WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Результат педагогічної діяльності. Корекція в педагогічній діяльності. Педагогічна дія як структурний компонент діяльності - Реферат

Результат педагогічної діяльності. Корекція в педагогічній діяльності. Педагогічна дія як структурний компонент діяльності - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
"Результат педагогічної діяльності.
Корекція в педагогічній діяльності.
Педагогічна дія як структурний компонент діяльності"
Результат педагогічної діяльності
Якщо розглядати результат у формально-логічній послідовності роз-мірковувань, то все нібито зрозуміло. Результат - це втілена мета, яка більше чи менше збігається з відповідним взірцем. Якщо ж цього втілення не досягнуто, немає й результату. А тому всю послідовність дій слід відтворити заново.
Однак на психологічному рівні подекуди буває інакше. Не так уже й важливо - досягнуто мети чи ні, чи отримав втілення в реальному об'єкті взірець. Будь-який продукт активності людини, вдалий чи невдалий, є результатом. Більш того, в педагогічній діяльності він може не повністю збігатися з вихідними намірами вчителя. Адже в будь-якій педагогічній ситуації крім самого вчителя беруть участь інші люди (колеги, учні), які привносять у взаємодію свої цілі, взірці, готовність підкорятись або опиратися зовнішньому тискові. Важко повністю врахувати й усі умови, підібрати з ювелірною точністю потрібні засоби.
І ще один важливий момент. Отримавши в результаті своєї діяльності певний "продукт праці", людина може ставитись до нього по-різному, залежно від рівня своїх домагань. Один задовольняється будь-якою якістю цього "продукту", другий вважатиме результат невдалим, якщо не вдалося досягти цілковитого втілення задуму.
Наведімо приклад.
Учителька третього класу запланувала виховну годину, присвячену значенню листів у житті людини. її мета була цілком доречна: привернути увагу дітей до цього виду людської взаємодії, зацікавити листуванням, допомогти зрозуміти, наскільки важливим може бути вплив листів на життя людини тощо. Вчителька провела ретельну попередню підготовку: відібрала найцікавіші листи О. С. Пушкіна до друзів, підготувала одного хлопчика до виконання ролі поета і навіть знайшла йому спеціальний костюм (циліндр та плащ). Дітям було запропоновано принести листи, які відіграли значну роль у житті їхньої родини. Здавалося б, усе гарантувало успіх.
Проте ось як проходив урок з позиції спостерігача. Маленький "Олександр Сергійович" провів двадцять хвилин у коридорі, поки вчителька вела свою розповідь. Коли він увійшов, діти почали розглядати його циліндр і майже не слухали, що він читає. Не все було гаразд і з розподілом уваги між учнями. Листи принесли майже всі, проте вчителька зверталася лише до тих, хто сидів за першими партами. Сама вона була надто схвильована, на очах блищали сльози, її хвилювання передавалось учням. Що глибше було реагування, то більше прагнули діти "підключитися до обговорення", зачитати свої листи і то більше обійденими відчували вони себе, коли вчителька ігнорувала їх. Дівчинка, що сиділа за останньою партою, майже весь урок тягнула руку. Вона принесла останній лист від дідуся, який загинув на війні, і дуже хотіла його зачитати, проте на це не вистачило часу. Коли пролунав дзвінок, вона з відчаєм штурхнула стільця. Добре, що хоч тут учителька відреагувала адекватно, не стала соромити "порушницю" за черствість, за те, що її не схвилювали листи, які вони щойно почули.
Отже, незважаючи на ретельну підготовку, вчителька не досягла очі-куваного результату, адже більшість дітей замість подальшого розвитку отримали незадоволення або навіть психічні травми. Однак учителька цього навіть не помітила, вважаючи, що провела зразкову виховну годину, повністю досягла поставленої мети.
Загалом можна виділити три рівні готовності вчителя до реалізації такого структурного елемента діяльності, як результат.
