WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Проблеми адаптації молодого вчителя до учнівського колективу - Реферат

Проблеми адаптації молодого вчителя до учнівського колективу - Реферат

припадає на ранкові години. Якщо заняття йдуть у першу зміну, то учні-"жайво-ронки" успішніше працюють над новим матеріалом, але демонструють менш ефективне виконання домашніх завдань. "Сови" ж, навпаки, на уроках загальмовані, більш пригнічені, але краще виконують самостійну роботу ввечері вдома. Інколи вчителі, які спостерігають на уроках знижену активність "сов", підозрюють, що завдання за них виконують батьки, докоряють за лінощі, сонливість, негативно оцінюють неуважність, некміт-ливість, уповільненість рухів, які найпомітніші на перших уроках. "Жай-воронкам" можуть дорікати за відсутність старанності під час роботи вдома, за небажання займатися самостійно, без контролю вчителя. Якщо заняття проводяться в другу зміну, ситуація стає іншою: тепер не уважнішими виглядають "жайворонки", тоді як "сови" не встигають як слід підготуватися, адже тепер вони увесь ранок "розкачуються", а на саму роботу не залишається часу. Деякою мірою ці особливості зумовлені звичкою до певного режиму, але водночас вони залежать від динаміки обмінних процесів у організмі, що зумовлюють періоди найвищої та найнижчої активності іпрацездатності людини.
Прагнення дорослих швидко зламати вже засвоєний дитиною стерео-тип може спричинити додаткові труднощі, адже насильство над організмом обертається небажаними наслідками. Так, подекуди дітей, які працювали значний час у певному режимі, переводять на принципово інший ритм роботи, при цьому вимоги залишаються ті самі. У великих школах учнів середніх та старших класів часто переводять на заняття в другу зміну, а обсяг домашніх завдань не змінюється навіть у перші дні, коли діти тільки-но починають пристосовуватися до нових умов, відчувають неабиякі труднощі в розподілі часу.
Різновидом біологічних бар'єрів є бар'єри фізіологічні, зумовлені різницею у роботі функціональних систем організму. Сюди можна за-рахувати й відмінності за типом вищої нервової діяльності. Так, учи-тель-холерик важко переносить "неслухняність" учнів-холериків, більш-менш ладить із сангвініками, його дратує повільність флегматиків і, сам того не помічаючи, травмує меланхоліків. Учитель-сангвінік терплячіший до учнів, але занадто часто не завершує справу, не перевіряє, як виконують його завдання та доручення, виявляє роздратування, якщо його не розуміють з першого слова, не любить довгих пояснень. Учитель-флегматик задає низький темп роботи, й учні-холерики і сангвініки починають нудьгувати. І нарешті, вчитель-меланхолік украй образливий, помисливий, постійно очікує від учнів витівок, упереджено ставиться до холериків та сангвініків, а вповільненість флегматиків розцінює як вияв неповаги до себе, до своїх вимог.
Ще одним різновидом є бар'єр, що виникає внаслідок статево зумов-лених психічних відмінностей. Адже відомо, що жінки вразливіші, емо-ційніше реагують на обставини, ніж чоловіки. Сьогодні серед шкільних учителів переважають жінки, тому виховання здійснюється скоріше за "жіночим", афективним стилем. З цього приводу психологи вже давно б'ють тривогу, адже це порушує процеси статевої ідентифікації серед молоді. Передусім це стосується хлопчиків з неповних сімей, що не мають взірця чоловічої поведінки і тому змушені оволодівати відповідними нормативами, орієнтуючись на сурогатні приклади (естрадних співаків, героїв пригодницьких фільмів та ін.). Сучасні негативні тенденції в суспільстві - фемінізація чоловіків (вияв чоловіками жіночих рис) та маскулінізація (привласнення жінками чоловічого стилю поведінки) дівчат значною мірою зумовлені станом шкільного виховання.
Цікаво, що статеві бар'єри можуть мати різні вияви. Для ілюстрації наведімо такий приклад. У процесі дослідження психологічних особливостей учителів одним із завдань пропонувалося намалювати умовний образ улюбленого та нелюбимого учня. В дослідженні брали участь учительки середніх класів з різним педагогічним стажем. Ті, що мали значний стаж роботи, малювали приблизно порівну дівчаток та хлопчиків. У молодих вчительок чітко простежувалася закономірність: "улюблений" учень був хлопчиком, а "нелюбимий" - дівчинкою, тобто молодим викладачкам легше було знайти спільну мову з імпульсивними, але зрозумілими хлопчиками, тоді як дівчатка, в цей віковий період потайніші та вимогливіші в емоційному відношенні, залишалися для них загадкою.
7. Лінгвістичні бар'єри, тобто ті, що виникають унаслідок відмінностей у володінні вербальними засобами спілкування.
Так, часто молоді вчителі забувають, що учні ще не володіють достат-ньою мірою мовними засобами. І це стосується не тільки тих наукових термінів, які вони вивчали в інституті. Іноді непорозуміння виникає там, де вчитель не може навіть його передбачити. Наприклад, молода вчителька розповідає: "Коли я почала працювати в першому класі, я часто казала дітям, що вони мають бути дисципліновані, дорікала їм за порушення правил поведінки. Нарешті я не витримала і на уроці у відчаї закричала: "Ну чому ви такі неслухняні? Невже хтось із вас ще не знає, що таке дисципліна!" І тут підняв руку один учень і сказав: "Я не знаю, що таке дисципліна". Я навіть одразу не зрозуміла, про що йдеться, і тільки потім до мене дійшло: адже багато учнів справді не розуміють змісту цього слова в тому значенні, що я йому надаю. Довелося відмовитися від абстрактних докорів у "недисциплінованості" (моє улюблене висловлювання) і пояснювати більш зрозуміло кожну вимогу до їхньої поведінки".
Певний вплив мають мовні звички вчорашніх студентів. Звикнувши до певного мовного режиму в інституті, вони не завжди вчасно перебудовують свою мову відповідно до нових умов. Молодим учителям часто стають тісними межі, регламентовані шкільними підручниками, вони прагнуть довести свою ерудицію, а тому насичують мову термінами, недоступними для дитячого сприймання та розуміння.
У шкільному житті нерідко спостерігається таке явище, як різниця в змісті, який вкладають у певне поняття вчитель та учні. Наприклад, під час одного дослідження в учнів шостого класу запитали, як вони розуміють слово "сміливість". Виявилося, що багато учнів вкладали в це слово такий зміст: "сміливий - це той, хто не слухає старших", "смілива людина з принципу не підкоряється нікому", "бути сміливим - означає постійно демонструвати свою незалежність перед учителями та батьками" тощо. Уявімо собі, що в такому класі є дитина, якій учитель хоче допомогти подолати свою сором'язливість і закликає її "бути сміливішою". Неважко спрогнозувати, що форми реалізації цієї вимоги при такому розумінні поняття "сміливість" будуть зовсім не такими, на які очікує вчитель. Учорашній тишко, реалізуючи пораду вчителя, почне поводитися зухвало.
Учитель мусить завжди пам'ятати, що багато абстрактних понять можуть бути засвоєні дітьми зі
Loading...

 
 

Цікаве