WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Формування стратегії національної консолідації - Реферат

Формування стратегії національної консолідації - Реферат


Реферат на тему:
Формування стратегії національної консолідації
Процес формування нової держави, нового суспільства, насамперед, повинен спиратися на об'єднавчу ідею, яка б консолідувала усі здорові сили всього суспільства, і очевидно, що в поліетнічній державі, якою є Україна, вона повинна сприйматися усіма її громадянами, незалежно від їх етнічних відмінностей.
В контексті цього складного процесу, події, що відбуваються в окремих регіонах України, відіграють безперечно, важливу роль. Для аналізу цієї ситуації, розглянемо підхід, який на нашу думку, є найбільш конструктивним і враховує, передусім, відмінності між Західним і Східним регіонами. Ці відмінності не вичерпуються лише домінуванням української мови на Заході, а російської - на Сході. Вони набагато складніші і глибші. Насамперед, вони торкаються типів виробництва (відповідно, землеробство і торгівля - індустрія), світогляду (індивідуалізм - колективізм), віросповідання (католицизм - православ'я).
Україна - як і більшість сучасних держав є країною гетерогенною як в етнічному, так і в мовному відношеннях. Однак, рубежі між етносами і їх мовами далеко не спвпадають. Ця гетерогенність сучасної України визначається багатьма факторами, серед яких слід виділити три основні:
1) Культурно-етнографічний: по якому територію України можна розділити на дві основні частини: 1) етнографічно українські області Центра і Заходу (із значними відмінностями між середньоєвропейськими і західними областями); 2) зона колонізації - Схід і Південь України. Особливе місце займає Крим, де росіяни складають більшість населення, але зберігся і корінний народ - кримські татари.
2) Социально-історичний: по цьому критерію також можна виділити дві групи областей України: 1) області, які тривалий час входили до складу держав Центральної та Південно-Східної Європи, таких як Австро-Угорщина, Польща, Угорщина, Румунія, Чехословаччина ( Закарпаття, Галичина, Волинь, Буковина), і ті, які входили до складу Російської імперії і СРСР до 1939 року (області Східного, Центрального і Південного регіонгів, включаючи Крим).
3) Конфесійний фактор: за яким, найбільш суттєвою є грань між православними і греко-католиками (уніатами) перед усім двох західних регіонів України Закарпаття і Галичини1.
У відповідності до цих трьох критеріїв, вже можна уявити складність мозаїчної картини ступеней близкості і відносної відчуженості різних територій України, а також їх мов і культур. Перед усім, в цьому плані вирізняються західні області від інших регіонів України, що утворили УРСР в кордонах перед другою світовою війною.
Та навідь самі західні території можна також чітко розділити на чотири різні регіони, в яких спостерігаються слідуючі яскраво виражені характеристики:
1) Закарпаття - органічна приналежність до кола народів і держав Дунайсько-Карпатсько-Центральноєвропейского регіону - (греко-католицизм);
2) Буковина (Чернівецька область) - входженння в Карпато-Дунайське культурне коло - (православ'я);
3) Галичина (Львівська, Тернопільска, Івано-Франківська області) - традиційно сильні економічні і культурні зв'язки з Польщею - (греко-католицизм);
4) Волинь (Волинська, Рівненська області) - те ж саме, що і для Галичини, але - православ'я2. Слід відмітити, що у вище згаданих регіонах Західної України націоналістичні настрої найбільш характерні для Галичини, потім для Волині, помірковані на Буковині і не характерні для Закарпаття.
Зазначимо також, що західний регіон в цілому є україномовним (при анклавній присутності угорців у Закарпатті, румун на Буковині, поляків у Галичині, незначному поселенні росіян у містах), хоча місцеві діалекти (особливо в Карпатах і Закарпатті), суттєво віддалені від української літературної мови.
В більш загальному формулюванні Західна Україна - це "генератор национальнох ідеї", зорієнтованої на Європу, а Східна - "економічний базис", історично орієнтований на Росію.
Таким чином історично склалося так, що Україна - це перехрестя світових цивілізацій які об'єднують у собі різні етнічні і регіональні субкультури, що на думку деяких авторів (С.Хантінгтон) несе в собі потенціальний конфлікт аж до конфлікту культур, націй і цивілізацій3.
Та реалії засвідчують і інші приклади. Будучи перехрестям культур, мов і цивілізацій такий регіон України як Закарпаття, демонструє приклад моделі взаимодії західної і східної субкультур в рамках одного регіону. Відмітимо слідуючі характеристики регіону:
* Населення Закарпаття поліетнічне. Згідно перепису населення 1989р. в Закарпатській області проживає 976,7тис. (78,4%) українців, 155,7тис. (12,5%) угорців, 49,5тис. (4%) росіян, 29,5тис.(2,3%) румун, 12,4тис.(1,0%) циган, 7,4тис. (0,6%) словаків, 3,5тис. (0,3%) німців, 2,4тис.(0,2%) євреїв, всього представників більше 70 національностей.
* Міжетнічні відносини в Закарпатті виділяються своєю традиційною толерантністю, яка багато в чому обумовлена історичними умовами. За останні 100 років населення Закарпаття почергово опинялося у складі п'яти різних державних утворень (Австро-Угорщини, Чехословаччини, Республіки А.Волошина - Карпатскої Укрїни, Радянського Союзу, незалежної України). У звязку з цим етнічна історія регіону характеризується періодами, коли питома вага одних етнічниих груп зростала, інших - зменшувалася, що, в свою чергу, відзеркалювалося на відтсутності історичного домінування одного з етносів. Саме тому толерантність межетнічних стосунків саме в цьому регіоні України дає унікальну можливість для аналізу поліетнічного середовища, майже в повністю втрачену в таких регіонах як Югославія, Чечня, Близький Схід.
* Геополітичне положення. Закарпаття розташоване не тільки на межі чотирьох кордонів (Угорщина, Словаччина, Польща, Румунія), але і двох цивілізацій - західної і слов'яно-православної, виконуючи своєрідну роль моста між Європою та Азією. Особливість регіону в тому, що на стику двох цивілізацій "прогресуючий прагматизм Заходу", при взаємодії з героїчною культурою східних слов'ян утворюють тут особливу буферну зону, яка демонструє шлях на співробітництво, взаємовплив і взаємозбагачення націй, релігій і культур.
Саме тут спостерігається мирне співіснування етносів, в тому числі і росіян, з титульною нацією в межах Закарпатської області, оскільки регіон відрізняється специфічними транскордонними умовами, які накладають свій відбиток і на культурно-лігвістичну ситуацію.
Національна самосвідомість тут має багатогранні коріння. Найбільш очевидний її показник -
Loading...

 
 

Цікаве