WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Дослідження феноменів релігійної психології західноукраїнськими вченими (Г. Костельник, В. Горбачевський) - Реферат

Дослідження феноменів релігійної психології західноукраїнськими вченими (Г. Костельник, В. Горбачевський) - Реферат

життя сходяться, тоді як "між філософами тут чистий Вавилон". Це пояснюється тим, що "у всіх звичайних людей почва свідомості більш-менш однакова, природна, загальнолюдська; а у філософів вибуяла логічна свідомість заабсорбувала всі інші психічні сили (які становлять саме її основу), й тому вона, без твердої основи, дуже легко хилиться, куди вітер віє"1.
Другим психологічним чинником яскравості понять є "новість поняття". Нове поняття, на думку Костельника, силою своєї новизни кидає яскраве світло на всі ті поняття, які вже є в нашій душі, а воно з ними перебуває в тісному зв'язку.
Загалом усе, що перестає бути новим, блідне, втрачає свою цінність. Нічого на світі, зазначає Костельник, немає величнішого та страшнішого, як зорі на небі, а для людей це "звичайне" явище, бо воно щоденне; нічого в історії не було дивнішого, як християнство, а нині воно для багатьох християн зблідло, і шукають вони чогось нового, екзотичного (пантеїзм, буддизм, зороастризм і т. д.).
Третім, психологічним чинником яскравості понять є "догідні супроводячі змісти свідомості". Якщо зміст набожної пісні видається сильнішим під час того, коли співає ціла церква, "то цей плюс треба відчислити на супроводячі враження, якими тут є арія, співучасть різнородної громади людей, набожна їх постава, церковна обстанова"2. Всі ті додаткові враження є такі, немовби ілюструють зміст пісні.
Останнім чинником яскравості понять, на думку Костельника, є уклад контрастів. Це загальний психологічний закон, і належить він також до вражень і почуттів. Контрасти мають у нашому житті інтенсивно й екстенсивне не менший вплив як новизна. Убогі - багаті, невчені - вчені, нехристияни - християни,молоді - старі, - це самі контрасти, і вони виконують свої функції у житті як окремих людей, так і цілих народів. Абсурдом називає Костельник прагнення до вирівнювання всіх протилежностей між людьми. Коли б це вдалося, то воно звело б нашу душу в стан інерції. "Чисті ідеали", вважає учений, у світі годі здійснити, й було б зле, коли б їх можна було здійснити. Якби одному народові вдалося всім націям нав'язати свою національність, то національність як така втратила б будь-яке значення в житті. Тепер же, стверджує Г. Костельник, виступили інші суспільні чинники (релігія, класовість), які могли б перейняти нинішнє суспільне значення національності. Теж саме відбувалося б, якби одна релігія запанувала в усьому світі. Атеїстичний рух, що набув великого поширення у XX столітті тільки "...скріплює християнство, бо витворює противенство до християнства - противенство, яке християнство вже у своїх початках славно перемогло"1 .
Велику увагу Г. Костельник приділяв дослідженню проблем підсвідомості. Він вважав, що психічне підсвідоме дійсно існує і належить до всіх психічних функцій. Підсвідомість, на думку дослідника, є інвентарем природних і здобутих наших сил, детермінацій. Появу телепатії, гіпнотизму, спіритизму тощо треба трактувати з огляду на підсвідомість.
Костельник визнає, що в підсвідомості криється джерело релігії: сублимінальне "Я" є джерелом таємничих, містичних сил; воно має свою свідомість, відмінну від звичайної свідомості, власний розум, свої почуття. Підсвідомість за нормального, людського, психічного стану має призначення, аби витворювати наше свідоме, психічне життя. І маємо надію, стверджує Костельник, що не лише релігійна психологія, а й метафізика загалом матимуть у підсвідомості свою непереможну опору.
Що ж розумів Костельник під релігією, релігійним світоглядом? Відповідь на це запитання дається в праці "Границі демократизму" (1919 р.). В найширшому значенні слова релігія - "...це пізнана залежність чоловіка від Абсолюту. В тій залежності кожний чоловік знаходиться. Різниці виступають тільки в понятті Абсолюту"1.
Поняття Абсолюту, на думку Костельника, ніколи не базується на самій науці, а переважно - на вірі. Оскільки наука протиставляється вірі, то під наукою вчений розуміє систему певних пізнань, правдивість яких можна наочно довести, а під вірою - систему положень, які мають більшу або меншу правдоподібність. Усі судження про Бога, на думку Костельника, грунтуються на вірі, а не на науці, отож вони є елементом релігії.
Упродовж віків точилася боротьба не між релігією та наукою, а між позитивними релігіями. В Новий час, стверджує Г. Костельник, домінує радикальна релігійна боротьба, тобто боротьба між позитивною і негативною релігіями, між вірою і невірством.
Говорячи про психологічне значення релігії, Костельник має на увазі християнську релігію. На його думку, релігія є кінцевим доповненням людської природи. Кожна релігія відповідно до свого характеру формує природу людини: розум, чуття, а через це й волю. Тільки віра в Бога, пише Костельник, є одиноким, могутнім посередником для зобов'язання людської волі, адже атеїзм залишає нашу волю собі самій. Тільки позитивна релігія допомагає розв'язувати найважливіші для людини проблеми: існування морального закону й совісті, значення доброго і злого, доцільність у сотворіннях, остаточний смисл нашого життя, вищі духовні прагнення, бажання тощо.
Релігія, за Костельником, була й залишається джерелом усієї науки, штуки (мистецтва. - І. Д) та цивілізації. Віра в Бога була історично першим філософським поглядом на світ, і вона є й психологічно першим філософським поглядом. Костельник наводить як приклад слова німецького філософа-матеріаліста Фейербаха: "Першою моєю думкою був Бог, другою світ, а третьою і останньою Я"1. Аналізуючи сучасний стан цивілізації, Костельник доходить висновку, що ідея про Бога є глибоко творчою ідеєю. Найдавніші книжки, поезія, малярство, різьбярство, будівництво, музика сягають вершин своєї довершеності, коли вони пронизані релігійними містичними ідеями.
Таким чином Гавриїл Костельник з точки зору релігійного світогляду зробив ґрунтовний аналіз людської психіки взагалі і психіки релігійних людей зокрема, розкрив певні аспекти психіки й поведінки людей, що прийшли до релігії, а саме - всю складність і протиріччя, які виникають в їхньому житті в результаті ломки старого, звичного стереотипу.
В системі будь-якої релігії віра посідає центральне місце. Без
Loading...

 
 

Цікаве