1. Його сутність можна умовно відобразити у такому девізі: "Досяг-ти того, що намічено, ціною найменших зусиль або втрат (сил, часу, емоцій)". Якщо це не вдається, спрацьовує система психологічних захистів, які або обґрунтовують результат, що явно не відповідає первинному задуму, як такий, що "цілковито відповідає", або на основі раціоналізації підводять учителя до висновку, що "отриманий результат значно кращий, ніж те, що передбачалося".
2. Девіз цього рівня: "Досягти того, що намічено, за будь-яку ціну". Вчитель не заспокоюється, доки не досягне задуманого (або заданого ззовні) результату. При цьому він може нехтувати побічними ефектами (порушенням міжособистісних стосунків, власним психологічним дискомфортом, навчальним перевантаженням учнів тощо).
3. Головною турботою вчителя є збереження перспективи подальшої взаємодії. Якщо очікуваний результат за певних обставин не може бути досягнутий, учитель піклується про збереження психологічної бази для подальшого повернення до цієї ж проблеми. Оскільки він реалістично оцінює ситуацію, бачить і об'єктивні, і суб'єктивні причини неуспіху, в нього не виникає нотреби вдаватися до психологічного захисту, видавати бажане за здійснене. Водночас він доволі критично ставиться до фор-мальних критеріїв своєї діяльності, розуміє їх обмеженість. Віддаючи належне вимогам, що випливають з попередніх рівнів, він у процесі кожної взаємодії шукає те раціональне й емоційне ядро, яке можна використати на перспективу. І якщо вдається зберегти передумови для подальшої взаємодії, він вважає, що ситуація не була безрезультатною.
Корекція в педагогічній діяльності
У найзагальнішому розумінні корекція - це внесення змін. Проте де мають відбуватися ці зміни, куди повинен привнести їх індивід, який реалізує певну діяльність?
Відповідь на ці запитання дуже важлива для того щоб зрозуміти роль і значення корекції як структурного елемента діяльності, а також віднести спосіб його реалізації до певного рівня. Дослідження показують, що найпоширенішими є такі види коригування окремими індивідами своїх дій і діяльності в цілому.
1. Коло явищ, охоплюваних корекцією: оцінка вчителем ситуації (через психологічний захист) і застосування певного способу її розв'язання (посилення особистісного тиску, пошук ефективніших засобів).
Якщо людина стикається з обставинами, зміна яких потребує значних зусиль, і тому порушує певний баланс, вона коригує ситуацію, відмовляючись від розв'язання питання й аргументуючи для себе цю відмову. Якщо вона все ж таки вирішила змінити обставини, то вдається до силових або маніпулятивних прийомів, за потреби посилюючи їх.
Розгляньмо можливі дії вчителя на прикладі наведеної раніше ситуації.
Учителька цілком задоволена ситуацією, не відчуває потреби в корекції. Якщо присутні висловлюватимуть їй свої зауваження, вона може захищатися від їх оцінки ("Вони мене не захотіли зрозуміти", "Вони ставляться до мене надто критично", "Самі спробували б зробити таке, а потім критикували"), або виправляти ситуацію на майбутнє таким чином, щоб зберегти самоповагу ("Я ніколи більше не дозволю стороннім приходити"), або відмовиться від проведення подібних заходів ("Я так хвилююся, вкладаю душу, а мене не розуміють, ображають, навіщо мені такі випробування, робитиму так, щоб було спокійніше").
2. Корекцію (напрям змін, що привносяться) спрямованопередусім на вибір і використання засобів, а якщо вони не спрацьовують, - на зміну ставлення до себе ("Я недостатньо компетентний" або "Я поганий фахі-вець, у мене нічого не виходить") або до оточення ("Це інші винні в тому, що в мене нічого не виходить: учні не бажають мене слухати, батьки зовсім не займаються дітьми, колеги не хочуть мене зрозуміти"). На цьому рівні вчитель нерідко виявляє палке прагнення знайти "універсальні" засоби, такі, що забезпечать позитивний результат за будь-яких обставин. Тому корекція найчастіше зводиться до нескінченної зміни засобів впливу, апробування
Loading...

 
 

Цікаве