WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Чутки як соціально-психологічне явище - Реферат

Чутки як соціально-психологічне явище - Реферат

прагнення зменшити власне особистісне напруження, розділити свій страх, своє хвилювання зі слухачами також відносять до вагомих чинників поширення чуток. Особливо це стосується чуток панічних. Спричинити їх виникнення і поширення може й особистісне озлоблення, ворожі почуття стосовно інших. Такі мотиви слугують, передусім, для поширення агресивних чуток.
Сприятливим підґрунтям для поширення чуток є аудиторії, де панує бездіяльність, одноманітність, нудьга. В такому випадку чутка стає засобомзбудження аудиторії. Тут можуть поширюватися та циркулювати неймовірні чутки.
Чутки з'являються тоді, коли засоби масової комунікації не роз'яснюють певні події, що знімало б психічну напругу. Інформація, яка міститься в чутках, зазвичай задовольняє певну психічну потребу, інтерес людини чи групи людей, не задоволений іншими засобами. Тобто можна вважати, що незадоволений інтерес і очікування отримати задоволення від інформації є важливим мотивом сприймання і відтворення почутого. Не менш вагомою умовою, яка також сприяє поширенню чуток, є дефіцит надійної інформації. При цьому важливу роль відіграє джерело інформації: воно має бути для даної аудиторії престижним, користуватися його довірою.
Водночас циркуляція чуток, перш за все чуток-страховищ, як виявилося, може у деяких випадках знижувати емоційну напругу у великій групі (через ідентифікацію за аналогією "усім погано"). Емоційне напруження саме по собі служить додатковим чинником виникнення чуток. Водночас довготривала, позбавлена емоцій і значущих подій ситуація сприяє тому, що потреба у враженнях реалізується за рахунок циркуляції чуток. Загалом, коли йдеться про достатньо масштабні аудиторії і політично значущі події та проблеми (більшу частину відомостей про які люди часто отримують не емпірично, а через різні канали масової і міжособистісної комунікації), то дефіцит надійної інформації визначається відношенням двох складових: кількості офіційних повідомлень на дану тему на даний час і ступеня довіри до джерела офіційних повідомлень.
Якщо, для прикладу, розглядати чутки у контексті інформаційного забезпечення сфери управління та економіки, то, як засвідчує суспільна практика, специфічним джерелом інформації (а заодно і дезінформації) в управлінській та підприємницькій діяльності є чутки. Залежно від обставин вони впливають на поведінку не лише значних контингентів населення, а й певних груп фахівців. Використання тут чуток нерідко дає вигоду одним суб'єктам, завдаючи збитків іншим. Таким прикладом можна вважати вплив чуток на поведінку та прибутки гравців на валютних, фондових і товарних ринках. Як бачимо, не викликає жодного сумніву те, що проблема достовірності чуток може виражатися в категоріях ризику, втрат і вигоди.
Аналіз управлінсько-економічного простору інформаційного забезпечення в умовах України, як і всіх інших пострадянських суспільств, дозволяє виокремити три групи причин, які сприяють досить широкому послуговуванню чутками у сфері професійної діяльності: психологічні, соціально-психологічні та соціокультурні.
Перша група причин пов'язана із самим механізмом прийняття управлінського рішення і має, по суті, риси, спільні для соціумів, які перебувають на різних етапах суспільного розвитку. Адже будь-яке управлінське рішення є вибором альтернативи, тобто ймовірного варіанту вирішення певної проблеми, що є складним психологічним процесом, в якому задіяні: мотиваційно-потребова сфера учасників розв'язання проблеми (керівник, члени групи); актуалізована (незадоволена) потреба; суб'єктивне бажання членів групи і керівника; об'єктивна ситуація, що виникає із спільного бажання розв'язати проблему; психологічна готовність учасників інформаційного процесу; можливості керівника і членів групи (інтереси, вміння, знання, здібності тощо) і на цій основі визначення спільних можливостей для розв'язання проблеми; вольовий акт (виявлення, усвідомлення та визначення проблеми; сприймання та розуміння умов розв'язання проблеми; вибір лінії поведінки; вияв активності, пошукової діяльності); здійснення вчинку, спрямованого на задоволення потреби у прийнятті рішення [4, с. 357]. Критерієм оцінки є ознака, параметри якої необхідно оптимізувати.
Загальна процедура прийняття рішення передбачає пошук необхідної інформації, встановлення обмежень та віднайдення припустимих альтернатив, з яких обирається найкраща. Соціальні психологи та фахівці з менеджменту при цьому виділяють такі підходи до прийняття рішень: інтуїтивний - вибір, зроблений на підставі відчуттів; заснований на судженнях - вибір, обумовлений знаннями та набутим досвідом; раціональний - вибір, що обґрунтовується за допомогою об'єктивного аналітичного процесу.
Стосовно інтуїції, то в її основі завжди лежить досвід одного конкретного індивіда (керівника чи окремого члена групи). І чим цей досвід багатший і різнобічніший, тим надійнішим буде вибір потенційної інформації для прийняття управлінського рішення. Водночас сам механізм запуску "в експлуатацію" інформаційного масиву, обраного інтуїтивним шляхом, достеменно не відомий. Тобто важко дослідити інтуїтивні "кроки" вибору особою тієї чи іншої інформації для прийняття рішення. Хоча, як показують наші опитування, є значний контингент людей, схильних саме до інтуїтивних рішень.
Раціональний вибір базується, перш за все, на законах формальної логіки. Перевага його в тому, що правила та механізми його реалізації можуть бути чітко сформульовані й передані з відповідними поясненнями іншим суб'єктам.
Підхід до прийняття рішень, заснований на судженнях, часто є синтезом двох розглянутих щойно підходів, оскільки може містити в собі раціональні та інтуїтивні елементи. Рішення суб'єкта, котрі приймаються на підставі суджень, перебувають здебільш під впливом притаманних йому особисто і суспільству в цілому установок, стереотипів, норм, цінностей, особистісних смислів.
У соціальній психології та психології управління превалює думка, згідно з якою із перелічених вище підходів лише суто раціональний шлях виключає можливість використання чуток як джерела інформації для прийняття управлінського рішення. Суб'єкти, які послуговуються судженнями, досвідом, відчуттями у прийнятті рішення, можуть і використовують чутку для поповнення інформації.
Друга група причин, які сприяють використанню чуток у сфері бізнесу та управління, - соціально-психологічні. Вони пов'язані передусім із динамічними процесами в малій групі, процесами передавання та засвоєння
Loading...

 
 

Цікаве