WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Взірці в діяльності вчителя - Реферат

Взірці в діяльності вчителя - Реферат

матеріалу тощо. Однак багато вчителів-предметників розширюють функції оцінки, використовуючи її ще й як інструмент покарання. Нерідко низька оцінка, яку учень отримує за чверть, є наслідком проміжних незадовільних оцінок ("за те, що забув удома зошит", "за те, що нечемно відповів учителеві", "за те, що бешкетував на уроці") у поєднанні з доволі високими знаннями.
Коли учителям та студентам педагогічного інституту було запропо-новано розв'язати ситуацію на теоретичному рівні: "Учень вашого класу пустував під час перерви й зухвало відповів на ваше зауваження. Ваші дії?", серед запропонованих варіантів поведінки "вчителя" був такий: "Викличу на найближчому уроці, й він надовго це запам'ятає". Цю відповідь, тобто тактику "зміщення міри і характеру покарання", обрали 36 % опитаних учителів та 68 % студентів.
Порушувалися правові відносини і за параметром: "Якщо людина вже покарана за скоєне, то її не можна карати за один і той самий вчинок кілька разів". Аджепереважна більшість і вчителів, і студентів вважали за потрібне знову й знову нагадувати учневі про колишній вчинок, багаторазово дорікати за поведінку в певній ситуації, карати заради "профілактики на майбутнє".
Аналогічно (тобто з порушенням правових відносин) учасники дослі-дження обирали варіанти поведінки й за іншими позиціями. Найбільші потенційні порушення юридичних прав людини виявлено за такими напрямами стосунків між учнем та вчителем:
- повага до особистості іншої людини. Зрозуміло, що в конкретних ситуаціях учителеві буває важко забезпечити реальну інструментовку цього напряму (особливо щодо маленьких дітей, яких так і хочеться нескінченно повчати або стримувати), але те, що значна кількість студентів ще у процесі навчання мають установки, які дають можливість відкинути особистісний чинник учня як незначущий, свідчить про істотні порушення в системі засвоєних еталонів професійної діяльності;
- право особистості на самореалізацію. Вчитель прагне регламентувати поведінку дітей, обмежити можливості їх самовияву навіть під час перерви (в тому числі й у тих ситуаціях, коли поведінка учнів не порушує правил шкільного життя).
- право на об'єктивне розслідування і захист, презумпцію невинності. На теоретичних моделях значна кількість учасників дослідження довели, що найчастіше вчитель делегує відповідальність за скоєне на обмежене коло учнів, не вважаючи за потрібне ретельно з'ясувати, чи саме вони винні;
- право на недоторканність особистого майна. Опитані особи не бачили нічого поганого в тому, що вчитель може обшукати учня, "конфіскувати" в нього колекцію календариків, марок, іграшку тощо.
Безумовно, робота з теоретичними моделями і розв'язання відповідних ситуацій на практиці не завжди збігаються. Проте результати дослідження підтверджують наявність істотних розбіжностей між реальними нормативами (правовими відносинами в суспільстві) та ступенем їх відображення в суб'єктивно прийнятих моделях, еталонах, зразках. Процес формування професійних взірців, їх засвоєння на суб'єктивному рівні нерідко відбувається стихійно, а формально засвоєні знання так і залишаються абстракціями, що не мають помітного впливу на поведінку вчителя.
У цілому система актуальних для вчителя взірців як важливого еле-мента його діяльності також може виявлятися на різних рівнях.
1. Система еталонів, яку має вчитель, спрямована на його життєзабез-печення. Він досить добре знає, якими мають бути інші люди (колеги, дирекція, батьки, учні), їхня поведінка. Ця система може бути доволі гнучкою, різнобічною, варіативною, а може містити однозначні вимоги. Умовно від імені вчителя цей рівень можна описати так: "Я теж людина, я не просто працюю, я живу під час роботи, радію та страждаю. І я знаю, що може дати мені радість, а що завдати страждань".
2. Система взірців-еталонів стосується переважно сфери функціо-нально-рольових відносин. Учитель нібито проголошує: "Мене зовсім не цікавить, які ви поза стінами школи, мені важливо, як ви поводитеся під час навчально-виховного процесу. І я не дозволю бачити в мені тільки людину. Я передусім учитель, і я знаю, яким повинен бути я сам, мої стосунки з вами, моя робота і результати". Найчастіше система цих рольових еталонів охоплює вузький діапазон рольових якостей (знань, умінь, навичок), а також алгоритмів поведінки вчителя та учнів для досягнення поточних функціональних цілей.
3. Розмикаються межі позарольових та рольових стосунків, еталонна система здатна змінювати "точки відліку", варіюватися залежно від ситуації, наповнюватись новими критеріями і вимогами, допускати компроміси та зміни. Діапазон якостей, які характеризують потенційно можливих учасників взаємодії, є особистісно орієнтованим, ураховує амбівалентність, що притаманна реальним людям.
Використана література:
1. Исайчева Н. Д. Школа глазами учеников // Вопр. психологии. - 1990. - № 4.
2. Миллер Р. М. Этика, развитие, мораль // Перспективы. - М., 1989.
3. Ямбург Є. О. Воспитание историей. - М., 1989.
4. Грановская P. M., Крыжанская Ю. С. Творчество и преодоление стереотипов. - СПб., 1994.
5. Бетти Лу Ливер. Обучение всего класса. - М., 1995.
6. Аникеева Н. П. Психологический климат в коллективе. - М., 1989.
7. Берне Р. Развитие "Я - концепция" и воспитание. - М., 1986.
8. Кон И. С. Открытие Я. - М., 1978;
9. Сталин В. В. Самосознание личности.- М., 1983.
10. Святовець В. Ф. Алгоритми виховання. - К., 1989.
11. Шибутани Т. Социальная психология. - М., 1969.
12. Берн Э. Игры, в которые играют люди. Люди, которые играют в игры. - СПб., 1992.
13. Харрис Т. Я хороший, ты хороший.- М., 1993.
14. Орлов Ю. М. Восхождение к индивидуальности. - М., 1991.
15. Кон И. С. Психология ранней юности. - М., 1989.
16. Скотт Дж. Г. Конфликты: пути их преодоления. - К., 1991.
17. Воробьев Г. Г. Школа будущего начинается сегодня. - М.: Просвещение,1991.
18. Черноушек М. Психология жизненной среды. - М.: Мысль,1989.
Loading...

 
 

Цікаве