WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Проблема психології надлюдини у творчості Ольги Кобилянської - Реферат

Проблема психології надлюдини у творчості Ольги Кобилянської - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
Проблема психології надлюдини у творчості Ольги Кобилянської
Психологія XX століття є передусім психологією особистості. Розвиток ідеї особистості призводить до виникнення ідеї надлюдини. Ідею надлюдини, яку розробив німецький філософ Фрідріх Ніцше, італійський учений П.Мантегацца відносить до екстазів могутності й діяльності. Він вважає, що ці екстази є найскладнішими, вони найважче піддаються визначенню, тому їх психологічний аналіз є дуже сміливим завданням. У своєму міфі про надлюдину Ніцше впроваджує культ сильної особистості, яка наодинці бореться з вадами сучасності, й романтичну ідею "людини майбутнього". Філософія Ніцше вплинула на різні напрями західної думки XX століття - філософію життя, прагматизм, екзистенціалізм, а також на письменників кінця XIX - початку XX століття.
На українському ґрунті ідею надлюдини у своїх творах втілювала буковинська письменниця Ольга Кобилянська. Народилася Ольга Юліанівна 27 листопада 1863 року в містечку Гура-Гумора на Буковині в родині дрібного урядовця. Через складні матеріальні обставини закінчила лише чотири класи початкової німецької школи. В досить ранньому віці О. Кобилянська почала писати вірші німецькою мовою. Тією ж мовою написала перші свої оповідання. У 1886-1887 роках Кобилянська написала першу повість "Вона вийшла заміж", також німецькою мовою, але пізніше під впливом Софії Окуневської почала писати українською мовою, і згадана повість дістала в українському варіанті нову назву "Людина".
Повість "Людина" була надрукована в журналі "Зоря" у Львові (1894 p.). Досить яскраво показана психологія надлюдини в повісті "Царівна", яку Кобилянська почала писати в 1888 році в Кимполунзі, а закінчила в Чернівцях в 1895 році. Окрім "Царівни", психологічний аналіз надлюдини Кобилянська дала в збірці "Покора" (1899 р.) та повісті "Через кладку" (1905 p.).
Необхідно зазначити, що не лише Ніцше мав вплив на буковинську письменницю. В автобіографії "Про себе саму" Ольга Кобилянська засвідчує: "Західна культура впливала на мене своїми літературними творами. Готфрід Келлер, перед ним - Шпільгаген, виховуюча німецька повістярка Е. Марлітт, 3. Вернер, з скандинавців - І. П. Якобсен, пізніше - великий психолог Герман Банг, Гамсун, Гейєрштам і т. ін. Щодо Ніцше, то правда, він мене займав своєю глибиною й деякими думками на будуче (майбутнє. - І. Д)"1.
Про вплив Ніцше на творчість Кобилянської писали М. Грушевський, О. Маковей. Грушевський оцінюючи повість "Царівна", зазначав, що авторка "досить механічно" змодернувала свою "старосвітську історію про "сандрільону" - царівну-сирітку, що "поневіряла світом, таки доходить щастя" - при помочі національного і жіночого питання та філософії Ніцше"1.
Подібні думки були притаманні Осипу Маковею, який писав, що основна філософія Наталки з "Царівни", чи то Кобилянської, складається з двох тез: "аристократизм душі, вищі люди Ніцше" та "емансипація жінок". Ніцше, котрого читала останніми роками, мав добрий вплив на Кобилянську через те, що він навчив її дивитися на світ і людей з вищого, більш ідеального становища; він звернув її увагу на стиль взагалі, хоч ніхто інший, тільки той Ніцше сказав такий гіркий комплімент жінкам: "Як ідеш поміж жінки, бери батіг", - та проте, стверджує О. Маковей, він настроював її сильно й відважно.
Ідеї, які використовувала О. Кобилянська у своїх творах, запозичувалися не лише у творчих людей, котрі мали на неї вплив, вони черпалися також з особистого життя письменниці. Авторка "Царівни", зазначає М. Грушевський, засвідчила свій талант надзвичайно сильно в психології, адже більшість її творів написано з народного життя. І сама Кобилянська стверджувала: "Так майже кожний нарис має щось із справдішнього життя в собі. Не менше - і більші оповідання. Мої особисті переживання відігравали немалу роль в моїх писаннях. "Царівна" писана кровією мого серця"1.
Не є дивиною, що Кобилянська цікавилася філософією Ніцше, адже Ніцше вплинув на таких визначних європейської слави письменників, як Гавптман, Зудер-ман, Гальбе, Метерлінк, д'Аннунціо, Стрінберг, Ібсен, Брандес, Пшибишевський та інших. Влучні вислови автора "Заратустри" збагатили словесний скарб чи не кожної мови: "поза межами добра й зла", "ті, що їх багато, забагато", "переоцінка всіх цінностей", "жадоба сили", "надлюдина".
Найоригінальнішим поняттям філософії Ніцше є "надлюдина". Для "надлюдини" характерне: мужність, енергія, відвага; все те, що дає силу й що сильне. Для Ніцше надлюдина минулого - це Олександр Великий, Цезар, Август, Карл Великий, Цезар Борджіа і Наполеон. Як відомо, всі ці люди - люди енергії, дії. П. Мантегацца так описує екстаз діяльності й могутності великих геніїв дії: "Вони, можливо, провели все життя в очікуванні цього моменту зачарування, але цей момент був чудовою нагородою за весь піт і всю кров, які пролиті протягом їхнього життя. Немає тієї тріумфальної арки, немає такого позолоченого трону чи лаврового вінка, які могли б принести внутрішню насолоду, яку переживає геній, перебуваючи в стані екстазу перед своїм витвором; багатовікове життя звичайних людей не може зрівнятися з однією такою миттєвістю, котру, можливо, не зміг би виміряти ніякий годинник у світі, але який помічається й поглинається людською свідомістю, як дощова краплина пожирається спраглою пустелею"1.
Що ж взяла Кобилянська як авторка "Царівни" від автора "Заратустри"? Один письменник може запозичити ідеї, техніку, сюжет, стилістичні манери, поодинокі фрази; у філософа - в основному ідеї. Окрім ідей
Loading...

 
 

Цікаве