WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Проблема співвідношення індивідуальності вчителя, учнів і класу в цілому - Реферат

Проблема співвідношення індивідуальності вчителя, учнів і класу в цілому - Реферат


Реферат на тему:
Проблема співвідношення індивідуальності вчителя, учнів і класу в цілому
Останнім часом світова педагогіка приділяє цій проблемі значну увагу. Продуктивним напрямом є розгляд індивідуальних особливостей учасників навчального процесу через комплексний показник стилю навчання (або, ширше, стилю пізнання). Під стилем навчання розуміють такий підхід до організації механізмів засвоєння, набуття, запам'ятовування і викликання з пам'яті інформації, який є природним для певної людини. Стиль, який стихійно формується в дитини, зумовлюється її індивідуальними особливостями.
Наведімо ознаки, за якими найчастіше складають типологію стилів. Фактично всі вони відображають домінування у людини правої чи лівої півкулі головного мозку (вважають, що індивіди з домінуванням правої півкулі надають перевагу цілісним образам, музиці, мистецтву, індивіди з домінуванням лівої - деталям, словесності й наукам). За поширеною класифікацією Колба виокремлюють такі типи учнів:
- тип І - учень, якому для навчання треба спостерігати за групою і бачити чужий досвід, дії і ставлення інших людей;
- тип II - учень з абстрактним типом мислення, який охоче й успішно вчиться за посібниками й лекціями;
- тип НІ - цим учням потрібний досвід дій "руками", треба робити щось самим;
- тип IV - має високий ступінь самостійності у навчанні, використовує для підвищення власної компетентності всі можливі засоби.
Однак типологія навчальних стилів не обмежується цими варіантами. Є ще низка ознак, що визначають індивідуальні особливості навчання і пізнання:
- імпульсивність - навчання здійснюється методом спроб і помилок, характеризується спонтанністю самовиявів, швидкою реакцією;
- рефлексивність - дитині потрібно більше часу на засвоєння та обробку інформації;
- залежність - учень не здатний виокремити необхідну інформацію з "фонової", залежить від ситуації або контексту;
- незалежність - легко розрізняє основну і вторинну інформацію, не залежить від ситуації або контексту;
- інтуїтивність - живе завтрашнім днем, схильний до імпульсивності, байдужий до деталей, шукає глобальну картину, реагує, виходячи з власних внутрішніх цінностей;
- синтетичність - інтегрує, будує ціле з частин;
- аналітичність - аналізує, розбиває ціле на частини;
- абстрактність - мислить на рівні концепцій;
- сенсорність - існує "тут і тепер", помічає деталі, потребує часу для обдумування відповіді, прагне точності;
- кінестетичність - вчиться на власному діяльнісному досвіді;
- конкретність - схильний до того, чого можна "доторкнутися руками", прагматичний;
- інтровертність - прагне уникнути активного спілкування, взаємодії з іншими, орієнтований на власні цінності;
- екстравертність - прагне до спілкування з іншими, відчуває піднесення від взаємодії з людьми;
- аудіальний тип сприймання - вчиться сприйняттям інформації на слух;
- візуальний тип сприймання - вчиться засобом зорового сприйняття інформації;
- підсилювач - виявляє розбіжності між предметами;
- усереднювач - знаходить подібність між об'єктами.
В основу найпопулярнішої типології (до речі, вона зумовила виникнення такого відомого нині науково-практичного напряму, як соціоніка) покладено індикатор типів Майєр-Бріггс, який класифікує типи особистості за чотирма чинниками: екстравертний / інтровертний, сенсорний /інтуїтивний, мисленнєвий / чуттєвий, розсудливий/сприймаючий.
Інколи використовують обмежену кількість варіантів чинників, що визначають пізнавальний стиль. Як провідні прийнято такі варіанти:
- інтуїтивний-мисленнєвий (ЇМ) - вчиться на ідеальних моделях, цікавиться системами і моделями;
- інтуїтивний-чуттєвий (14) - вчиться, взаємодіючи з людьми, виявляє інтерес до питань культури;
- сенсорний-сприймальний (СС) - очікує від навколишніх належної гнучкості, вимагає змін;
- сенсорний-розсудливий (СР) - очікує зовнішньої організації, відчуває потребу в заданій структурі і строках.
Використовуючи цю класифікацію, група американських психологів і педагогів розв'язує проблеми взаємодії вчителя з окремим учнем і всім класом за умови збігу та розходжень у пізнавальних стилях. Досягнення цього напряму відомі у нас завдяки серії семінарів, проведених Бетті Лу Лівер. Наведімо деякі цікаві факти з її книги, яку було видано за матеріалами одного з таких семінарів.
У книзі зазначається, що в класах часто зустрічаються три типи учнів, які становлять групу ризику. Це учні з нетрадиційним (так званим незахідним) підходом до отримання нової інформації; учні, стиль навчання яких не відповідає стилю викладання вчителя (особливо якщо тому не властива гнучкість дій і ставлень і він не знає про відмінність у навчальних стилях); і учні, стиль яких не збігається з усередненим стилем класу.
Сучасна школа відтворює певний домінуючий стиль пізнання, прита-манний західній цивілізації. Це орієнтація на логіку, порядок і техно-логічність, тобто на типові ознаки осіб з домінуванням лівої півкулі. Навчальні програми і нормативна діяльність учителя спрямовані переважно на відтворення відповідного стилю. При цьому в невигідні (дискримінаційні) умови потрапляють учні, в яких домінує права півкуля (які залежать від контексту), ті, що мають індуктивний та синтетичний тип мислення, схильні до конкретики і нелінійного типу мислення, сенсорно-сприймальні, діти І і IV типів за Колбом, а також рефлексивного типу і кінестетики.
Авторка виразно описує розбіжності між тими умовами, які потрібні цим дітям для розвитку, і змістом навчання, що нав'язується:
"Учнів із незахідним типом отримання інформації переслідують на кожному кроці. Часто вони самі не розуміють, що їм потрібно, і вважають себе тугодумами. Стандартні класи не задовольняють потреб цих дітей. Аналіз специфічних потреб кожного типу показує, як багато їм потрібно.
Учні з домінуванням правої півкулі відчувають потребу в гештальті - вони отримують деталі. їм потрібне мистецтво - їм дають технологію. їм часто потрібний музичний фон - їм нав'язують тишу. Вони пам'ятають обличчя - від них вимагають запам'ятовувати назви.
Залежний тип потребує контексту. Однак більшість західних підручників, чи то з природничих наук, чи з математики, гуманітарних наук або іноземних мов, написані поза контекстом. Таким дітям потрібно бачити математику на практиці - вони отримують колонки цифр на папері. Щоб сприйняти нові слова іноземної мови, їм треба зв'язати їх в єдину відповідь - їм пропонують список слів для заучування.
Усереднені завжди шукають типи, загальні риси, подібність, їх прохають написати твір, який протиставляє два об'єкти, з концентрацією уваги на їх відмінностях.
Учням індуктивного типу треба бачити правила і принципи "в дії". Найчастіше вони бачать правила і принципи абстраговано, їм треба переробляти цілісну інформацію - їм пропонують низку сегментів.
Учням-синтетикам потрібна можливість інтегрувати, творити, створювати власнівсесвіти. їм наказують аналізувати, розділяти на частини і пояснювати всесвіти, які створено кимось іншим.
Учням конкретного типу необхідно "пробувати" речі, реалізовувати щось на практиці, доторкуватися до предметів, їм дають книжку з поясненнями і малюнками, їм потрібні виїзні екскурсії - вони отримують фільм, їм ближче
Loading...

 
 

Цікаве