WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Мотивація в діяльності вчителя - Реферат

Мотивація в діяльності вчителя - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
"Мотивація в діяльності вчителя"
Відомо, що мотиви, які є рушіями діяльності, визначаються сукупністю актуальних потреб. Цю тезу стосовно педагогічної діяльності можна сфор-мулювати таким чином: реальні спонуки до діяльності та рівень активності в їх реалізації, які притаманні конкретному вчителеві, не можуть бути зрозумілими, якщо не виявлено систему актуальних саме для цього індивіда потреб. Однак спершу слід з'ясувати, які види потреб найчастіше детермінують поведінку людини як на рівні визначення потенційно можливого складу потреб, так і на рівні їх індивідуального вияву.
Учені пропонують різні переліки базових, або фундаментальних, по-треб. Одним із найвідоміших є підхід американського психолога А. Мас-лоу, який пропонує розглядати базові потреби як особливу піраміду, підвалини якої становлять фізіологічні (або органічні) потреби: голод, спрага, статевий потяг, певний температурний режим, світло та ін. Потреби цього рівня, у свою чергу, можуть створювати окрему систему, яка має індивідуальні особливості. Так, в одних людей у цій системі може домінувати потреба в їжі, інші занадто чутливі до холоду або спеки, треті настільки звикають до нікотину чи алкоголю, що ці речовини включаються до обмінних процесів їхнього організму.
Над органічними потребами надбудовується нова підсистема, до якої входять потреби в безпеці, прагнення відчувати себе захищеним, позбутися страху.
Далі в порядку підвищення рівня ієрархії йдуть такі види потреб:
- у належності (до певного людського товариства, соціальної групи) і любові: прагнення перебувати серед людей, бути визнаним і прийнятим ними;
- у повазі, визнанні: прагнення до компетентності, досягнення успіхів, схвалення, авторитету;
- пізнавальні: прагнення багато знати, вміти, розуміти, досліджувати;
- естетичні: прагнення до гармонії, симетрії, ладу, краси;
- у самоактуалізації: прагнення до реалізації своїх здібностей, втілення творчого потенціалу, розвитку власної особистості.
Це теоретична модель потреб. Однак у реальному житті все значно складніше. В процесі індивідуального розвитку в кожної людини формується власна, унікальна система актуальних саме для неї потреб. При цьому між життєвими обставинами і ступенем актуальності тієї чи тієї потреби немає прямої, однозначної залежності.
Наприклад, у двох людей приблизно однакові життєві обставини, у зв'язку з якими заблоковано реалізацію якоїсь базової, фундаментальної потреби. Проте в одному випадку це призвело до цілковитої байдужості щодо цієї потреби, а в іншому, навпаки, до її гіперактуалізації, домінування в системі життєвих цінностей.
Так, якщо в дитинстві людина постійно відчуває себе об'єктом агресії з боку оточення, то в неї може сформуватися високий рівень тривожності, потреба у постійних "сигналах" про безпеку, стабільність свого становища серед людей, підтвердженні їх позитивного ставлення до неї. Інша людина за аналогічних життєвих обставин робить висновок, що життя суворе й несправедливе, тому вона має перша завдавати удару, випереджаючи та блокуючи неминучу агресію з боку інших. У другому випадку ми також маємо справу з потребою в безпеці, але задовольняється вона в "небезпечній" для інших людей формі.
Індивідуальний характер можуть мати й естетичні потреби. Для однієї людини - це насамперед краса природи або оформлення власного житла, для іншої - її зовнішній вигляд, для третьої - гармонія міжособистіс-них стосунків.
Інакше кажучи, кожна з підсистем, які утворюють загальну систему потреб, також є складною системою, зумовленою як життєвими обставинами, так і вибірковим ставленням людини до об'єктів і засобів задоволення актуальних для неї потреб.
Якщо розглядати загальну систему потреб і зумовлених ними мотивів як самостійне системне утворення, то тут також можна виокремити кілька потенційно можливих та реально зафіксованих рівнів.
Перший рівень - система потреб та відповідні мотиви переважно не усвідомлюються, їх задоволення або розрядка відбуваються переважно імпульсивно, шляхом спонтанної активності.
Другий рівень -у системі виокремлюються одна або кілька гіперактуальних потреб, на задоволення яких спрямовано і поведінку, і життя людини в цілому. Відповідні мотиви можуть бути своєрідним "фільтром", що надає специфічного відтінку всім іншим інтересам, праг-ненням, бажанням людини.
Третій рівень - система потреб та відповідних мотивів досить гармонійна, усвідомлена, людина може регулювати і характер, і засоби їх задоволення.
Чому виникла необхідність відокремити мотиви від цілей? Адже на теоретичному рівні дослідники завжди описують їх як явища, безпосередньо пов'язані одне з одним. Необхідність породжує стан потреби. Усвідомлення потреби є актом мотивотворення, а наповнення мотиву певним змістом, ідентифікація його з об'єктами та явищами об'єктивного й суб'єктивного світу зумовлює прийняття тієї чи тієї цілі, тобто визначення напряму, в якому слід діяти, щоб задовольнити потребу. Так описують процес виникнення цілей у індивіда посібники з психології.
Проте в житті все значно складніше. По-перше, в людини завжди є не один, а кілька актуальних мотивів, тобто її поведінка та діяльність полімотивовані. По-друге, може статися неадекватне визначення, усвідом-лення мотивів та цілей. Нарешті, у професійній діяльності відбувається відокремлення цілей від особистісних мотивів, оскільки багато цілей визначаються нормативно, як сукупність обов'язкових вимог до діяльності виконавця. Такі цілі не завжди збігаються з мотивами, що зумовлюють діяльність індивіда, і навіть можуть істотно розходитися з ними. У такому разі людина діє, вважаючи, що реалізує певні професійно значущі цілі, тоді як фактично всю її діяльність або певну дію регулює вплив мотиву, що не збігається з метою. Дослідження переконують, що в конфлікті між усвідомленими формальними цілями та неусвідомленими мотивами найчастіше перемагають останні.
Загальна характеристика індивідуальних потребовомотиваційних си-стем не відображає специфіки педагогічної діяльності. Наше завдання - зрозуміти саме ті особливості прояву структурних складових діяльності, які притаманні педагогічній професії. Як відомо,
Loading...

 
 

Цікаве