WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Проблеми адаптації молодого вчителя до учнівського колективу - Реферат

Проблеми адаптації молодого вчителя до учнівського колективу - Реферат

поясненнями, адже йому все одно не вірять. Ситуативні бар'єри між ними виникатимуть дедалі частіше, одночасно посилюючись.
4. Соціальні бар'єри, зумовлені статусами і ролями сторін, що взаємодіють. Так, у громадській думці нещодавно існував рольовий стандарт поведінки та особистісних якостей учителів та учнів: суворий, вимогливий учитель, який ніколи не припускається помилок, і слухняний, старанний учень, що виконує всі розпорядження педагога. Люди, які некритично прийняли такий розподіл ролей, втрачають гнучкість поведінки в безпосередніх ситуаціях, коли діють не ідеалізовані, а реальні індивіди з безліччю особливостей і відмінностей. Тоді починаються спроби "підігнати" дії та індивідуальні ознаки конкретних учасників безпосередньої взаємодії під відповідний "рольовий стандарт". "Ти невдячна людина, ти сперечаєшся зучителем, який хоче тобі тільки добра, навчає того, що стане у пригоді в майбутньому", - дорікають учневі, що насмілився не погодитися з думкою педагога, і його як порушника дисципліни викликали до директора. "Чого може навчити дітей ця жінка, якщо вона така невимоглива", - кажуть батьки, які звикли до попереднього надто вимогливого педагога, коли до школи приходить лагідна, делікатна вчителька. Адже ці представники "не вписуються" в зміст рольових стандартів, що склалися.
Соціальні бар'єри подекуди складаються під впливом не реальних обставин, а інших джерел відповідної інформації. Великий вплив мають художні твори: книги, кінофільми, преса. Ще кілька років тому було створено образ "масового вчителя" як ретрограда, який не приймає змін, не визнає критики, не хоче розуміти учнів. Тому в деяких конкретних випадках учителі, учні, батьки входили у взаємодію з упередженням: вчитель - із прагненням упереджувального захисту, його опоненти - з підозрою в небажанні їх зрозуміти. Ознайомлення вчителя зі статистичними даними про поширення психічних відхилень серед дітей може призводити до формування певного педагогічного упередження: вчитель відмовляється шукати реальні причини труднощів, що виникають у конкретної дитини в процесі навчальної діяльності, адже він "знає", що типовий учень сьогодні - це дитина з аномаліями психічного розвитку.
До виникнення соціального бар'єра призводить і прагнення дорослих якомога більше навантажити учня. "Ми навчимо дітей творити, щоб вони не виробляли"; "Учень має бути постійно завантажений, тож у нього не виникатиме хибних думок та потягів"; "Слід робити такі навантаження, щоб у них не залишалось енергії на щось інше, погане" -ось приклади подібних "рольових" міркувань.
Різновидом соціальних бар'єрів є бар'єр професійний, що істотно впливає на ставлення та поведінку вчителя, його стосунки з іншими людьми. Так, більшість учителів вважають за обов'язок контролювати життя і поведінку навколишніх навіть тоді, коли йдеться про доволі делікатні питання. Звичка педагогів до домінування може поширюватись і на інші сторони життя: сімейні стосунки, спілкування з незнайомими людьми, взаємовідносини з друзями. Є думка, що саме вчителі належать до категорії "важких" у спілкуванні, тих, хто привносить у стосунки постійне напруження. Це, по-перше, пояснюється професійною звичкою "діяти без помилок", тому вчителеві буває важко визнати саме свої прорахунки. По-друге, від учителя очікують постійного оцінювання, тому він втрачає здатність до неупередженого сприйняття іншої людини, прагне постійно її оцінювати в системі фіксованих, незмінних критеріїв. По-третє, педагогічна діяльність потребує від виконавця певної стабільності, що в житті нерідко призводить до ригідності думок, ставлень, переконань. Тому погляди або упередження вчителя важко змінити. Нарешті, вчитель звикає відповідати за всі події, що відбуваються не тільки з ним, а й з іншими. Тому він як у школі, так і поза нею не завжди відрізняє ситуації, що потребують його втручання, від тих, які має вирішувати інша людина. Це поширюється на стосунки не лише з учнями, а й з власною родиною, друзями. Таке втручання обумовлене позитивними прагненнями, але може ставати безцеремонним, нетактовним, а тому викликає опір з боку інших учасників спілкування.
5. Емоційні бар'єри бувають локальними (різниця у настрої на момент взаємодії) і загальними. Локальні бар'єри виникають тоді, коли учасники взаємодії в цілому ставляться одне до одного позитивно, але обставини "провокують" конфлікт. Наприклад, настрій учасників взаємодії істотно різниться за своєю модальністю й інтенсивністю: учні прагнуть цікавого уроку, а у вчителя поганий настрій через сімейні обставини. Або в учнів на попередньому уроці літератури виник етичний конфлікт з учителькою, вони знервовані, продовжують переживати. Однак учитель хімії про це не знає і, що ще важливіше, не хоче знати. Він прагне відновити дисципліну, щоб вирішити ті питання, які він намітив. Або на попередньму уроці між учителем та дітьми виник конфлікт, і на цей урок вони прийшли з певним упередженням, емоційне тло взаємодії несприятливе для навчання та взаєморозуміння. Тому, щоб покращити ситуацію, принаймні одній зі сторін слід взяти на себе ініціативу - "пом'якшити напруження".
Складнішою є ситуація, коли вчитель і деякі учні стійко відрізняються за своєю емоційністю. Психологи узагальнено поділяють людей на два типи: раціональний та почуттєвий. Перші найчастіше емоційно сухі, прислухаються до голосу розуму, а не почуттів, не визнають зовнішніх виявів емоцій, прагнуть утримувати навіть близьких людей на віддалі. Другі дуже вразливі, м'які, ніжні, не можуть відмовити в проханні, потребують зустрічної уваги і розуміння, піклування, боляче переживають їх відсутність, ірраціональні, не визнають доводів розуму. Більшість дітей за типом своєї емоційності належать до почуттєвих, і якщо вони потрапляють до вчителя-раціоналіста, їм важко пристосуватися до нормальної для цієї людини сухості стосунків. У^свою чергу, "почуттєвий" учитель, отримавши клас, яким кілька років керував раціональний класний керівник, не може зрозуміти, чому учні не відповідають на його прагнення встановити емоційний контакт, скоротити дистанцію спілкування, а розцінюють усі його спроби як загравання з ними.
6. Біологічні бар'єри. Ця назва досить умовна, вона об'єднує ті види утруднень у взаємодії, що виникають унаслідок певних відмінностей у рівнях або темпах перебігу органічних процесів. До цього виду можна віднести ті, що виникають, коли природні потреби дитини (в їжі, руховій активності, відпочинку та ін.) вступають у суперечність із необхідністю блокувати їх заради навчання.
Виявом біологічного бар'єра є такий факт. Широко відомий розподіл людей на "сов" та "жайворонків". Перші активніше працюють у вечірній та нічний час, тоді як для других оптимум активності
Loading...

 
 

Цікаве