WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Цінності педагогічної спільноти – важливий чинник реформування освіти - Реферат

Цінності педагогічної спільноти – важливий чинник реформування освіти - Реферат


Реферат на тему:
Цінності педагогічної спільноти - важливий чинник реформування освіти
Долучення України до Болонського процесу визначає і певну мету, і смисл реформування освіти, і ціннісні пріоритети, які мають слугувати орієнтиром при введенні тих чи інших інновацій, виборі шляхів розв'язання освітніх проблем тощо. При цьому важливо усвідомлювати, яку людину, якого громадянина, з якими ціннісними орієнтаціями хочемо сформувати, як гармонійно поєднати в особистості нашу культурну традицію з умінням ефективно діяти в сучасному глобалізованому світі. У зв'язку з цим набирає гостроти питання вибору цінностей для окремих педагогів, для всієї освітянської галузі та й для суспільства в цілому.
Мета статті:
показати важливість ціннісно-смислових чинників для функціонування освітньої галузі, проаналізувати цінності педагогів за даними емпіричного дослідження.
Профорієнтаційна і профконсультаційна практика доводить, що досягти самореалізації у якомусь виді діяльності може далеко не кожна людина - для цього необхідні певні природжені схильності та розвинені на їх базі здібності. А зробити щось по-справжньому значуще в суспільному плані здатна лише людина, здібності якої виявляються на рівні ціннісно-смислового регулювання діяльності.
З іншого боку, існують більш-менш стійкі системи професійних цінностей, у межах яких реалізується будь-яка справді професійна діяльність. Доказом цього, зокрема, можуть слугувати дослідження російського психолога Є. Климова, який виокремив п'ять основних професійних сфер за домінуючим у них типом стосунків і ціннісних відношень: людина - природа, людина - техніка, людина - знак, людина - образ, людина - людина [2].
Серед вітчизняних досліджень, у яких соцієтальні функції освіти розглядаються у зв'язку з формуванням тих чи інших ціннісних орієнтацій учасників навчально-виховного процесу, можна, на нашу думку, відзначити грунтовну монографію С. Подмазіна [3, с. 24 - 89]. У ній не лише узагальнено різні типологічні підходи, але й показано генетичний зв'язок функцій освіти з етапами загальнолюдського соціокультурного поступу.
Володіючи багатим досвідом впровадження особистісно-орієнтованих систем навчання, С. Подмазін переконливо доводить, що мета освіти безпосередньо залежить від ступеня соціальної зрілості суспільства. Одним з найголовніших показників цієї зрілості якраз і є морально-духовний рівень особистості, що формується і закріплюється освітньою системою, а точніше - педагогічною свідомістю всього суспільства. Додамо, що на етапі трансформації особлива роль належить також зворотному впливу цілей освіти на всю стратегію суспільного розвитку, на досягнення вищого ступеня соціальної зрілості.
С. Подмазін у загальному вигляді порушує і розв'язує проблему поліфункціональності освіти, яка, зокрема, є проблемою розвитку суспільства шляхом гармонізації всіх сфер життя, переходу від нижчих до вищих духовно-ціннісних зразків поведінки, підпорядкування перших другим тощо.
Отже, функції освіти слід розуміти не лише як рівноправні сторони, аспекти цілісного суспільного процесу, але і як певним чином зієрархізовану систему цінностей, а також певні сходинки формування особистості і навіть етапи зрілості всього суспільства. Класифікація С. Подмазіна визначає соціальну, політичну, економічну, екологічну і духовну функції освітянської сфери. Остання, у свою чергу, складається з гуманістичної і культурної. В цілому С. Подмазін простежує тенденцію, згідно з якою в процесі розвитку людської цивілізації відбувається зміщення акцентів від економічно-політичних функцій освітньої галузі до культурно-гуманістичних.
У статті "Критерій соцієтальних функцій інституту освіти" [4] зроблено спробу розширити і доповнити концепцію С. Подмазіна; зокрема, встановлено зв'язок між функціями освіти і конкретними ступенями ціннісно-особистісного розвитку. Автор зазначеної статті пропонує класифікацію функцій освіти, яка відповідає різним аспектам і ступеням особистісного розвитку:
1) адаптація до найближчого природного та соціального середовища (навички мови, обслуговуючої праці, гігієни, побутового спілкування тощо);
2) передача етнокультурних зразків, стереотипів та неписаних моральних норм;
3) професійно-економічна (відтворення людини як продуктивної сили суспільства);
4) політико-ідеологічна, соціалізуюча (засвоєння писаних норм суспільства, виховання законослухняних громадян, передача й нагромадження усталених знань);
5) виховання підприємливості, ініціативності, здатності до особистісного вибору, формування громадянського суспільства;
6) формування соцієтального інтелекту суспільства, творення нових знань;
7) формування інноваційної бази суспільного розвитку (ноосфери), гуманістична, людинотворча функція;
8) екологічна функція (гармонізація взаємодії людини з біосферою);
9) естетичне виховання (духовно-мистецька функція);
10) трансляція загальнолюдських цінностей, творення нових суспільних цінностей (аксіотворча функція), формування духовної еліти;
11) релігійне виховання;
12) психоекологічне виховання, створення можливостей для вільного розвитку духовного потенціалу всіх і кожного.
На нашу думку, в такому особистісно зорієнтованому вигляді система освітньо-виховних функцій набуває чіткішого і, головне, соціально-психологічного забарвлення, стає придатною для розв'язання багатьох теоретичних і практичних проблем.
Вчитель у слов'янській психокультурі традиційно сприймається як духовний наставник, носій певних суспільних вартостей. Отож ціннісні орієнтації, поширені в педагогічному середовищі, є чи не найголовнішим індикатором процесів, що відбуваються в освіті, властивих їй функцій і дисфункцій. Як справедливо зауважує С. Подмазін, не соціальні норми і не самі лише потреби, а насамперед цінності рухають людьми, визначаючи їхні цілі [3, с. 128]. Тому освіта мусить мати чіткі ціннісні орієнтири і з боку держави, і з боку громадянського суспільства. З огляду на це постає невідкладна проблема формування в освітньому середовищі нових цінностей, які відповідали б європейському виборові України і водночас не виходили за межі глибинних культурних
Loading...

 
 

Цікаве