WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Педагогічна діяльність з різних поглядів (науковий реферат) - Реферат

Педагогічна діяльність з різних поглядів (науковий реферат) - Реферат

її спрямовано виховують, навчають або розвивають, вона починає чинити опір, тому що хоче сама визначати події свого життя. Стимулювальна функція - це пошук шляхів переведення дитини на позицію суб'єкта власної життєдіяльності, пробудження й інструментування форм і засобів реалізації нею власної активності.
7. Прогностичну. Завдяки виконанню попередніх функцій та по-єднанню їх з узагальненими психолого-педагогічними знаннями педагог може передбачити динаміку змін, що відбуваються з учнем, виявити та проаналізувати її тенденції, екстраполювати отримані результати аналізу на наступний період.
Така екстраполяція має здійснюватися в різних напрямах: по го-ризонталі - як вихід за межі конкретної ситуації, усвідомлення її інтегративних наслідків, впливу на інших осіб, їх ставлення та поведінку; по вертикалі - як прогнозування в часовому вимірі, як ті наслідки, що зачіпають саму людину та її відносини зі світом на майбутнє.
8. Культуровідтворення. Саме вчитель є для дитини взірцем втілення культурних надбань суспільства, носієм загальнолюдських ідеалів. Його поведінка, характер стосунків з навколишніми, особистісні якості, система цінностей сприймаються учнями некритично, копіюються, багаторазово тиражуються в суспільстві.
9. Психотерапевтичну. Вчитель може надати дитині вчасну пси-хологічну допомогу, запобігти виникненню в її житті багатьох конфліктів, пом'якшити або компенсувати негативні впливи. Це дуже актуальний напрям діяльності, який має бути усвідомлений кожним учителем, бо, на жаль, саме шкільне середовище й особливо вчитель можуть стати і найбільш травмівним чинником.
10. Рекреаційну. Саме від учителя залежить рівень навантажень, який задається учням, та можливості його зниження. Створення реальних умов ефективного навчання та вчасного відтворення фізичних та психічних сил дитини (пряме - на заняттях, опосередковане - в поза навчальний час) - важливий напрям діяльності вчителя.
III. Операціональні функції (функції-прийоми).
Поряд з попередніми підсистемами слід виділити ще одну - операціональних функцій, або функцій-прийомів. Вони також є комплекс-ними, тобто обслуговують (нерідко водночас) кілька функцій інструменталій, хоча в певних межах можуть бути більш пов'язані з тією чи тією стратегією або тактикою.
1. Вимірювання та оцінювання. Щоб забезпечити функції-засоби необхідною інформацією, педагог повинен мати певні якісно-кількісні показники, які зроблять процес порівняння усвідомленішим та конк-ретнішим. Адже інакше всі педагогічні прагнення будуть зруйновані невизначеністю тих параметрів, з якими слід працювати. Тому важливим для педагога є пошук, удосконалення об'єктивних і водночас інформативних форм і технік вимірювання вихідних показників, визначення за ними інтегральних (комплексних) критеріїв, виведення узагальнених знань про учня (коректне оцінювання).
Власне, тут виявляються дві функції: вимірювання як виділення сукуп-ності коректних еталонів та прийомів визначення необхідних параметрів, і оцінювання, тобто виведення на основі зроблених вимірів певних уза-гальнень та висновків.
2. Методична. Завдяки наявності якісної або кількісної інформації в межах "зворотного зв'язку" вчитель має змогу проаналізувати рівень своєї роботи, тобто рівень використаних методик, визначити її ефективність, виявити та усунути недоліки, накреслити перспективні зміни. Виконання методичної функції означає, з одного боку, відповідність діяльності педагога нормативним еталонам педагогічної діяльності, а з іншого - розробку самим педагогом нових методичних підходів та прийомів власної діяльності та діяльності учнів.
3. Керівна. Вчитель керує діяльністю учнів, спрямовує її в необхідному напрямі. Важливою особливістю цієї функції є те, що педагог водночас має привчати дітей до самоврядування, тобто на певному етапі стосунків передавати їм частину функції керування. В протилежному разі дитина не навчиться усвідомлювати того впливу, який вона сама справляє на інших людей, не навчиться відповідати за свої дії. В узагальненому вигляді реалізація функції управління - це керівництво об'єктами і суб'єктами педагогічної діяльності.
4. Системою творення - визначення тих актуальних цілісностей, з якими співвідносяться локальні аспекти педагогічної дійсності, і тих системних якостей, які формуються у процесі інтеграції.
5. Ієрархізація і структурування - визначення пріоритетів і внутрішніх зв'язків між явищами. Відповідні прийоми можуть реалізовуватись в усіх сферах педагогічного впливу. Так, педагог веде структурування навчальної інформації, складає структуру уроків і виховних годин, з'ясовує й розвиває структуру класного колективу, структурує кожну педагогічну подію.
6. Коригувальна. Вчитель повинен своєчасно вносити зміни в діяльність учнів, загалом у педагогічний процес та його результати, виправляти недоліки.
7. Констатувальна. Фіксує рівень досягнень індивіда у відповідній царині діяльності як підставу для подальшої взаємодії з ним. Так, кон-статація рівня успішності учня в школі в атестаті зрілості дає змогу іншим людям робити певні висновки щодо його індивідуальних особливостей. Наприклад, під час вступу до вищого навчального закладу оцінки атестата певною мірою свідчать про узагальнений рівень пізнавальної активності, здібностей, працьовитості, відповідальності абітурієнта. У цілому виконання констатувальної функції означає фіксацію відносно завершених періодів і результатів педагогічної діяльності, інтегративний висновок продосягнутий рівень.
8. Формоутворення. Будь-який педагогічний вплив визначається не тільки змістом та намірами, які має педагог, а й певним зовнішнім оформ-ленням, тобто наданням цілям, завданням, намірам певної форми, в якій вони знаходять своє втілення. Наприклад, техніка спілкування з учнями початкових класів та старшокласниками має істотно відрізнятись, інакше вчитель не зможе встановити необхідний контакт з учнями, буде постійно провокувати міжособистісні конфлікти. Іншого вигляду має набувати і виховна робота, іншим має стати зміст взаємодії, іншого стилю потребує й інструментовка вербальних висловлювань.
Залежно від типу навчального закладу зміст, форми та засоби реалі-зації тих чи тих функцій можуть значно варіюватися. Так, в умовах загальноосвітньої школи функція життєзабезпечення належить до інстру-ментальної підсистеми, тобто є засобом створення своєрідного "фону" життєдіяльності дитини, який не заважає реалізації стратегічних функцій навчання, виховання, розвитку та соціалізації. Основне навантаження на цю функцію залишається за сім'єю. Однак в умовах професійно-технічних закладів, де значна кількість учнів відірвані від дому, живуть у гуртожитках, ця функція стає стратегічною, адже фактично навчальний заклад бере на себе обов'язок певний час створювати учням належні умови життя. Це має особливу значущість тому, що чимало учнів професійно-технічних училищ - це діти з "неблагополучних" сімей, які не отримують необхідної допомоги батьків.
В умовах професійних навчальних закладів істотно змінюється і зміст освітньої функції: в ньому починають переважати конкретні знання (описи якостей об'єктів професійної діяльності, алгоритмів дій, операцій), а тому знижується вага світоглядних дисциплін. Це створює додаткове навантаження на функцію смолоутворення, що, на жаль, часто виявляється неактуальною для педагогів, які працюють у закладах
Loading...

 
 

Цікаве