WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Проблеми адаптації молодого вчителя - Курсова робота

Проблеми адаптації молодого вчителя - Курсова робота

їм подобається вчителька, то більше вони прагнуть походити на неї навіть у дрібницях, то скоріше підхоплюють, перебільшуючи до гротеску, її зовнішні ознаки та манеру поведінки. Те, що для розумної, здібної молодої людини є не більш ніж пікантне доповнення до її чеснот, у дітей стає центром бажань, головною ознакою ідеалу дорослості. Тому досвідчені вчителі не тільки відповідально ставляться до свого зовнішнього вигляду, а й прагнуть поміркованості, строгої коректної зовнішньої форми.
9. Етичні бар'єри. Оволодіння людиною соціальними нормативами проходить не тільки в таких глобальних масштабах, як засвоєння за-гальнолюдських моральних цінностей, а й на рівнях різномасштабних спільнот, з якими вона себе ідентифікує. Такими спільнотами для кожного окремого учня можуть бути не тільки сім'я та клас, а й неформальна група, дворова компанія, "віддалений лідер" (кумир, яким він захоплюється). При цьому саме цей вплив буває значно більший, ніж цілеспрямоване виховання. В результаті система етичних принципів, засвоювана дитиною, може бути досить хаотичною, містити цінності, протилежні тим, які хоче сформувати сім'я або школа.
Особливо різкі зміни відбуваються в суспільній свідомості останнім часом. Ті основи поведінки, які ще кілька років тому здавалися не змінними, нині вважають недоцільними і навіть шкідливими. Багато вчителівсьогодні розгубилися: як виховувати сучасну молодь, до чого готувати, які ідеали формувати, які приклади використовувати, що пропагувати, а що засуджувати? Впевнено відповісти на ці запитання сьогодні не готові ні досвідчені вчителі, ні молоді випускники педагогічних навчальних закладів. Адже становлення ринкових відносин поки що супроводжується, на жаль, значними моральними втратами. За привабливими гаслами демократизації суспільних відносин, особистішої свободи часто приховується байдужість держави до морального здоров'я нації, прагнення перекласти весь тягар відповідальності на сім'ю або на саму людину. Порушення налагодженої системи виховання, яка функціонувала раніше, незважаючи на окремі її недоліки і формалізм, можна було б виправдати, якби було створено більш досконалу систему. Поки що в масовій школі спостерігається відхід від виховання, учні самотужки шукають свої шляхи в бурхливому сучасному житті, формуванні загальних ідеалів. Ідеться не про ті нові форми виховної роботи, які, безумовно, отримали свій розвиток у вигляді засвоєння національних традицій. Значно менше уваги приділяють підготовці учнів до дорослого життя в суспільстві, яке переживає глибоку кризу, до боротьби за виживання без втрати оптимізму, довіри, доброзичливості до інших, вихованню здатності допомогти слабкішому, в цілому формуванню гуманної не на словах, а на ділі людини.
На жаль, нині в суспільстві можна спостерігати закріплення зовсім інших наслідків - руйнування моральних норм, жорстокість, неповагу до старших, безвідповідальне ставлення до молодших, "помолодшання" та фемінізацію дитячої злочинності. Найстрашніше те, що для значних груп молоді шкільного віку етичні норми взагалі стають неактуальними, вихована на бойовиках дитина часто не може зрозуміти, навіщо старше покоління приділяє стільки уваги таким "дрібницям", як моральні норми життя. Так, сьогоднішній учень виховується переважно на некритично засвоєних суспільством нормативах ринкових відносин, де поняття "обман" розуміється як "винахідливість", "необов'язковість" - як "гнучкість у реагуванні на обставини", "нерозбірливість у стосунках" - як "соціальний плюралізм". Він не завжди розуміє, чому вчитель, незважаючи на низьку заробітну платню і жалюгідний рівень життя, не йде зі школи, бо слова "професійний обов'язок", "соціальна відповідальність" для нього - нічого не значущі абстракції. Тому він нерідко розцінює такого вчителя як невдаху, що не здатний до іншого. А це, безумовно, не покращує взаєморозуміння між ними.
10. Гносеологічні бар'єри. Вони виникають найчастіше через брак досвіду і знань або унаслідок недостатньої сформованості в дитини абст-рактно-логічного мислення. Так, учитель може будувати свої думки ідеально за логікою, вважати, що з його аргументами не можна не погодитись, тим часом дитина реагує переважно на афективний компонент спілкування і не розуміє логічних доказів. Часто гносеологічні бар'єри виникають в учня тоді, коли він пропустив певну кількість занять і не зміг самостійно (або з допомогою батьків) наздогнати інших. Тоді те, чим вони займаються на уроках, стає для нього незрозумілим, відставання дедалі поглиблюється, він звикає працювати поверхово, формально переказуючи тексти підручників та списуючи домашні завдання. Педагоги ж інколи недооцінюють вплив таких бар'єрів на діяльність учнів, вважаючи, що досить їм самим прочитати підручник, і все стане зрозумілим.
Наведений перелік не вичерпує всіх видів бар'єрів між учителем та учнями. Можна, наприклад, розглянути ще й такі бар'єри:
- ідеологічний, що може істотно впливати на стосунки вчителя із старшокласниками чи з батьками учнів або викликати непорозуміння між самими вчителями, які симпатизують різним політичним течіям, або між тими, хто відчуває ностальгію за минулим, і прихильниками різких змін у суспільстві;
- національні, бо які б гасла рівності не проголошувались у суспільстві, на практиці інструментування міжнаціональних стосунків може спричиняти неабиякі труднощі та непорозуміння;
- бар'єри, що виникають унаслідок різкого розмежування населення за рівнем доходів та матеріального добробуту, бо якщо одна дитина приходить до школи у гарному одязі, приносить бутерброди з делікатесами, а більшість учнів не мають навіть найнеобхіднішого харчування, то це може призводити як до прямих конфліктів між ними, так і до психологічних викривлень у розвитку (почуття винятковості в одних та меншовартості, пригніченості або агресії в інших, у тому числі й у самого вчителя).
Наголосимо ще раз, що "чистих", відокремлених від інших, бар'єрів майже не буває, вони завжди взаємопов'язані.
Проте вчитель має чітко усвідомлювати, з яких джерел походять основні труднощі спілкування з конкретним учнем, класом, батьками, педагогічним колективом. Тільки визначивши ці джерела, усвідомивши чинники, що їх зумовлюють, можна сподіватися на покращення ситуації.
Якщо ж учитель не усвідомлює цих потенційно можливих та реальних бар'єрів, ігнорує їх вплив, не вважає за необхідне розібратися, звідки беруться ускладнення у взаємодії, його стосунки з дітьми ніколи не налагодяться, матимуть формальний характер: збереження джерел кон-флікту, внутрішньої напруги при зовнішній результативності за фор-мальними показниками створюватиме тільки видимість благополуччя.
Адаптацію до учнівського колективу можна вважати успішною тоді, коли вчитель починає чітко бачити не лише абстрактний клас, а й кожного окремого учня, а потім знов інтегрувати (не ігноруючи значущості кожного окремого індивіда) цю якісно особливу спільноту -
Loading...

 
 

Цікаве