WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Проблеми адаптації молодого вчителя - Курсова робота

Проблеми адаптації молодого вчителя - Курсова робота

напруги. Взагалі у дитячому віці рухова активність дітей дуже висока. Але для вчителя бажаний інший тип учня - спокійна, врівноважена дитина, яка під час перерви тихо прогулюється коридорами школи або повторює домашнє завдання, тобто дитина, схожа на дорослу людину.
Ще один приклад. Відомо, що в дітей старшого підліткового віку провідною діяльністю стає спілкування. Процеси дорослішання, соціалізації на певному віковому етапі актуалізують потребу в товаришеві, через якого йде більш глибоке пізнання себе як значущого об'єкта для іншої людини. Однак подекуди вчителі всіма силами протидіють такій дружбі, вважаючи, що вона відволікає від навчання. Найбільш наполегливою є протидія дружбі між хлопцями та дівчатами. Тут дорослі часом виявляють дивовижну безцеремонність і навіть жорстокість у втручанні у внутрішній світ дитини.
Вікові бар'єри можуть виявлятися не тільки ситуативно, в поточному спілкуванні між дорослими та дітьми. Істотними перепонами для навчально-виховного процесу є кризові періоди розвитку - коли різко змінюється психологія дитини. Типовийприклад - криза підліткового віку, коли підліток будь-якими засобами, невміло, але наполегливо прагне утвердити свою "дорослість", а батьки та вчителі не менш наполегливо прагнуть повернути його до попередніх, звичних і зручних для себе форм поведінки.
3. Ситуативні бар'єри - незбіг інтересів, потреб, видів занять у часовому вимірі. Наприклад, учневі на один день дали цікаву книжку. Він сидить на уроці й потай від учителя із захопленням читає її. В цей час будь-які спроби вчителя відірвати хлопця від книжки, привернути його увагу до навчання натраплятимуть на явний або прихований опір, адже думки учня сконцентровані на тому, що він не встигне її дочитати.
На практиці такі ситуації завжди спричинюють певні непорозуміння. Адже має рацію і вчитель, який вважає, що учень на уроці має насамперед учитись. Проте чи слід забувати, що в учня також є свої захоплення, інтереси, які не завжди збігаються з жорсткою регламентацією життя? Інколи небажання вчителя зрозуміти складність ситуації, яка виникає перед дитиною, призводить до значного погіршення її життя. Так, учителька біології доручила старанній учениці щодня поливати квіти у шкільній оранжереї. Спершу дівчинка ретельно виконувала доручення, але згодом у неї виникло непорозуміння з учителькою музики, на заняття якої вона постійно запізнювалася. Двоє дорослих дорікали дівчинці, але змінити ситуацію не бажали. "Якщо хочеш мати високу оцінку з біології, заслужи її", - казала одна вчителька, якій невигідно було замінювати старанну помічницю. А вчителька музики заявила, що не може миритися із запізненнями і не хоче визнавати ніяких причин. "Людина, яка хоче чогось досягти в житті, не повинна ховатися за обставини", - повчала вона.
Безумовно, передбачити виникнення ситуативних бар'єрів дуже важко, адже шкільне життя сповнене несподіванок. Учень, граючи, наштовхується на вчителя, якого не помітив. Або хоче пожвавити шкільне життя, привернути увагу інших, але робить це невдало. На оцінку таких ситуацій значно впливає наявність у вчителя сформованих у попередньому досвіді (загальному життєвому, професійному, досвіді взаємодії саме з цим учнем) упереджень та оцінних стандартів. Так, якщо в учителя сформувалось упередження проти певного учня, то ситуативні бар'єри до нього виникають значно частіше, ніж те зумовлюють обставини. Навіть якщо в такого учня є важливі причини, вчитель діє "через бар'єр". "Ти, як завжди, нічого не хочеш робити", - каже він учневі, який часто відпрошується або уникає позаурочних справ. І не хоче навіть вислухати, що саме сьогодні в нього справді поважна причина: мати захворіла, і він має забрати з дитячого садка сестричку. Така реакція вчителя лише закріплює відповідний кар'єр на майбутнє, бо саме завдяки їй учень отримує негласний дозвіл не звертатися до вчителя з поясненнями, адже йому все одно не вірять. Ситуативні бар'єри між ними виникатимуть дедалі частіше, одночасно посилюючись.
4. Соціальні бар'єри, зумовлені статусами і ролями сторін, що взаємодіють. Так, у громадській думці нещодавно існував рольовий стандарт поведінки та особистісних якостей учителів та учнів: суворий, вимогливий учитель, який ніколи не припускається помилок, і слухняний, старанний учень, що виконує всі розпорядження педагога. Люди, які некритично прийняли такий розподіл ролей, втрачають гнучкість поведінки в безпосередніх ситуаціях, коли діють не ідеалізовані, а реальні індивіди з безліччю особливостей і відмінностей. Тоді починаються спроби "підігнати" дії та індивідуальні ознаки конкретних учасників безпосередньої взаємодії під відповідний "рольовий стандарт". "Ти невдячна людина, ти сперечаєшся з учителем, який хоче тобі тільки добра, навчає того, що стане у пригоді в майбутньому", - дорікають учневі, що насмілився не погодитися з думкою педагога, і його як порушника дисципліни викликали до директора. "Чого може навчити дітей ця жінка, якщо вона така невимоглива", - кажуть батьки, які звикли до попереднього надто вимогливого педагога, коли до школи приходить лагідна, делікатна вчителька. Адже ці представники "не вписуються" в зміст рольових стандартів, що склалися.
Соціальні бар'єри подекуди складаються під впливом не реальних обставин, а інших джерел відповідної інформації. Великий вплив мають художні твори: книги, кінофільми, преса. Ще кілька років тому було створено образ "масового вчителя" як ретрограда, який не приймає змін, не визнає критики, не хоче розуміти учнів. Тому в деяких конкретних випадках учителі, учні, батьки входили у взаємодію з упередженням: вчитель - із прагненням упереджувального захисту, його опоненти - з підозрою в небажанні їх зрозуміти. Ознайомлення вчителя зі статистичними даними про поширення психічних відхилень серед дітей може призводити до формування певного педагогічного упередження: вчитель відмовляється шукати реальні причини труднощів, що виникають у конкретної дитини в процесі навчальної діяльності, адже він "знає", що типовий учень сьогодні - це дитина з аномаліями психічного розвитку.
До виникнення соціального бар'єра призводить і прагнення дорослих якомога більше навантажити учня. "Ми навчимо дітей творити, щоб вони не виробляли"; "Учень має бути постійно завантажений, тож у нього не виникатиме хибних думок та потягів"; "Слід робити такі навантаження, щоб у них не залишалось енергії на щось інше, погане" -ось приклади подібних "рольових" міркувань.
Різновидом соціальних бар'єрів є бар'єр професійний, що істотно впливає на ставлення та поведінку вчителя, його стосунки з іншими людьми. Так, більшість учителів вважають за обов'язок контролювати життя і поведінку навколишніх навіть тоді, коли йдеться про доволі делікатні питання. Звичка педагогів до домінування може поширюватись і на інші сторони життя: сімейні стосунки, спілкування з незнайомими людьми, взаємовідносини з друзями. Є думка, що саме
Loading...

 
 

Цікаве