WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Педагогічна діяльність з різних поглядів (науковий реферат) - Реферат

Педагогічна діяльність з різних поглядів (науковий реферат) - Реферат

кон-кретного змісту об'єкта, що вивчається, до тих його загальних властивостей, які передбачено вивчити. Компонентами абстрактного мислення є аналітичне, логічне і просторово-схематичне мислення;
- математичний стиль мислення - здатність чітко і точно висловлювати математичні думки, будувати свої докази, широко використовуючи при цьому математичну символіку. Математичний стиль мислення виявляється в лаконізмі, цілеспрямованому прагненні завжди знаходити найкоротший логічний шлях розв'язання задачі, а також у чіткій розчленованості процесу розмірковування;
- просторова уява - здатність просторово уявляти, у думках будувати просторові образи або схематичні конструкції об'єктів, що вивчаються, і виконувати над ними операції, відповідні до тих, які мають бути проведені над самими об'єктами. Розвиток цього компонента відкриває можливості для розвитку творчого математичного мислення розв'язуванням різних геометричних задач;
- математична інтуїція - здатність швидко знайти напрям пошуку шляху, що веде до оптимального розв'язку задачі, а також розуміння вчителем рівня володіння учнем матеріалом спеціальних знань;
- математична пам'ять - пам'ять на математичні відношення, схеми, формули, міркування, доведення і методи розв'язання задач, готовність швидко, вільно і легко користуватися математичною інформацією, що зберігається в пам'яті, здатність до швидкого і правильного відтворення "очищених" від деталей, конкретних значень і змісту відношень, що становлять основу способу розв'язування тієї чи тієї задачі, загальних методів підходу до розв'язування задачі, узагальнених і згорнених структур (Крутецкий В. А. Психология математических способностей школьников. - М., 1968. - С. 31).
Ми не ставили перед собою завдання дати вичерпні характеристики кожної педагогічної спеціалізації. Звернення до результатів досліджень і досвіду роботи творчих учителів було зумовлене потребою проілюструвати конкретними фактами загальновідому думку - діяльність учителів-предметників незмірно ширша, ніж просто передавання учневі знань з основ відповідної науки. Навчальний предмет є лише засобом формування особистості учня. І тим не менше шкільна дійсність дає чимало прикладів того, що головною турботою багатьох учителів є безпосередня репродуктивна передача знань. І весь їх професійний потенціал спрямований на те, щоб учні в більшому обсязі і міцніше запам'ятовували навчальний матеріал.
Ось чому найважливішим завданням сучасної педагогіки і психології є формування таких ціннісних орієнтацій учителя, які забезпечували б йому повне прийняття і реалізацію педагогічних і психологічних цілей і завдань відповідно до специфіки предмета, який він викладає. Однак поки що головну увагу приділяють тим моментам діяльності вчителя, які визначають особливості його спеціалізації. Проте незалежно від профілю роботи існують загальні вимоги до організації педагогічної діяльності, обов'язкові для кожного вчителя.
Яким хочуть бачити справжнього вчителя? Звернімося до найавто-ритетнішого та най зацікавленішого джерела - учнів. Адже саме вони:
а) перебувають у найтіснішій близькості до вчителя, більше за інших виграють від його позитивних якостей і потерпають від негативних;
б) найбільшою мірою зацікавлені в такому вчителеві, який працював би з ними на вищому рівні людяності і професійної майстерності; в) найчастіше не мають можливості вибору, цілковито залежать від "везіння" - з яким учителем доведеться мати справу.
Наведімо спогади вчорашніх учнів - студентів педагогічного на-вчального закладу (за даними К. М. Левітана). Ось два "портрети" вчительок:
"У нас у школі французьку мову викладала Валентина Романівна. Вона чудово знала французьку мову і літературу і завдяки своїй захопленості зуміла всіх закохати у свій предмет. Вона завжди знаходила спільну мову з учнями. На ЇЇ уроки не йшли, а летіли. Вона вміла привернути увагу учнів: у класі завжди була вільна дружня атмосфера. Вона могла іпожартувати, але поставила себе в класі так, що було неможливо не виконати домашнє завдання або, ще гірше, піти з уроку. Це людина дуже багата духовно, вона могла дати відповідь практично на всі запитання: з мистецтва, політики, сімейного життя. Вона була і доброю, і суворою, любила нас і мала почуття гумору. А які вистави давали ми французькою мовою! По-моєму, ця людина має всі необхідні якості педагога. Якби всі вчителі були такими, то всі учні були б відмінниками!"
"Фаїна Григорівна дає уроки, начебто відбуває тяжке покарання. В неї погана вимова, але вона зовсім не працює над собою. Читання, переклад з англійської мови, зубріння тем, запис літер (бували випадки запису українськими літерами) - ось зміст її уроків у всіх класах. На уроках не використовуються технічні засоби навчання і наочність. Навіть кращі учні, що мали у Фаїни Григорівни оцінку "п'ять", у вищих навчальних закладах з великими труднощами отримують з цього предмета тільки "три". Центральне місце на її уроках посідає питання дисципліни, вона часто весь урок або більшу його частину сперечається з учнями, так що для англійської не залишається часу. У Фаїни Григорівни відсутній педагогічний такт. Вона може образити учня, обізвати його будь-яким прізвиськом або навіть смикнути за вухо. Учні відповідають їй зневагою, а подекуди й ненавистю. Все це, безумовно, мало сприяє зміцненню її авторитету, а негативне ставлення до вчительки поширюється в учнів і на предмет, який вона викладає".
Переважна більшість студентів педагогічних навчальних закладів вказує, що на вибір ними профілю підготовки великий вплив справила особистість конкретного вчителя. Улюблені історик, математик, хімік часто не тільки визнавалися приємними особами, спілкування з якими задовольняло пізнавальні інтереси або давало суто емоційне задоволення, - вони ставали для учнів професійним і загальнолюдським ідеалом, визначали вибір життєвого шляху. І, навпаки, лише одиниці обирали той предмет, який викладав "нелюбимий" учитель - обирали тільки у тому разі, якщо шляхом самоосвіти або через позашкільний вплив переконались, що він цікавий.
Використана література:
1. Исайчева Н. Д. Школа глазами учеников // Вопр. психологии. - 1990. - № 4.
2. Миллер Р. М. Этика, развитие, мораль // Перспективы. - М., 1989.
3. Ямбург Є. О. Воспитание историей. - М., 1989.
4. Грановская P. M., Крыжанская Ю. С. Творчество и преодоление стереотипов. - СПб., 1994.
5. Бетти Лу Ливер. Обучение всего класса. - М., 1995.
6. Аникеева Н. П. Психологический климат в коллективе. - М., 1989.
7. Берне Р. Развитие "Я - концепция" и воспитание. - М., 1986.
8. Кон И. С. Открытие Я. - М., 1978.
9. Сталин В. В. Самосознание личности.- М., 1983.
10. Святовець В. Ф. Алгоритми виховання. - К., 1989.
11. Шибутани Т. Социальная психология. - М., 1969.
12. Берн Э. Игры, в которые играют люди. Люди, которые играют в игры. - СПб., 1992.
13. Харрис Т. Я хороший, ты хороший.- М., 1993.
14. Орлов Ю. М. Восхождение к индивидуальности. - М., 1991.
15. Кон И. С. Психология ранней юности. - М., 1989.
16. Скотт Дж. Г. Конфликты: пути их преодоления. - К., 1991
17. Воробьев Г. Г. Школа будущего начинается сегодня. - М.: Просвещение,1991.
18. Черноушек М. Психология жизненной среды. - М.: Мысль,1989.
Loading...

 
 

Цікаве