WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Формування та реалізація духовно-творчого потенціалу студентства - Реферат

Формування та реалізація духовно-творчого потенціалу студентства - Реферат

діагностики ресурсного потенціалу професорсько-викладацького складу вузу й виміру нереалізованого духовно-творчогоресурсу студентської молоді та визначення можливостей їх взаємної й узгодженої діяльності. Діагностика процесу взаємної координації з вимірюванням ефективності впливу раціонально-ірраціональних стереотипів, форм міжособистісних стосунків повинно здійснюватися у перший адаптаційний період здобуття професії. На цьому етапі можливе утворення адекватних соціально-психологічних та ціннісних орієнтацій стосовно залучення молоді до невикористаних ресурсів системи духовних цінностей, надбань соціокультурного середовища та забезпечення поступового включення до його галузей.
Активізація духовно-творчого потенціалу студентської молоді повністю залежить також від дієвості інших соціальних інститутів виховання - сім'ї, засобів масової інформації, референтних груп у вузі, молодіжних громадських організацій та адекватної діагностики "вхідних" і "вихідних" параметрів морально-етичного поля життєдіяльності.
Створення соціально-педагогічних умов для активного формування мотиваційного ядра і збагачення потреб та інтересів особи дозволить значно поліпшити процес взаємозв'язку та взаємної інтеграції ресурсів особи й соціокультурного середовища як важливих засад у самоактуалізації духовно-творчого потенціалу студентської молоді.
Виникає необхідність створення соціально-педагогічного моніторингу як багатоцільової, поліфункціональної і багаторівневої діагностики процесів пізнання, виховання та спілкування студентської молоді у системі діяльності соціальних інститутів. Водночас значний та нереалізований потенціал цих інститутів вимагає розробки технологій "резонансного" та скоординованого їх впливу на молодь за умов педагогічного стимулювання й регуляції самовиховних, самоосвітніх, самореалізаційних і самоорганізаційних процесів формування й реалізації інтелектуального, соціального, професійно-кваліфікаційного та духовно-творчого потенціалу. В. Сухомлинський наголошував, що "об'єкт нашої праці - найтонші сфери духовного життя особистості, яка формується, - розум, почуття, воля, переконаність, самосвідомість. Впливати на ці сфери можна тільки так само - розумом, почуттями, волею, переконаністю, самосвідомістю" [19]. Тому необхідно досліджувати навчально-виховний процес у цілісності й системності.
Результати експертного опитування засвідчили таку ієрархію ціннісних орієнтирів серед молоді. Основними її цінностями вважаються: здоров'я - 72,2 %; чесність, порядність - 56,4 %; ерудиція, глибокі знання - 44,4 %; можливість працевлаштування - 44,2 %; працелюбність - 43,8 %; віра в Бога - 39,6 %; високий рівень духовності - 38,6 %; високий рівень культури - 38,0 %; високий рівень добробуту - 34,8 %; престижна професія - 33,7 %; національна гідність, патріотизм - 28,6 %. При аналізі визначеної експертами ієрархії цінностей було зафіксовано тенденцію певної заангажованості старшого покоління "традиційними уявленнями" щодо "потрібних для молоді" цінностей та соціальних настанов.
Можна погодитися з експертами щодо невисокого рівня патріотизму і національної гідності молоді, адже ці позиції посідають останні місця в рейтингу її цінностей. Але ж гідність і патріотизм потрібно не лише виховати, але й вистраждати. Як писав О. Довженко, "єдина достовірність серед усіх химер і пристрастей людських - страждання" [20]. З іншого боку, на думку експертів, існують об'єктивні бар'єри, які заважають реалізувати молоді власний потенціал та долучитися до загальнолюдських цінностей. Помітна тенденція збільшення терпимості (21,1 %), підвищення відповідальності (14,4 %), зростання працелюбності (14,2 %), віри у майбутнє (13,6 %). Можна прогнозувати, що такі настрої й настанови будуть закріплюватися та поглиблюватися, відтак формуватимуться потреби щодо морально-етичного самовдосконалення. У цьому контексті потрібно здійснювати, на думку О. Семашка, "прогнозування, планування, регулювання та виховання" відповідно до врегулювання художнього виробництва та споживання естетичних цінностей [21]. В іншому випадку може відбуватися нагромадження негативних емоцій і поширення настроїв байдужості та соціальної аномії.
На жаль, створена раніше мережа закладів духовної культури втрачає здобуті позиції через високі податки, "витратні" й неекономічні технології організації дозвілля. Відтак поле вільного часу молоді віддається на поталу приватним установам, які мало переймаються рівнем репрезентації цінностей духовної культури. Тому в молодіжному середовищі зростають тенденції маргінальності духовно-творчої діяльності: з одного боку, духовні цінності попередньої епохи втрачають актуальність, з іншого - експансія зразків чужих культур досить потужно та агресивно поширюється на українських теренах. У нинішньому соціокультурному просторі кількість таких опосередкованих каналів поширення цінностей збільшується. Відтак динамізм творення "інших" соціальних цінностей потребує нових підходів та адекватних рішень. У цьому процесі, на думку О. Довженка, "не треба звичайних слів, побутових рухів, правдоподібних подробиць. Приберіть геть усі п'ятаки мідних правд. Залиште тільки чисте золото правди" [22].
Враховуючи поліфункціональний характер феномена ціннісних орієнтирів, особистість, вступаючи в соціальну взаємодію, змушена звертатися до системи існуючих критеріїв та стандартів, які визнаються більшістю спільноти і вважаються непорушними та стійкими впродовж тривалого часу. Водночас тісного кореляційного зв'язку між критеріями та стандартами стабільних цінностей майже не існує. Адже такий динамічний чинник формування особистості має надзвичайно варіативний характер, який набуває значень, узагальнень відповідно до історичних обставин, домінуючих суспільних стосунків та стандартів й затверджених інституційно нормативних критеріїв, досягнутих соціальним статусом і соціальними ролями.
Ці тенденції вимагають постійного поглибленого аналізу за допомогою соціально-педагогічного моніторингу. Для його здійснення у вузах західного регіону України автором статті було запропоновано методику, яка описувала різні етапи та елементи діагностики формування духовно-творчого потенціалу студентської молоді. Відповідно до етапів дослідження, розроблено методику та створено інструментарій, який складається з таких блоків ознак діяльності особистості [23]:
1. Ставлення до навчання (виконання функціональних обов'язків).
2. Культура поведінки та професійної діяльності.
3. Рівень професійних знань, умінь та навичок.
4. Рівень інтелектуального розвитку - ерудиція, широта поглядів, евристичність.
5. Організаційно-методичні та технологічні вміння.
6. Ставлення до колег (соціально-психологічний клімат колективу).
7. Ставлення до себе, самооцінка (актуалізація власного потенціалу).
Відтак, зазначені показники соціально-професійного портрета молодого спеціаліста мають досить складний характер і вимагають широкої операціоналізації
Loading...

 
 

Цікаве