WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Формування та реалізація духовно-творчого потенціалу студентства - Реферат

Формування та реалізація духовно-творчого потенціалу студентства - Реферат

"внутрішнього неспокою" і творчого пошуку призводить до інтеграції, віншому випадку - до синкретизму. Така суперечність становить певну цілісність культури як ознаку духовності.
Суперечності можуть існувати також на підґрунті впливу двох культурологічних парадигм, які мають прояви соціально-територіального та суспільно-ідеологічного характеру. Певна їх амбівалентність відображається у ментальних характеристиках пересічної молодої людини. Адже відображені у фольклорі архетипи історико-культурологічного спрямування мають продовження в духовній діяльності молоді - в аматорських захопленнях, глибокому засвоєнні зразків художньо-творчого спілкування на засадах пісенної та усної народної творчості.
Учнівська й студентська молодь прагне долучитися до зразків життєдіяльності молоді Заходу, яка здобувала соціокультурний досвід в інших умовах та площинах. Крім того, місце проживання, минуле народу, расові та етнічні відмінності, історичний досвід і соціальна пам'ять мають важливе значення для формування духовності індивіда. Актуальна свідомість спільного минулого й суб'єктивна воля людини належати до Заходу подекуди формують гонор, зверхність та зарозумілість [17].
Водночас "зустріч" зразків культури Заходу й Сходу має характер турбулентності, певної суперечливості, а відтак - конфліктності. Навіть у різних регіонах України спостерігаються розбіжності в ціннісних орієнтирах, морально-етичних оцінках сьогодення. Слід підкреслити, що це не конфліктні ситуації, а звичайні етнічно-територіальні відмінності та культурно-творчі суперечності. Принагідно зазначимо, що суперечності можуть існувати й на підгрунті впливу двох культурологічних парадигм, які мають прояви територіального характеру, позаяк, за словами Б. Крупницького, "Україна, входячи фізично до Східної Європи, належить духовно до Західної Європи" [18]. Зрозуміло, що в цьому випадку виникає необхідність використання інноваційних технологій у здійсненні психолого-педагогічних досліджень для вивчення та аналізу дієвості сучасних соціально-педагогічних парадигм виховання молоді.
Трансформаційні процеси потужно впливають на морально-етичні цінності молоді, видозмінюють парадигми формування й розвитку духовно-творчого потенціалу учнівства і студентства як інтегративно цілісної соціально-демографічної когорти. Виховна патерналістська модель, що базувалася на системі загальнолюдських цінностей та була спрямована на активізацію ресурсного потенціалу молоді, потребує значної корекції та унеможливлення суперечностей у формуванні соціально-активної і художньо-творчої особистості.
Вуз, як поліфункціональний соціальний інститут, має значний, але недостатньо реалізований навчально-виховний потенціал. Можна гіпотетично стверджувати, що розробка та впровадження методологічно обгрунтованої і забезпеченої відповідними ресурсами системи соціально-педагогічного впливу вузу і громадських молодіжних організацій відповідно до вимог адекватної реалізації потенціалу особи на засадах морально-етичних та духовно-творчих цінностей дозволить активізувати діяльність соціальних інститутів виховання.
Студентський колектив перебуває під впливом інтегрованої системи соціальних виховних інститутів. Ця система складається з освітніх, наукових, творчих, виробничих, громадських колективів та інших соціальних структур, які, здійснюючи функції навчально-виховного, науково-пошукового та духовно-творчого характеру, можуть реалізувати процес формування соціально активної особи на засадах "еволюційності" і "конфліктності".
"Еволюційний" етап передбачає створення у внутрішньому морально-етичному полі особи позитивних психологічних установок, які слугують підгрунтям для створення нового досвіду евристично-соціальної поведінки і налагодження високоестетичних стосунків. Це може досягатися шляхом оперативної діагностики діяльності студентської молоді і внесення коректив у навчально-виховний процес для формування нових ресурсів талановитої молоді й реалізації нового досвіду морально-етичної поведінки, що значно ускладнює прояв елементів негативного характеру.
"Конфліктний" напрям формування духовно-творчого потенціалу вимагає створення умов для загострення суперечностей між новими та старими нормативними моделями морально-етичної поведінки й відмови від останніх шляхом самоактуалізації ресурсного потенціалу молодої особи згідно з новими стандартами і художньо-творчими настановами. Діяльність вузівського колективу як інтегрованого соціального інституту виховання базується на соціально-значущій професійній активності викладачів та студентів і повинна бути спрямована на формування у внутрішньому світі молодої особи конфліктної ситуації "браку позитивних настанов". Внаслідок цього може відбуватися відповідне спрямування "зовнішніх" та "внутрішніх" ресурсів молоді на засвоєння нових морально-етичних цінностей і реалізації нових моделей поведінки.
Колектив вузу, як агрегована інтелектуальна спільнота викладачів і студентів, реалізує "еволюційний" етап формування власного ресурсного потенціалу шляхом нагромадження позитивних настанов у свідомості та реалізації їх у вчинках студентської молоді на засадах оперативної діагностики "вхідних" та "вихідних" параметрів морально-етичного поля молодіжного середовища.
Загострення суперечностей між старими, неактуальними цінностями та новими ідеями, позитивними очікуваннями й психологічними настановами дозволяє активізувати духовно-творчий потенціал молоді та використовувати його як гальмуючий чинник стосовно поширення негативного досвіду, а також як засіб нейтралізації соціальної аномії в суспільстві. Можна передбачати, що сформовані серед студентської молоді елементи негативних традицій та споживацьких мотивацій у матеріально-прагматичній й духовно-творчій діяльності вимагають активізації соціального потенціалу молоді й переорієнтування його на соціально-творчу діяльність у збагаченні культурних традицій із залученням духовного ресурсного потенціалу українського суспільства.
Вплив нового досвіду духовно-творчої діяльності студентської молоді може бути конструктивним при розширенні практики включення її в соціально-інноваційні заходи. Водночас зміст такого впливу повинен базуватися на цінностях, поширених в молодіжному середовищі регіону - народні традиції, свята, обряди, ритуали, морально-етичні орієнтири та соціально-професійні цінності. Регіональна парадигма формування морально-етичних цінностей та нормативних моделей поведінки сприятиме поліпшенню адаптації студентської молоді до нових реалій життєдіяльності.
Формування концепції поглиблення духовно-творчого потенціалу вимагає створення інтегрованої регіональної моделі багатофункціонального соціально-культурного середовища, яке створюється за участю освітніх закладів, засобів масової комунікації, громадських молодіжних організацій, наукових, творчих та професійно-кваліфікаційних спільнот молоді. Дієвість такої інтегрованої соціокультурної моделі залежить повністю від оперативної
Loading...

 
 

Цікаве