WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Проблеми адаптації молодого вчителя - Курсова робота

Проблеми адаптації молодого вчителя - Курсова робота


КУРСОВА РОБОТА
на тему:
"Проблеми адаптації молодого вчителя."
ПЛАН
1. Проблеми адаптації молодого вчителя.
2. Загальні питання адаптації.
3. Адаптація до педагогічного колективу.
4. Адаптація до учнівського колективу.
5. Адаптація до змісту педагогічної діяльності.
6. Список використаної літератури.
1. Проблеми адаптації
молодого вчителя
Розгляньмо ситуацію: до школи прийшов молодий учитель. Безумовно, сьогодні вона виглядає дещо інакше, бо майже ліквідовано систему роз-поділу випускників педагогічних навчальних закладів. Ще кілька років тому індивідуальні побажання молодих учителів рідко збігалися з реальною наявністю робочих місць, потребами певних регіонів та шкіл у педагогічних кадрах. Тому виникало безліч суперечностей та конфліктів.
Нині постають не менш складні проблеми: правова незахищеність випускників, відсутність державного забезпечення житлом, гарантованої роботи, регулярної виплати заробітної плати тощо. Але сподіватимемося, що труднощі, зумовлені кризовим станом суспільства, колись минуть. Подолати їх психологічними засобами неможливо, а підпорядковувати стосунки людини з професією соціальним негараздам неприпустимо. Дитина в школі чекає на висококваліфікованого вчителя, незважаючи на суспільні катаклізми, а сам учитель прагне відчувати моральне задоволення від своєї праці. Тому зосередимо нашу увагу саме на психологічних аспектах початкового етапу педагогічної діяльності, і зовсім не тому, що не хочемо бачити складніших проблем. Адже і нині чимало молодих людей прагнуть працювати в школі.
В оптимальному випадку молодого вчителя радісно вітає завідувачка навчальної частини: "Як добре, що в нас поповнення! Що ж, колего, приступайте до своїх обов'язків. Будете класним керівником 6-Б. Клас не подарунок, однак сподіватимемося, що ви, з вашим прекрасним дипломом, впораєтеся з дітьми. Тільки годин вам, як предметникові, замало. Будете в нас ще й англійську вести. А можливо, ще й креслення. В цілому не образимо".
Директор також радіє: "Нарешті до нас прибув чоловік, а то переважно жіночий колектив! Давайте, колего, вникайте у наше господарство. Зверніть увагу, що ваш кабінет не в дуже гарному стані, беріть під контроль ремонт. А, крім того, доручаємо вам ще простежити за коридором і шкільним музеєм -там стенди й експонати застаріли, займіться ними". Радіють і колеги - адже комусь із них доводилося минулого року додатково до свого навантаження вести і англійську, і креслення, і займатися цим "неможливим" 6-Б: "Ми вже старше покоління, попрацювали, нехай тепер молодь береться". А буває, що и нерадо зустрічають молоде поповнення: школа маленька, навантаження бракує, предметник, здавалося б, збирався йти на пенсію, але передумав: не ображати ж заслужену людину. А тут прийшов молодий учитель, готовий працювати в школі, невідомо ще, чи вдасться через рік знайти заміну. Краще вже сьогодні утримати, виділити йому по шматочку від різних предметів. І назбирається для нового вчителя з добрий десяток підготовок до уроків з кількох предметів, та ще й у різних класах, у різних вікових групах і нерідко зовсім не за його фахом.
Зупинімося на першому, сприятливому для новачка варіанті, коли колектив радіє з його прибуття. Але ж як почуватиметься сам молодий учитель? Спробуймо послідовно, від загальних питань до окремих аспектів, розібратися у його стані, який дістав назву адаптації.
2. Загальні питання адаптації.
У численних дослідженнях, присвячених адаптації як особливому явищу, відмінному від інших періодів життя людини, її розглядають як процес, який відбувається водночас у різних системних вимірах. Цей термін має багато різних смислових відтінків, деякі з них навіть суперечать один одному. В найпоширенішому, міждисциплінарному значенні під адаптацією розуміють процес пристосування організму до нового середовища, тобто визнається, що в нових умовах життя мають статися певні зміни, щоб індивід і середовище знову відновили між собою відносини рівноваги. У смисловому плані розуміють, що сутність адаптації - це зміни, що відбуваються з організмом доти, доки він знову не відповідатиме цим умовам, тобто адаптація - це порушення гармонії та взаємовідповідності організму й середовища.
В іншому ракурсі під адаптацією розуміють рівновагу, що встановлю-ється між організмом і середовищем. Адаптований індивід - той, що найкраще відповідає умовам життя. Отже, адаптація - це наявність гармонії та взаємовідповідності між організмом і середовищем.
Ще одним ракурсом є розуміння адаптації як результату пристосу-вального процесу. Якщо кажуть, що людина адаптувалася до чогось, то мають на увазі, що вона стала такою, як потрібно, що з нею відбулися певні зміни, достатні для практичних потреб.
Головні відмінності в цих визначеннях зумовлюються типовим для пізнання багатьох психічних явищ утрудненням! об'єктивною неможливістю відокремити процесуальні аспекти психічного життя від результативних. Адже психіка людини функціонує таким чином, що будь-який результат, досягнений у процесі змін, що з нею відбуваються, не відокремлюється від процесу, завдяки якому його досягнуто, а відразу в нього включається. Будь-який результат є проміжним, оскільки йде подальший розвиток, і щоб його дослідити, треба умовно відокремити: а) від численних контекстів, зумовлених відносно постійними зв'язками, в які відповідне явище включено в психічному житті людини; б) від наступних змін, тобто динамічних зв'язків, що оперативно виникають та змінюються в динаміці розвитку подій. Умовно зафіксувавши це вилучене з природних зв'язків явище, можна виявити його особливості, але при цьому слід пам'ятати: значна кількість його якостей залишається в тих динамічних і статичних зв'язках, що їх перервано з метою дослідження.
Тому адаптація в статичному розгляді може бути представлена у вигляді сукупності періодів, коли досягається певна рівновага між індивідом та середовищем. Ця рівновага може виглядати як фіксація безлічі змін, бо поточний стан людини постійно змінюється під впливом зовнішніх та внутрішніх чинників. її можна також розглядати як завершення певного тривалого періоду дестабілізації або як загальне досягнення рівноваги особистості з життям у цілому, коли зріла особистість готова до будь-яких змін, виходить з них без пошкодження своєї інтегральної цілісності. В процесуальному ж аспекті увага дослідників фіксується саме на змінах, що відбуваються, їх сутності, характері впливу. Загалом же процесуально-результативний інтегративний підхід до явища адаптації веде до розгляду її як діалектичної взаємодії між організмом та середовищем.
Розглядаючи загальні питання адаптації, дослідники найчастіше виокремлюють такі її напрями:
- за видами адаптивного середовища, до якого пристосовується (або пристосовує до себе) індивід (виробнича, подружня, сусідсько-приятельська, політико-правова, навчальна адаптація та ін.);
- за
Loading...

 
 

Цікаве