WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Чутки як соціально-психологічне явище - Реферат

Чутки як соціально-психологічне явище - Реферат


Цікавими видаються спостереження вчених, які вивчають вікові особливості поширення пліток. Так, доведено, що діти пліткують інакше, ніж дорослі, і часто роблять це прямо у присутності об'єкта пліток: "Цей хлопчик б'ється, а тато забороняє таке робити"; "Він вживає негарні слова, а мама казала, що так роблять лише невиховані діти" тощо. Ряд психологів стверджує, що такі плітки ефективні і відіграють позитивну роль, адже дитина починає усвідомлювати, що вона - не невидимка в цьому світі, за нею спостерігають. Саме тому їй варто контролювати свою поведінку і вчинки.
Наші дослідження показують, що підлітки втричі частіше обговорюють однолітків своєї статі, ніж протилежної, а стосунки інших людей цікавлять їх анітрохи не менше, ніж власні. Також виявлено, що чим міцніша дружба двох або більше хлопчиків, то менше спільно проведеного часу витрачають вони на розпускання пліток. Що стосується підлітків-дівчаток - нерозлучних подружок, то вони розпускають плітки між собою набагато інтенсивніше, ніж, приміром, просто однокласниці. Вони також більше базікають про хлопчиків, які їм подобаються, і чим популярніші ці хлопчики, тим частіше вони їх обговорюють [1; 6]. Водночас навіть "найпопулярніші" хлопчики рідко обговорюють дівчаток, які їм подобаються. Це пов'язується з меншою схильністю чоловіків до вияву своїх емоцій.
З віком характер пліток дещо змінюється, але не набагато. Для прикладу, якщо дорослі люблять розпускати плітки про політиків, зірок шоу-бізнесу, керівників, тим самим начебто применшуючи їхнє значення у власних очах, то діти об'єктом пліток обирають швидше своїх обділених у чомусь однолітків. Спостереження за студентами показують, що їхні розмови за чашкою кави відрізняються залежно від статі: дівчата переважно обговорюють людей, які відіграють більш-менш значну роль у їхньому житті - членів сім'ї, близьких родичів, сусідок по гуртожитку; юнаки частіше говорять про відомих спортсменів, політиків, однокурсників з інших груп, яких вони ледь знають, та ін. Такі спостереження наводять на думку, що плітки є свого родупсихологічним тестом, адже у їх характері виявляється сфера інтересів тієї чи іншої людини.
Є чимало даних, котрі вказують на факт розпускання пліток як своєрідний шлях адаптації в незнайомому середовищі: беручи участь у цьому процесі, людина, з одного боку, начебто стає "своєю", з іншого - поповнює свій інформаційний фонд, адже одержує інформацію про новий колектив. Так, доведено, що дорослі люди, які є новачками в певній соціальній групі (нова студентська група, новий трудовий колектив тощо), втягуються в процес розпускання пліток вельми активно і набагато охочіше беруть у ньому участь, ніж "старожили".
Аналіз причин звернення до пліток показує, що до них вдаються люди, менш упевнені в собі, схильні до необґрунтованих тривог, страхів тощо. За таких обставин вони вибовкують про себе все кожному зустрічному, забуваючи про народну мудрість "Не винось сміття з хати". Такі люди, за визначенням психологів, "відчувають потребу у "вусі", значно перебільшують значення одержуваної ними в процесі розпускання пліток інформації. Натомість розумна людина ніколи не стане обговорювати негативні риси своїх близьких із сторонніми і тим применшувати значущість власної сім'ї в очах інших.
Розпускають плітки також люди, схильні подавати себе у вигіднішому світлі, причому навіть не турбуючись, щоб їхня неправда мала вигляд хоч трохи правдоподібної. Для прикладу, коли в одному з університетів США психологи поширили явно неправдиві чутки про нібито майбутнє весілля двох студентів, серед опитуваних згодом 12 % стверджували, що побували на цьому весіллі, причому навіть вбрання нареченої описували в найдрібніших подробицях. Обговорення двома друзями третього, відсутнього, може носити нейтральний характер і не поширюватися на інших. Наприклад, вона розійшлася з чоловіком; він одержав службове підвищення тощо. Водночас плітки, попереджені словами: "Тільки нікому не кажи!", як правило, попри клятви, поширюються зі швидкістю блискавки. У таких випадках психологи говорять, що це прямий шлях втратити добрих друзів, які не вибачать, дізнавшись, що саме ви зробили їхню таємницю явною. Отже, коли йдеться про ваших друзів і близьких, можна скористатися древньою порадою: "Якщо не можеш сказати нічого гарного, краще промовч". Щодо професій, в яких дуже легко перейти тонку межу між роботою і власне розпусканням пліток, то у групі ризику виявилися фахівці, які працюють з людьми: вчителі, лікарі, журналісти, соціологи та ін. Це, зокрема, з'ясовується за допомогою спеціального тесту, що відстежує тенденції до розпускання пліток у різних професіях.
В цілому, хоча обивателі звичайно не розмежовують чутки і плітки, психологи їх розрізняють чітко і вважають, що предмет плітки - завжди люди у міжособистісних стосунках, а сама плітка може бути або фактом, або припущенням. Щодо чутки, то вона не обов'язково стосується людей і зазвичай знеособлена. Це здебільш колективний витвір, явище, яке циркулює у великих групах в умовах невизначеності і соціально-психологічної нестабільності. Автора чутки важко визначити, у той час як пліткаря можна з'ясувати.
Продукування і поширення пліток і чуток - справа небезпечна й тонка, позаяк може і зіграти на руку людині чи групі, а може й зашкодити. Загалом вважається, що плітки і чутки допомагають людям усвідомлювати своє соціальне середовище і самих себе, межу своїх можливостей. Розпускаючи плітки, індивід порівнює себе з іншими, а це, у свою чергу, стимулює домагатися успіху (як інші) або показує йому його негаразди в їхньому реальному світлі.
Психологи стверджують, що плітки про кумирів зовсім не шкодять їм. Навпаки, обиватель бачить, що знаменитості також із плоті і крові, у них свої біди і проблеми. Отже, їх можна пожаліти. І, як результат, кумири сходять із своїх п'єдесталів і стають ближчими до людей. За певних обставин плітки і чутки коректують соціальну поведінку людини чи групи, повідомляють їм інформацію про те, як слід поводитися, аби не псувати стосунки з сусідами, друзями, колегами, іншими об'єднаннями. Йдеться про межі, які не варто переходити, і про правила, за якими потрібно грати. Зазвичай саме завдяки пліткам люди знають, до кого прихильно ставиться керівник, хто може допомогти, з ким уникати спілкування тощо. Послуговування чутками і плітками наочно демонструє також ієрархію групи чи груп. І цікаво, що, "успішно" розпускаючи чутки, приносячи в групу потрібну і важливу
Loading...

 
 

Цікаве