WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Цінності педагогічної спільноти – важливий чинник реформування освіти - Реферат

Цінності педагогічної спільноти – важливий чинник реформування освіти - Реферат

констант українського суспільства.
Зв'язок цілей і результатів освіти з цінностями педагога проілюструємо на проблемах системи неперервної освіти. Ця мережа є одним із важелів, від яких, на нашу думку, залежить успішне реформування освітянської сфери. Проте саме у цій сфері дуже кволо реалізується потенціал особистісного залучення кожного педагога до поліпшення методів викладання, творчого застосування підручників тощо.
По-перше, спонукаючи педагога до підвищення його фахового рівня, методисти районної і обласної ланки застосовують, як правило, зовнішню мотивацію - необхідність планової перепідготовки для проходження атестації. Це спричиняє поширення відомої ще з радянських часів практики "відбувальщини".
Як же можна позбутися елементів примусу в процесі неперервної освітисучасного педагога? Це, передовсім, актуалізація внутрішньої, ціннісно-смислової мотивації, підтримка творчої ініціативи педагогів-інноваторів. Смислоціннісна сфера такої когорти не потребує коригування. Вона вимагає толерантності і сприяння з боку оточення. Що ж стосується педагогів, які за своїм психологічним складом схильні до відтворення вже існуючих ноу-хау, то їм було б доцільно працювати в групах професійного вдосконалення, які з часом мають бути створені при районних методкабінетах, інститутах вдосконалення чи просто серед однодумців-фахівців завдяки зусиллям самих учителів. Масове ж залучення педагогів до викладання-відтворення чужих думок, методик, прикладів з підручників поступово нівелює не лише бажання активно вдосконалювати сам процес викладання, але й, на жаль, максимально уніфікує та спрощує ціннісно-смислову сферу педагогів.
По-друге, недостатня внутрішня мотивація знецінює саму активність. Цю закономірність методисти мають враховувати при плануванні процесу неперервної освіти, переходячи від формалізованих методик до неформального, живого спілкування.
По-третє, підбір кадрів для організації неперервної освіти педагогів повинен здійснюватися не за формальними критеріями, а на підставі глибокого психологічного добору за показниками готовності працювати у сфері інновацій, за вмінням добирати, пропонувати й заохочувати кращі методичні взірці, добре орієнтуватися в духовній структурі особистості, правильно визначати найперспективніші шляхи й напрями професійного зростання тощо.
Отже, невідкладне завдання неперервної освіти полягає в активізації всього гуманістичного потенціалу методів роботи з тими, хто вчить, і з тими, хто навчається.
До таких методів належать, насамперед, важелі, за допомогою яких можна суттєво поліпшити процес засвоєння знань. Однією з вад нинішнього навчального процесу є недостатня психологічна якість більшості підручників. Основна з них - складність подачі матеріалу: як правило, підручники написані у формі, непридатній для сприйняття підлітками. Тому процес адаптації знань, які засвоюють учні, повинен, попри все, перейти в ціннісно-смислову сферу педагогів і стати мотивом підвищення їх фахового рівня, спонукаючи поглиблювати не лише знання, необхідні для викладання самого предмета, але й знання, потрібні для оптимального процесу сприйняття матеріалу самим учнем. Адже неврахування цього принципу знижує ефективність праці педагога. Якщо знання не засвоюються, то всі його зусилля зводяться нанівець.
Перевантаження учнів при підготовці до уроків також часто ігнорується, і, на жаль, це не пов'язується з рівнем фахової підготовки вчителів. Донині спостерігалась така картина: навантаження учня у старших класах було винятково проблемою самих школярів (іноді - їхніх батьків). Вчитель не відповідав за психологічне та фізичне виснаження дитини. До уваги не брався часовий фактор: тривалість підготовки до уроків, час, необхідний для прочитання певного об'єму літератури тощо. Те, що учень самотужки (з власної ініціативи чи під примусом батьків) повинен був долати щаблі незрозумілих і чужих йому знань, ніяк не впливало на статус учителя. Доки це не буде враховуватися самими педагогами, говорити про особистісно-орієнтоване навчання чи виховання немає сенсу. Це теж певна дисфункція інституту освіти, незабезпечення нею необхідних умов навчального процесу, прийнятих в сучасних постіндустріальних суспільствах.
Введення в ціннісно-смислову сферу педагога особистої відповідальності за максимальну доступність матеріалу, що має бути засвоєний, та щирого прагнення скоротити час на підготовку до уроків дозволить вдосконалити процес освіти, посилить його духовно-гуманістичну спрямованість, сприятиме розв'язанню багатьох соціально-психологічних проблем.
Іншими важливими моментами, на які необхідно звертати увагу при мотивації неперервної освіти, є процеси прискореного розвитку інформаційних технологій. В епоху суцільної комп'ютеризації неможливість доступу до Інтернету та нових сучасних технологій у сферах викладання і підвищення фахового рівня може відкинути вчителя далеко за межі його позитивного професійного самопочуття. І знову ж, як і при вирішенні проблем, про які йшлося вище, необхідно наголосити, що цінності і смисли належать не лише до винятково психологічної сфери, але й до сфери організації неперервної освіти. І тут багато залежить від розвинутої мережі дистанційної, експериментальної, міжнародної, приватної, бізнесової та громадянської форм освіти у поєднанні з новітніми інформаційними технологіями і широким полем для самовияву особистості, її суб'єктності, відповідальності.
Інша важлива функція неперервної освіти - забезпечення єдності і взаємозв'язку між різними ланками освітньої системи. Адже не секрет, що існують певні розриви та невідповідності між середньою і вищою школою, між вузівською освітою і виробничо-професійною сферою тощо. Якщо центр ваги буде перенесено на внутрішню, глибинно-ціннісну, стійку мотивацію навчання і перепідготовки, то буде забезпечено й неперервність та саморегуляцію освіти, а також творчу самореалізацію, що саме по собі забезпечить потужний психотерапевтичний ефект як для індивіда, так і для спільноти в цілому.
Важливою проблемою, яку неможливо вирішити поза тим, щоб не перевести її у ціннісно-смислову сферу, є проблема особистісно-орієнтованого виховання. Можуть сказати, що
Loading...

 
 

Цікаве