WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Проблеми адаптації молодого вчителя - Курсова робота

Проблеми адаптації молодого вчителя - Курсова робота

вчителі належать до категорії "важких" у спілкуванні, тих, хто привносить у стосунки постійне напруження. Це, по-перше, пояснюється професійною звичкою "діяти без помилок", тому вчителеві буває важко визнати саме свої прорахунки. По-друге, від учителя очікують постійного оцінювання, тому він втрачає здатність до неупередженого сприйняття іншої людини, прагне постійно її оцінювати в системі фіксованих, незмінних критеріїв. По-третє, педагогічна діяльність потребує від виконавця певної стабільності, що в житті нерідко призводить до ригідності думок, ставлень, переконань. Тому погляди або упередження вчителя важко змінити. Нарешті, вчитель звикає відповідати за всі події, що відбуваються не тільки з ним, а й з іншими. Тому він як у школі, так і поза нею не завжди відрізняє ситуації, що потребують його втручання, від тих, які має вирішувати інша людина. Це поширюється на стосунки не лише з учнями, а й з власною родиною, друзями. Таке втручання обумовлене позитивними прагненнями, але може ставати безцеремонним, нетактовним, а тому викликає опір з боку інших учасників спілкування.
5. Емоційні бар'єри бувають локальними (різниця у настрої на моментвзаємодії) і загальними. Локальні бар'єри виникають тоді, коли учасники взаємодії в цілому ставляться одне до одного позитивно, але обставини "провокують" конфлікт. Наприклад, настрій учасників взаємодії істотно різниться за своєю модальністю й інтенсивністю: учні прагнуть цікавого уроку, а у вчителя поганий настрій через сімейні обставини. Або в учнів на попередньому уроці літератури виник етичний конфлікт з учителькою, вони знервовані, продовжують переживати. Однак учитель хімії про це не знає і, що ще важливіше, не хоче знати. Він прагне відновити дисципліну, щоб вирішити ті питання, які він намітив. Або на попередньму уроці між учителем та дітьми виник конфлікт, і на цей урок вони прийшли з певним упередженням, емоційне тло взаємодії несприятливе для навчання та взаєморозуміння. Тому, щоб покращити ситуацію, принаймні одній зі сторін слід взяти на себе ініціативу - "пом'якшити напруження".
Складнішою є ситуація, коли вчитель і деякі учні стійко відрізняються за своєю емоційністю. Психологи узагальнено поділяють людей на два типи: раціональний та почуттєвий. Перші найчастіше емоційно сухі, прислухаються до голосу розуму, а не почуттів, не визнають зовнішніх виявів емоцій, прагнуть утримувати навіть близьких людей на віддалі. Другі дуже вразливі, м'які, ніжні, не можуть відмовити в проханні, потребують зустрічної уваги і розуміння, піклування, боляче переживають їх відсутність, ірраціональні, не визнають доводів розуму. Більшість дітей за типом своєї емоційності належать до почуттєвих, і якщо вони потрапляють до вчителя-раціоналіста, їм важко пристосуватися до нормальної для цієї людини сухості стосунків. У^свою чергу, "почуттєвий" учитель, отримавши клас, яким кілька років керував раціональний класний керівник, не може зрозуміти, чому учні не відповідають на його прагнення встановити емоційний контакт, скоротити дистанцію спілкування, а розцінюють усі його спроби як загравання з ними.
6. Біологічні бар'єри. Ця назва досить умовна, вона об'єднує ті види утруднень у взаємодії, що виникають унаслідок певних відмінностей у рівнях або темпах перебігу органічних процесів. До цього виду можна віднести ті, що виникають, коли природні потреби дитини (в їжі, руховій активності, відпочинку та ін.) вступають у суперечність із необхідністю блокувати їх заради навчання.
Виявом біологічного бар'єра є такий факт. Широко відомий розподіл людей на "сов" та "жайворонків". Перші активніше працюють у вечірній та нічний час, тоді як для других оптимум активності припадає на ранкові години. Якщо заняття йдуть у першу зміну, то учні-"жайво-ронки" успішніше працюють над новим матеріалом, але демонструють менш ефективне виконання домашніх завдань. "Сови" ж, навпаки, на уроках загальмовані, більш пригнічені, але краще виконують самостійну роботу ввечері вдома. Інколи вчителі, які спостерігають на уроках знижену активність "сов", підозрюють, що завдання за них виконують батьки, докоряють за лінощі, сонливість, негативно оцінюють неуважність, некміт-ливість, уповільненість рухів, які найпомітніші на перших уроках. "Жай-воронкам" можуть дорікати за відсутність старанності під час роботи вдома, за небажання займатися самостійно, без контролю вчителя. Якщо заняття проводяться в другу зміну, ситуація стає іншою: тепер не уважнішими виглядають "жайворонки", тоді як "сови" не встигають як слід підготуватися, адже тепер вони увесь ранок "розкачуються", а на саму роботу не залишається часу. Деякою мірою ці особливості зумовлені звичкою до певного режиму, але водночас вони залежать від динаміки обмінних процесів у організмі, що зумовлюють періоди найвищої та найнижчої активності і працездатності людини.
Прагнення дорослих швидко зламати вже засвоєний дитиною стерео-тип може спричинити додаткові труднощі, адже насильство над організмом обертається небажаними наслідками. Так, подекуди дітей, які працювали значний час у певному режимі, переводять на принципово інший ритм роботи, при цьому вимоги залишаються ті самі. У великих школах учнів середніх та старших класів часто переводять на заняття в другу зміну, а обсяг домашніх завдань не змінюється навіть у перші дні, коли діти тільки-но починають пристосовуватися до нових умов, відчувають неабиякі труднощі в розподілі часу.
Різновидом біологічних бар'єрів є бар'єри фізіологічні, зумовлені різницею у роботі функціональних систем організму. Сюди можна за-рахувати й відмінності за типом вищої нервової діяльності. Так, учи-тель-холерик важко переносить "неслухняність" учнів-холериків, більш-менш ладить із сангвініками, його дратує повільність флегматиків і, сам того не помічаючи, травмує меланхоліків. Учитель-сангвінік терплячіший до учнів, але занадто часто не завершує справу, не перевіряє, як виконують його завдання та доручення, виявляє роздратування, якщо його не розуміють з першого слова, не любить довгих пояснень. Учитель-флегматик задає низький темп роботи, й учні-холерики і сангвініки починають нудьгувати. І нарешті, вчитель-меланхолік украй образливий, помисливий, постійно очікує від учнів витівок, упереджено ставиться до холериків та сангвініків, а вповільненість флегматиків розцінює як вияв неповаги до себе, до своїх вимог.
Ще одним різновидом є бар'єр, що виникає внаслідок статево зумов-лених психічних відмінностей. Адже відомо, що жінки вразливіші, емо-ційніше реагують на обставини, ніж чоловіки. Сьогодні серед шкільних учителів переважають жінки, тому виховання здійснюється скоріше за "жіночим", афективним стилем. З цього приводу психологи вже давно б'ють тривогу, адже це порушує процеси статевої ідентифікації серед молоді. Передусім це стосується хлопчиків з неповних сімей, що не мають взірця чоловічої поведінки і тому змушені оволодівати відповідними нормативами,
Loading...

 
 

Цікаве