WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Види контролю у педагогічній діяльності - Реферат

Види контролю у педагогічній діяльності - Реферат

оволодіння розумовими операціями, що, на думку розробників, охоплює вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, узагальнювати, робити висновки тощо, є відносно стабільним показником діяльності кожного учня. Чи слід його враховувати у кожній проміжній оцінці? Чи не дублює критерій 2 (якість знань) критерій 4 (оволодіння розумовими операціями), бо вони діагностуватимуться майже за одними й тими самими зовнішніми ознаками діяльності учнів? Чи слід знижувати оцінку, якщо відповідь учня задовольнила всі вимоги, крім однієї (наприклад, він працював із заданим матеріалом, але не використав досвіду власної творчої діяльності). Як бути вчителеві, коли учень демонструє власне оцінне ставлення, повну самостійність через заперечення необхідності або істинності відповідних знань?
Отже, зовнішня цілком логічно виправдана структура вимог до оці-нювання навчальних досягнень учнів через свою неоднорідність залишається внутрішньо суперечливою й породжує нові проблеми, які мають розв'язувати ті особи, що нею користуються (або розробники критеріїв оцінювання з кожного навчального предмета та виду діяльності, або вчителі). Невизначеність пріоритетів, декларована та потенційна рівно-значущість кожного з цих показників ускладнюватимуть безпосередню ситуацію оцінювання, роблячи її або структурно невизначеною, або суб'єктивованою (залежно від того, який критерій є найважливішим для того, хто здійснює оцінювання).
Згадані орієнтири покладено в основу чотирьох рівнів навчальних досягнень учнів: початкового, середнього, достатнього та високого, що в загально дидактичному плані визначаються за такими характеристиками:
/ рівень - початковий. Відповідь учня при відтворенні навчального матеріалу (елементарна, фрагментарна) зумовлюється початковими уявленнями про предмет навчання;
// рівень - середній. Учень відтворює основний навчальний матеріал, розв'язує завдання за зразком, володіє елементарними вміннями та на-вичками;
/// рівень - достатній. Учень знає істотні ознаки понять, явищ, закономірностей, зв'язків між ними, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, уміє виконувати розумові операції (аналіз, абстрагування, узагальнення тощо), робити висновки, виправляти помилки. Відповідь учня повна, правильна, логічна, обґрунтована, хоча їй і бракує власних суджень. Він здатний самостійно здійснювати основні види навчальної діяльності;
IV рівень - високий. Знання учня глибокі, міцні, узагальнені, системні; учень уміє застосувувати знання творчо, його навчальна діяльність має дослідницький характер, позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні життєві ситуації, явища, факти, виявляти й обстоювати власну позицію.
Тепер повернімося до зазначених вище критеріїв. Оскільки вони заявлені як основні детермінанти оцінювання, слід сподіватися, що всі вони знайдуть відображення в кожному рівні. Проте, як видно із запропонованого опису, це не так. Перший (початковий) рівень визначено тільки в аспекті критерію знань (перша позиція). Другий - містить згорнуте узагальнення вимог першої і другої позицій і не зовсім чітко визначене згадування про необхідність "елементарних умінь" (тобто про наскрізний показник його діяльності). Психологічна "ціна" високих оцінок надто завищена, адже тут учень має продемонструвати не тільки знання, а й інші різнобічні здібності.
Наскрізний аналіз змісту рівнів показує, що порушено ступінь пред-ставництва кожного критерію оцінювання в процедурі визначення кон-кретного досягнення учня. Скажімо, як бути, коли учень елементарно не підготувався до уроку або взагалі не хоче вчитися, хоча й має відповідні здібності? Або не має знань, однак задовольняє всі інші вимоги (наприклад, здатний демонструвати сформовані розумові вміння, ставити демагогічні запитання). До якого рівня його зарахувати?
Певною мірою порушено пропорційність у виборі назв рівнів. Як видно з наведеного переліку, пропонується один низький, один середній і два високих рівні. Середній рівень має бути проміжним між низьким та високим, фактично ж тут реальний показник "середньості" відсутній.
Зазначеним рівням відповідають критерії оцінювання навчальних досягнень учнів за 12-бальною шкалою (табл. 6).
Ця шкала, по-перше, в описові початкового і середнього рівнів нечітко визначає навчальні дії учня. Наведімо відповідні формулювання першої фрази опису кожного критерію щодо володіння навчальним матеріалом: розрізнити (1), повторити (2), відтворювати (3), знати (4), розуміти (5), виявляти знання і розуміння (6), відтворити (7), застосувати (8), володіти, застосовувати (9), використовувати (10,11), мати, виявляти (12). Справді, використання різних дієслів відображає певну динаміку внутрішнього зростання рівня засвоєності навчального матеріалу. Проте є проблема розпізнання між собою критеріїв окремих рівнів. Що означає "розрізняти" об'єкт навчання (критерій 1) і чи не перевищує цей показник того, що закладено в критерій 2 ("має нечіткі уявлення про об'єкт навчання")? Так само нечітко виражено співвідношення між позиціями "учень володіє глибокими і міцними знаннями" (10) та "учень володіє узагальненими знаннями з предмета" (11). Не зовсім зрозуміло, чим "відтворення деяких фрагментів об'єкта навчання" (1) відрізняється від "фрагментарного повторення незначної частини навчального матеріалу"
Таблиця 1. Рівні і критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
Критерії навчальних досягнень Бали Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
І. Початковий 1 Учень може визначити об'єкт навчання і відтворити деякі його фрагменти
2 Учень фрагментарно повторює незначну частину навчального матеріалу, має нечіткі уявлення про об'єкт навчання, виявляє здатність елементарно викладати думку
3 Учень відтворює менше половини навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконує елементарні завдання
II. Середній 4 Учень знає близько половини навчального матеріалу, здатний відтворити його відповідно до тексту підручника або пояснення вчителя, здійснити за зразком певну операцію, Дію Учень розуміє основний навчальний матеріал, здатний з помилками
5 й неточностями дати визначення понять, сформулювати правило
6 Учень виявляє знання і розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповідь його правильна, але недостатньо осмислена. 3 допомогою вчителя здатний аналізувати, порівнювати, узагальнювати та робити висновки. Вміє застосовувати знання під час розв'язування задач за зразком
III. Достатній 7 Учень правильно, логічно відтворює навчальний матеріал, розуміє основоположні теорії і факти, вміє наводити окремі власні приклади на підтвердженняпевних думок, застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, частково контролює власну навчальну діяльність
8 Знання учня достатньо повні, він вільно застосовує навчальний матеріал у стандартних ситуаціях, уміє аналізувати, встановлювати найістотніші зв'язки й залежності між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролює власну діяльність. Відповідь його повна, логічна, обгрунтована, але з деякими неточностями
9 Учень вільно володіє вивченим матеріалом, застосовує знання в дещо змінених ситуаціях, уміє аналізувати і систематизувати інформацію, використовує у своїй аргументації загальновідомі докази
IV. Високий 10 Учень володіє глибокими і міцними знаннями, здатний використовувати їх у
Loading...

 
 

Цікаве