WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → С. Балей — один з фундаторів західноукраїнської школи психології. Проблеми педагогічної та дитячої психології у його творчості - Реферат

С. Балей — один з фундаторів західноукраїнської школи психології. Проблеми педагогічної та дитячої психології у його творчості - Реферат

її світло, "замикання" долоні у відповідь на доторк до неї. Хоча вчений не відкидає і впливу середовища на розвиток дитини, зазначаючи, що зовнішні впливи можуть як гальмувати, так і активізувати психічні диспозиції.
С. Балей розрізняє самовиховання (автоедукцію) і зовнішнє виховання (гетероедукцію). Гетероедукція, на думку Балея, проявляється у двох формах: інтенціональній і побічній. Завдання інтенціонального виховання виконують шкільні заклади, побічне виховання - наслідок позашкільних впливів. Обидва види гетероедукції є формою соціальних впливів. Саме виховання С. Балей розуміє як суспільні відносини, хоча суспільні відносини для нього - це стосунки між людиною і людиною. Розглядаючи інтенціональне виховання, Балей багато уваги приділяє тим соціальним середовищам, у яких воно відбувається: різні шкільні колективи як види соціальних груп.
Однак головну роль у вихованні дитини С. Балей відводить позашкільним, побічним чинникам. Серед них він вирізняє збудники позалюдського походження, до яких належить природне середовище. "...Природничо-географічне середовище формує у властивий йому спосіб психіку людей, які живуть на даній території, не тільки через вплив елементів цього оточення на фізичний організм (до цього належать в основному клімат і засоби харчування), але також даючи певних збудників психіці"1. Хоча ці збудники, стверджує Балей, серед чинників, що впливають на формування особистості, посідають другорядне місце. На перше місце виходить вплив людини на людину.
Висновок про те, що побічне виховання більше впливає на формування людини, ніж шкільне, ставить Балея перед необхідністю уважніше придивитися до соціального середовища. Учений вирізняє у суспільстві різні соціальні верстви, зокрема буржуазні і пролетарські, що мають різні умови життя, і їхнє становище по-різному впливає на духовний розвиток людини. На думку Балея, пролетарська молодь з певних робітничих сфер перебуває під впливом ідеології Маркса.
В царині педагогічної психології Балей приділяв значну увагу необхідності психологічної опіки над учнем."Було б неправильно думати що всі передумови, з яких походить концепція психології опіки, мають винятково психологічний характер"2. "Вік дитини" приносив із собою певні культурні гасла, певну загальну зміну перспектив у поглядах на дитину як члена людського суспільства. Дитина, на думку Балея, була ніби піднесена у своїй вартості.
У зв'язку з цим ставилася вимога, аби домашнє виховання, як і шкільне, з більшим, ніж до цього часу, ступенем чутливості сформувало свої методи спілкування з дитиною і впливу на неї. Балей зазначає, що було висунуто гасло "пристосування школи до дитини" з приводу оцінки і ставлення дитини до школи. Психологія стала співучасником, але, мабуть, не найкращим рушієм цієї тенденції. Зі свого боку психологія внесла, стверджує Балей, дещо глибше розуміння фаз розвитку, зацікавлень і процесів мислення дитини. Крім вікових, психологія дедалі ближче підходить до розгляду індивідуальних відмінностей. А щойно ці відмінності стали відомі, було висунуто вимогу стосовно врахування їх у виховних заходах.
Ще два основні моменти, на думку Балея, - це намагання представників певних напрямів психології власними методами дійти до "чистих" здібностей, незалежно від ступеня їх прояву за певних умов чи вмінь, і моменту "індивідуальності", який було визначено завдяки психології. Психологи й досі не мають єдиного погляду щодо того, з якого віку розвитку людини можна говорити про індивідуальність. Одні фахівці твердять про появу індивідуальності у зрілому віці, інші вважають, що індивідуальність є вже у трирічної дитини. Балей доходить висновку, що індивідуальність необхідно не лише цілком визнати в дитини дошкільного віку, а й враховувати цей фактор у практиці виховання.
Виховуючи дитину, педагоги повинні "враховувати ЇЇ фізичні і духовні потреби, її зацікавлення і здібності, і то не в середньостатистичній формі, а в її індивідуальному прояві, що характеризує особистість як єдину в своєму роді"1. Емоційно-вольовий бік справи, на погляд Балея, важливий не менше, ніж інтелектуальний. При цьому до уваги треба брати не лише актуальні прояви психіки, а також і приховані потенційні можливості.
Степан Балей вніс значний вклад у вивчення питань дитячої та педагогічної психології, звернув увагу на виявлення психологічних факторів, що сприятливо впливають на процес навчання, стосунки між педагогами і вихованцями, індивідуально-психологічні відмінності вихованців.
ЛІТЕРАТУРА
1. Балей С. Про понятє психольогічної основи почувань // Записки НТШ. 1911. Т. 105.
2. Балей С. Про ріжницю між почуваннями осудними і представними // Записки НТШ. 1911. Т. 106.
3. Балей С. Поняття етичного добра і зла в сучасній філософії // Літературно-науковий вісник. 1912. Т. 60, кн.10.
4. Балей С. Експеримент в науці психології // Звіт дирекції Ц. К. гімназії з руською викладовою мовою в Перемишлі за шкільний рік 1912, 1913. Перемишль, 1913.
5. Балей С. З психології творчості Шевченка. Львів, 1916.
6. Балей С. Осудні почування і "наставления"// Записки НТШ. 1918. Т. 126-127.
7. Балей С. Нарис психольогії. Львів; Київ, 1922.
8. Балей С. Нарис льогіки. Львів, 1923.
9. Болей С. Трійця в творчості Шевченка. Львів, 1925.
10. Болей С. Вибрані праці з соціальної і педагогічної психології. Тернопіль,
11. 1995.
12. Baley S. Psychologia wieku dojrzewania. Lwow; Warszawa, 1932.
13. Baley S. Zachowanie si? zwierzat і dzieci wobec przedmiotow ulozonych na
14. podstawie // Polskie Archiwum Psychologii. Warszawa, 1932. T. V.
15. Baley S. Zarys psychologii w zwjazky z rozwojem psychiki dziecka. Lwow, 1935.
16. Baley S. Psychologia wychowawcza w zarysie. Lwow; Warszawa, 1938.
17. Baley S. Psychologiczna problematyka wieku dojrzewania // Mysl Wspotazesna. 1950. № 7 (50).
18. Baley S. Wprowadzenie do psychologii spolecznej. Warszawa, 1959.
Loading...

 
 

Цікаве