WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Чутки як соціально-психологічне явище - Реферат

Чутки як соціально-психологічне явище - Реферат

інформацію або вміло вносячи у вуха лідерів (керівників, друзів та ін.) факти про себе і своїх конкурентів, особа (угрупування) може в цій ієрархії піднятися на кілька сходинок.
Щоб оцінити достовірність чуток, психологи радять проаналізувати не лише саме повідомлення (його форму та контекст), а й інші основні складові чуток як механізму комунікації: відправника повідомлення та (або) канал зв'язку і, власне, одержувача повідомлення - реципієнта. При аналізі відправника інформації (комунікатора) та каналу зв'язку (часто їх не можна чітко відокремити одне від одного, оскільки дуже важко, а то й неможливо встановити першоджерело чуток) варто визначити ймовірність свідомого і несвідомого викривлення інформації та припустиму мотивацію дій відповідних суб'єктів. З цією метою пропонується шукати відповіді на запитання: "Хто є явним розповсюджувачем чуток? Хто стоїть за цим джерелом? Хто і яку вигоду може отримати від поширення чуток?" Також доцільно розглянути ймовірний генезис чуток: "Чи можуть вони генеруватися у своїх інтересах якимось потужним суб'єктом, а чи, скоріш за все, вони є результатом стихійного відображення дійсності у свідомості зацікавлених суб'єктів?"
За таких обставин корисно враховувати установки, стереотипи, ціннісні орієнтації, притаманні соціальному середовищу, в якому поширюються чутки. Стосовно власне повідомлення, то ключовими моментами його дослідження можуть бути аналіз логіки, аргументації, причинно-наслідкових зв'язків, виявлення змістових суперечностей тощо. Вважається, що найскладнішим може бути аналіз одержувача повідомлень, оскільки нерідко він представляє собою самоаналіз. У цьому випадку дуже важливо (іноді це зробити досить складно) нейтралізувати емоційну складову інформаційно-аналітичної діяльності, оскільки вона може стосуватися власних уподобань і очікувань. Запропонований соціально-психологічний підхід до аналізу чуток дає можливість оцінити їх достовірність як джерела інформації в кожному конкретному випадку.
Для запобігання чуткам потрібно використовувати профілактичні засоби та активні протидії. Загальна стратегія профілактики [9; 7]:
· постійно підтримувати високий рівень інформованості великих груп людей про найважливі для них події; при цьому інформація має бути доступною для розуміння і не суперечливою, що дозволяє знімати невизначеність, соціально-психологічну нестабільність;
· за екстремальних умов варто організовувати регулярну роботу спеціальних джерел інформації;
· цілеспрямовано знижувати значущість тих соціальних об'єктів, подій чи явищ, навколо котрих прогнозуєтьсявиникнення чуток;
· за умов, коли чутки вже виникли, важливо з'ясувати їх справжні причини і тільки після цього проводити роз'яснювальну роботу, зробити ці причини надбанням людей, які легше сприймуть і пояснять для себе соціальну ситуацію, що склалася, і будуть до неї ставитися менш емоційно;
· за сприятливих для чуток ситуацій з'являються їх активні поширювачі (кількість і рівень їхньої активності збільшується із зростанням ступеня екстремальності умов життя людей), котрі можуть являти серйозну загрозу; саме тому варто виявляти розповсюджувачів чуток і нейтралізувати їхній вплив на групу.
Як бачимо, профілактичні завдання пов'язані з ефективністю дій засобів масової інформації та пропаганди, наявністю зворотного зв'язку між керівництвом та основною масою населення. При цьому розроблення заходів активної протидії чуткам стикається з дилемою: або мовчати, що рівноцінне заохоченню циркуляції чутки, або спростовувати чутку, що побічно слугує поширенню спростування. Практика доводить, що замовчування чуток призводить до їх поширення і накопичення. Водночас запобігти чуткам можна за допомогою подачі достовірних фактів авторитетним і престижним джерелом, а не виокремлення чутки для прямого її спростування. Практичне завдання управління чутками актуалізується за умов, небезпечних для нормального існування людей: передвоєнна і воєнна ситуація, стихійні біди, великі аварії, техногенні катаклізми тощо.
Висновки
Чутки є поширеним, масовим явищем. Хоча за своїми характеристиками вони різні, джерела їх походження бувають стихійними чи навмисне сфабрикованими. Водночас соціально-психологічні закономірності виникнення і поширення чуток здебільш збігаються: вони виникають у зв'язку з важливими для великих груп людей подіями, соціальними об'єктами (економічна реформа тощо); вони є наслідком політичної та економічної невизначеності в суспільстві, соціально-психологічної нестабільності; чутки виникають, коли бракує інформації; сприятливим чинником породження чуток є бажання людей стати свідками незвичної події чи явища. Чутки задовольняють соціальну потребу людини у пізнанні чогось чи когось, водночас вони стимулюють цю потребу, знижують невизначеність, у якій людина не може перебувати довго. Тобто, чутки роблять соціальну ситуацію суб'єктивно зрозумілішою, не тільки допомагаючи людині зорієнтуватися в ній, але й регулюючи свою поведінку, яка, відповідно до події, може змінитися.
Література:
1. Деркач А. А., Орбан Л. Э. Акмеологические основы становления психологической и профессиональной зрелости личности. - М.: РАУ, 1995. - 208 с.
2. Лотман Ю. М. Внутри мыслящих миров // Лотман Ю. М. Семиосфера. - СПб.: Искусство, 2000. - С. 149-390.
3. Орбан-Лембрик Л. Е. Соціальна психологія: Посібник. - К.: Академвидав, 2003. - 448 с.
4. Орбан-Лембрик Л. Е. Психологія управління: Посібник. - К.: Академвидав, 2003. - 568 с.
5. Орбан-Лембрик Л. Е. Комунікативний простір міжособистісних відносин // Вісник Прикарпатського університету. Філософські і психологічні науки. - Івано-Франківськ, 2003. - Вип. 4. - С. 130-136.
6. Орбан Л. Э. Становление личности: Монография. - М.: Луч, 1992. - 112 с.
7. Психология. Учебник для экономических вузов / Под общ. ред. В. Н. Дружинина. - СПб.: Питер, 2000. - 672 с.
8. Почепцов Г. Г. Теория коммуникации. - М.: Рефл-бук; К.: Ваклер, 2001. - 656 с.
9. Социальная психология /Под общ. ред. Г. П. Предвечного и Ю. А. Шерковина. - М.: Политиздат, 1975. - 319 с.
10. Социальная психология / Под ред. А. Н. Сухова, А. А. Деркача. - М.: Издательский центр "Академия", 2001. - 600 с.
11. Словарь русского языка в четырех томах. Т. 4. - М.: Русский язык, 1984. - 794 с.
12. Орбан - Лембрик Л. Чутки як соціально-психологічне явище // Соціальна психологія. - 2004. - № 3 (5). - C.47-62
13. www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве