WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Чутки як соціально-психологічне явище - Реферат

Чутки як соціально-психологічне явище - Реферат

потрібна єдність мовного досвіду, тотожність обсягу пам'яті та ін. Якщо додати вплив культурної традиції і неодмінну в даному випадку індивідуальність особистості, властиву кожній людині, то стане очевидним, що збіг кодів того, хто передає, і того, хто приймає повідомлення, насправді стане можливим лише в певному діапазоні змісту повідомлень.
Із зазначеного неминуче випливає, як було показано вище, відносність ідентичності вихідного й отриманого повідомлень. По суті, повідомлення в процесі комунікації переформульовується і набуває нового сенсу. Дослідник стверджує, що це відбувається внаслідок введення додаткового - другого коду. І вихідне повідомлення перекодовується в одиницях його структури, одержуючи риси нового повідомлення. Тому, за Ю. Лотманом, для повної гарантії адекватності переданого й отриманого повідомлення необхідні штучна (спрощена) мова і штучно спрощені комуніканти: зі строго обмеженим обсягом пам'яті та відсутністю культурного багажу як такого [2].
Відомо, що кожній сфері професійної діяльності, у тому числі і сфері управління та економіки, притаманна своя штучна (спеціальна) мова, заснована на використанні відповідного коду, тобто системи термінів, фахових понять, ключових слів, спеціальних символів та відносин між ними. Однак ступінь однозначності тлумачення кодів у різних управлінських культурах дещо різний. Це ж можна сказати й про природничі, а також гуманітарні науки. Своєрідність національної управлінсько-економічної культури виражається не стільки в неповторних психологічних рисах,управлінських традиціях, як у їх неповторному поєднанні, певних звичаях, історичному забарвленні. Саме тому дуже важливо об'єктивно оцінювати соціокультурні та етнопсихологічні особливості управлінської діяльності. Їх переоцінка, як і недооцінка, заважає успішному просуванню ділової інформації на міжнародному рівні. Щодо штучної мови гуманітарної суспільної сфери професійної діяльності, до якої належать бізнес і управління, то вона значно ближча до природної (побутової) мови, ніж штучна мова таких дисциплін, як математика, фізика, кібернетика тощо. Зазначена лінгвістична близькість професійних кодів бізнесу і управління до вельми багатозначного коду природної мови є важливою складовою соціально-психологічної та соціокультурної основи формування чуток.
Вивчення соціокультурної групи причин функціонування чуток як надто специфічного джерела інформації передбачає урахування суспільно-історичних чинників, які можуть сприяти їх поширенню. Зокрема, перехідний характер пострадянського суспільства з його неусталеними морально-психологічними й незбалансованими правовими нормами, напівтіньовими відносинами власності, низькою прозорістю економіки і управління та підвищеною залежністю засобів масової інформації від підприємницьких й управлінсько-політичних структур створює особливо сприятливе середовище для поширення чуток. Це середовище характеризується великою кількістю інформаційних бар'єрів; підвищеним ступенем невизначеності умов ділової та політичної активності; суперечностями між зростанням попиту на ділових, активних керівників і підприємців нового типу, спроможних працювати у складних, екстремальних умовах, і можливостями його задоволення тощо. Безпрецедентність політичних, економічних, соціальних, соціально-психологічних, гуманітарних змін у світі й країні, з одного боку, сприяють пошуку людьми нових можливостей застосування своїх здібностей, набуттю нових знань і вмінь, а з іншого - містять дестабілізуючий ефект, напруженість, спричинюють зниження ефективності діяльності.
Саме за таких обставин чутки якраз і виконують функції тих логіко-інформаційних інструментів, що допомагають певним індивідам і соціальним групам долати високий ступінь невизначеності ситуації, в якій вони опиняються. Із проведеного нами та іншими дослідниками аналізу пострадянських засобів масової інформації, які, по суті, є перш за все інструментом документальної фіксації факту повідомлень, а не засобом їх трансляції, видно, що практика використання чуток має місце в різних сферах бізнесу та управління, а саме: на фінансових ринках, у моделюванні процесів рекламної діяльності, підборі кадрів управління, сфері збуту товарів і послуг, застосуванні психологічних механізмів і тактичних прийомів підготовки та ведення ділових переговорів, розв'язанні конфліктних ситуацій, у боротьбі за активи та панування на ринках, у просуванні по службовій драбині, створенні іміджу організації тощо. Переважно для більшості перелічених сфер поширення чуток є імовірність багатоваріантного розвитку ситуації в перспективі. За умов, коли зацікавленим суб'єктам бракує необхідної інформації для застосування раціонального підходу в прийнятті рішень, створюються сприятливі умови для багатозначного тлумачення кодів повідомлень і зміщення контексту. А це, у свою чергу, призводить до появи в обігу чуток. Тобто, на підставі суджень та інтуїції пропонуються різні логічні схеми ймовірного тлумачення майбутньої ситуації. Отже, ще раз підтверджується, що чутки можуть розглядатися як засіб подолання дефіциту інформації за умов невизначеності ситуації, причому досить часто за суттєвої нестачі часу на збирання та опрацювання додаткової інформації і прийняття управлінських рішень.
На побутовому рівні чутки ототожнюють з плітками. У словнику російської мови плітку визначають як чутку про когось, щось, засновану на неточних або явно неправдивих фактах [11, с. 226]. У Старій Англії слово "gossip", що нині перекладається як "плітка, чутки" або "пліткар чи пліткарка", означало чоловіка, який пиячив з друзями, або жінку, котра є другом сім'ї і допомагає під час пологів. Тобто, це слово стосувалося людей, вхожих у дім, які володіють певною інформацією про сім'ю і за відповідних обставин, наприклад, під дією алкоголю, можуть "винести сміття з хати".
В багатьох зарубіжних культурах під пліткою розуміють повідомлення цілком достовірної інформації приватного характеру, що не мала б розголошуватися. Як бачимо, плітка - річ дуже неоднозначна. Власне кажучи, на обивательському рівні ми сприймаємо поняття "плітка" так само, як і поняття "чутка". У цьому контексті слід відзначити ті дослідження сучасних психологів і соціологів, які підтверджують, що розпускання пліток - заняття не варте великого осуду. Багато в чому, як стверджують дослідники, воно навіть корисне, адже, як це не дивно, за допомогою пліток засвоюються певні норми, переважно негласні правила поведінки в суспільстві.
Loading...

 
 

Цікаве