WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Аналіз національного характеру українського народу (І. Мірчук, Я. Ярема) - Реферат

Аналіз національного характеру українського народу (І. Мірчук, Я. Ярема) - Реферат


Реферат
на тему:
Аналіз національного характеру українського народу
(І. Мірчук, Я. Ярема)
Специфіка української науки в Західних регіонах України між двома світовими війнами полягала в тому, що вона розвивалася далі як при Науковому Товаристві ім. Шевченка у Львові, так і в еміграційних центрах, переважно в Чехословаччині - Прага, Подєбради, менше - у Варшаві, Берліні й Парижі. Найсприятливіші умови було створено в Чехословаччині. З ініціативи президента республіки, відомого вченого професора Томаша Масарика в 1921 році на урядовому рівні розробили план розбудови еміграції, який полягав у створенні суто українських або російських чи білоруських наукових, культурницьких, навчальних установ, закладів і товариств.
Центром української еміграції стали Прага та курортне містечко Подєбради. У Празі в 1921 році було відкрито Український вільний університет і в 1923 році Український високий педагогічний інститут ім. М. Драгоманова, у Подєбрадах 22 квітня 1922 році почала діяти Українська господарська академія.
Коли у Львові та Чернівцях скасували українські кафедри, а в Радянській Україні університети перетворили на інститути народної освіти, Український вільний університет у Празі залишився єдиним українським університетом у світі.
Західноукраїнські вчені - І. Мірчук, Я. Ярема та інші - активно співпрацювали з вищими українськими науковими установами Праги. Основну увагу вони приділяли вивченню й висвітленню українського світогляду та духовності.
Цікавим, на наш погляд, є науковий доробок західноукраїнського вченого Івана Мірчука (1891-1961 pp.) в царині етнопсихології. І. Мірчук родом із Стрия, в 1914 році закінчив Віденський університет. З 1921 року працював в Українському вільному університеті, а з 1946 - став його ректором. Мірчук - дійсний член Наукового Товариства ім. Шевченка (з 1938 р.) і директор його Історично-Філософічної секції (з 1947 р.), член-кореспондент Баварської Академії Наук (з 1949 p.).
Аналізуючи філософські твори видатних учених, Мірчук дійшов висновку, що кожна філософія має національний характер, свої завдання, що, можливо, не завжди чітко виступають у формі остаточно зафіксованих понять, одначе інстинктивно відчуваються кожним її представником.
Вивчаючи твори Г. Сковороди, П. Лодія, аналізуючи філософсько-педагогічну діяльність Києво-Могилянської Академії, Мірчук акцентує увагу на відображенні народного духу українців. На його думку, суб'єктивні елементи, що знаходять свій вияв у філософії, залежать не тільки від їхнього логічно-систематичного розвитку й матеріальної та духовної організації автора, але вони зумовлені також його належністю до народу й раси.
Українська філософія (так само, як російська, польська або чеська) на противагу західноєвропейському мисленню - це філософія життя, її мета, на думку Мірчука, пошук життєвої правди, її суть ніколи не знаходить свого вислову в чистій абстракції, а прагне виявитися практично в чуттєво-релігійному наставлянні життя, в етичному ладі, в трактуванні світових подій. Якраз ці чинники приносять із собою сильніший зв'язок із національними моментами, ніж це буває за абстрактних, відірваних від життя спекуляцій європейського мислення.
Українську вдачу можна найкраще зрозуміти, порівнюючи її з характером німецької духовності. Своєрідність німецького мислення, зазначає П. Менцер у творі "Німецька філософія як вияв німецької душі" (1934 p.), можна найкраще зрозуміти на прикладі німецької філософії. Відмітною рисою для неї є віра в систему, переконання, що всю дійсність можна втиснути в схему понять. Про надмірну системність в українців, стверджує Мірчук, і мови бути не може, скоріше для них характерна певна безсистемність (Сковорода - філософ без системи), зате дуже часто виявляється геніальний зрив інтуїції, що несвідомо чи підсвідомо, спираючись лише на могутні почуття, творить свої конструкції.
Український світогляд ґрунтується на виразній, ідеалістичній рисі. Українці так само, як і інші слов'янські народи, не мають надто великого інтересу до теоретичних міркувань та абстрактних спекуляцій, а натомість більше приділяють уваги практичній філософії та питанню етики. Ідеалістична настанова українців, на гадку Мірчука, проявляється головним чином у тому, що всіма їхніми думками й учинками керують не загальні категорії розуму, а передусім суб'єктивні чинники, які своє джерело мають у почуттях і волі.
Тенденція до ідеалізування виявляється в українців також стосовно жіноцтва, якому в українському громадянстві належить привілейоване місце. В письменстві, вважає Мірчук, жінка виступає "в таких шляхетних ідеалізованих постатях, що мається враження, неначе б то її хиби служили не для заниження її вартості, але скоріш для підвищення її принади"1. Літературознавець Сергій Єфремов також зазначає, що українська жінка в поезії українського народу змальована такою духовно прегарною, що й насправді виявляє поетично свою чисту натуру й соромиться свого пониження.
Для того, аби правильно пізнати основні елементи українського світогляду, Мірчук звертає увагу на засади психічної структури українців, їм притаманна значна перевага чуттєвого елементу, емоційного над розумовим, раціональним. Первісне відчуття, сильно закорінене в глибинах душ, є основним мотивом усієї їхньої діяльності.
Мірчук вважає, що велику роль у всіх творах духовного життя українця відіграє любов, яка передусім виступає своєрідним виявом у стосунках між матір'ю і дитиною.
Любов охоплює значну частину мотивів у письменстві, пластичному мистецтві та музиці. Особливо Мірчук відзначає те, що серед небагатьох представників філософії в Україні XIX століття Юркевич створив систему, sit venia verbo - філософії серця, яка перебувала на засадах, протилежних не тільки до модного тоді матеріалізму, але також і до раціоналізму, тобто інтелектуалізму. Ця прафункція - людське серце - згадується вже в К. Т. Ставровецького в (XVII
Loading...

 
 

Цікаве