб чужі помилки стали не об'єктом вашої критики, а предметом аналізу, пересторогою проти власних прорахунків;
- не ставайте в конфронтацію, якщо вам роблять зауваження, навіть тоді, коли ви вважаєте його несправедливим або необґрунтованим. Усебічно зважте критику. Людині, особливо новачку в якійсь справі, важко побачити себе з боку. Може статися, що під впливом образи ви всю свою увагу спрямовуєте на переживання з приводу того, що до вас несправедливо чіпляються, і тому не бачите в зауваженнях раціонального зерна. З перших днів привчайтеся до того, що якими 6 неприємними не були зауваження, слід відшукати в них конструктивну пропозицію;
- у ваших колег може бути не менше підстав для зустрічних претензій. І якщо ви можете звинуватити їх у холодності, небажанні прийняти вас як повноцінного члена колективу, відсутності інтересу до вас, вашого життя, нетактовності, то і вони нерідко цілком справедливі у своїх претензіях до таких ваших якостей, як недостатня товариськість, нетактовність, непослідовність дій, невміння контролювати свої почуття, емоції і поведінку, несамокритичність, неврівноваженість, байдужість до шкільних проблем. Адже, на думку академіка О. Г. Мороза, саме ці якості найчастіше притаманні молодим учителям.
2. Критерієм соціально-психологічної адаптації у педагогічному ко-лективі є не лише ваше реальне становище, авторитет, а і його психологічне відображення у вашій свідомості, почуття повноправності, впевненість у своїх діях, задоволеність, відповідальність, низький рівень конфліктності. А це означає, що крім зовнішніх детермінант на ваш психологічний комфорт впливає також ваша схильність до оцінок певної модальності (позитивних або негативних). Наприклад, ступінь
Loading...

 
 

Цікаве