WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Цінності педагогічної спільноти – важливий чинник реформування освіти - Реферат

Цінності педагогічної спільноти – важливий чинник реформування освіти - Реферат

батьків. Як не дивно, їхню роль у формуванні власного авторитету вчителі вважають порівняно незначною (5,8 проти 12,3 % всіх опитаних). Всі категорії опитаних сходяться на тому, що засоби масової інформації на такий авторитет впливають мало, що, на нашу думку, може свідчити про слабкий розвиток правової, інформаційної та громадянської культури в суспільстві, а також про груповий конформізм, який у сфері освіти досить успішно замінює собою єдиний інформаційний простір суспільства.
Учні також, як правило, не впливають на вчительський авторитет, і тут маємо певний доказ, що у школі владна дистанція та авторитаризм справді високі. Зате великий вплив на свідомість і поведінку вчителів чинять керівники шкіл (понад 30 %). Щодо такого впливу, то настрої працівників шкільної ниви цілком суголосні з рештою опитаних, і це вже, мабуть, показник усього Києва. Як бачимо, владна дистанція велика не лише між учнями і вчителями, але й у структурі управління школою. Знову ж дивує мізерна роль ЗМІ, які, згідно з результатами дослідження, не є повноцінним суб'єктом трансформаційних процесів освітньої галузі.
Перейдемо до власне соціально-психологічних рис, притаманних вчителям і педагогічним колективам. Звертає на себе увагу те, що найбільше бракує у школах ерудованості і згуртованості (по 21,7 %), а найменше - готовності виконувати (2,9 %). Так думають самі педагоги. Вони вважають себе більш демократичними і наполегливими - всупереч думці інших опитаних. Зате всі одностайні в тому, що педагогічним колективам катастрофічно бракує творчого підходу (близько 30 %). Можливо, тут виявляється одна з найбільш проблемних функцій нашого суспільства, яку педагогічна свідомість в цілому відчуває, хоча й не може з нею впоратися без організаційного впливу з боку держави.
Останнє запитання стосувалося тих рис колишніх вчителів, які видаються опитаним найціннішими. Серед педагогів впадає в око низька оцінка діловитості у своїх вчителів (біля 11 %), а також логічності (10,1 %) та організаторських здібностей (11,6 %). Зате значно вище цінуються ентузіазм і багатий духовний світ (по 26,1 %). Іншими категоріями опитаних ентузіазм згадується значно рідше (15,3 %), а організаторські здібності, навпаки, частіше (23,1 %). На цій підставі можна зробити висновок, що передача професійних цінностей і зразків поведінки у школі відбувається зазвичай емоційним шляхом, в обхід раціональних механізмів: тут спрацьовуєментальний патерн, характерний для всієї української спільноти. Можна сказати, що більшість психологічних проблем нашої школи є насправді проблемами цілого суспільства, і їх треба вирішувати на найвищому державному рівні.
У підсумку хочемо наголосити на такому. По-перше, особливістю української школи є те, що вона значною мірою виконує роль адаптації учнів до найближчого природного і суспільного середовища, продовжуючи основну лінію виховання в сім'ї; вона відчуває на собі вплив цих інститутів. Дуже добре розвинена функція передачі етнокультурної інформації, але тільки в частині пасивно засвоюваних зразків, стереотипів та різних моральних заборон. Через те, що у школі бракує цінностей вищих духовних рівнів, вона в цілому не може належно виконувати такі важливі суспільні функції, як естетична, аксіотворча, формування духовної еліти та психоекологічна. Проведене опитування наводить на думку про недостатній розвиток професійно-економічної функції, хоча лишаються досить потужними політико-ідеологічна і соціалізуюча. Дуже слабкою видається функція (чи група функцій), що відповідає за виховання підприємливості, ініціативності, здатності до особистісного вибору, формування громадянської свідомості. В цьому аспекті школа вже не задовольняє сучасних потреб. Щодо формування соцієтального інтелекту суспільства, гуманістичної, людинотворчої та екологічної функцій освіти, то тут школа ще далека від стандартів, прийнятих, зокрема, в США та Західній Європі. Саме в цьому напрямі належить здійснити найбільш складну трансформацію.
Висновки
Пом'якшити процеси змін в освіті може, на нашу думку, врахування сильних сторін української ментальності, а саме - домінування конкретних почуттів над абстрактним мисленням. Для успішної трансформації освіти у ній важливу роль повинні відігравати духовно розвинені люди, для яких принципи гуманізму та суб'єкт-суб'єктні відносини є особистою цінністю. Тоді імпульси і проблеми, які йдуть від "конкретики життя", від рівня буденного спілкування, будуть підхоплюватися, вловлюватися безпосередньо на високому духовному рівні, в його рамках віднаходитиметься найбільш гармонійне, адекватне рішення, яке лише після цього буде раціонально осмислене і втілене педагогами-інноваторами, а вже тоді доведене до технологічного і нормативно-стандартизованого рівня.
Образно кажучи, все, що потрібно зараз для вітчизняної освіти, так це нові Макаренки і Сухомлинські (в гуманістичному, а не в радянсько-пропагандистському їх розумінні), їх підтримка, соціальне замовлення з боку суспільства тощо. Люди першого типу здатні впроваджувати інновації на рівні об'єктивних вимог сучасності, а другого типу - вміють забезпечити тісний зв'язок інноваційної діяльності з "духом народу" та справжніми надбаннями національної культури. Якщо ж у суспільстві, зокрема в освіті, не функціонуватиме справжня духовна (а не лише керівна) еліта, то сучасні проблеми навчання і виховання буде важко розв'язати у рамках наших культурних констант.
Література:
1. Донченко О. А., Романенко Ю. В. Архетипи соціального життя і політика (Глибинні регулятиви політичного повсякдення): Монографія. - К.: Либідь, 2001. - 334 с.
2. Климов Е. А. Профессиональный менталитет и одна психоэкологическая гипотеза // Душков Б. А. Психосоциология менталитета и нооменталитета. - Екатеринбург: Деловая книга, 2002. - С. 384 - 395.
3. Подмазин С. И. Личностно-ориентированное образование. Социально-философское исследование. - Запорожье: Просвіта, 2000. - 250 с.
4. Зрайко Р. І. Критерій соцієтальних функцій інституту освіти // Соціальна психологія. - 2005. - № 1. - С. 86 - 95.
5. Українська душа / Під ред. В. Храмової. - К.: Фенікс, 1992.
6. www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве