WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Феномен вибору в контексті соціальної поведінки - Реферат

Феномен вибору в контексті соціальної поведінки - Реферат

зміни;
V (S, T(S)) - акт вибору. Це такий фрагмент функціонування у ситуації Т(S) активної системи S, необхідними ознаками якого є наступні: а) у цій ситуації є фізично можливими n (n і 2) альтернативних (тобто відмінних один від одного) варіантів функціонування системи S; б) із вказаних варіантів здійснюється один і лише один; в) у детермінації такого здійснення бере участь модель M (T(S)) ситуації (T(S)), заздалегідь наявна у складі системи S. (Зокрема, це може бути психічна модель, причому у свідомості вона може бути представлена різною мірою.)
Наведене визначення акту вибору потребує, як мінімум, наступного коментаря. Функціонування системи S включає в себе і її поведінку у зовнішньому середовищі, і події, що відбуваються всередині системи і при цьому, зокрема, готують подальшу зовнішню поведінку. Відповідно, крім вибору, що знаходить вияв назовні, варто розглядати і здійснюваний активною системою S внутрішній вибір. Це може бути вибір Vвн між альтернативними варіантами моделі зовнішнього вибору Vзовн, яка має бути сформована системою S.
Звертаючись до психологічної інтерпретації викладених міркувань, процитую Т. Титаренко, яка, посилаючись на Р. Мея, пише: "Якщо після вибору не відбувається ніякої дії, це свідчить, що не було ніякого справжнього рішення" [19, с. 314]. Це твердження є, мабуть, занадто суворим; незаперечною є констатація того, що в даному разі внутрішній вибір не знайшов втілення в зовнішньому й, отже, виявився недієвим; у свою чергу цей факт ставить під сумнів психологічну якість зазначеного внутрішнього вибору.
Очевидною є необхідність достатньої компетентності й відповідальності особи і у прийнятті та здійсненні стратегічного життєвого рішення (включно з потрібними при цьому актами вибору) і в подальшій діяльності, спрямованій на реалізацію відкритих цим рішенням можливостей. В іншому випадку здійснений вибір (що полягав, наприклад, у вступі до вищого навчального закладу, але не був підкріплений сумлінним учінням) виявиться зрештою істотно знеціненим, хоч яким би адекватним він сам по собі не був на вигляд.
Втілене у життя стратегічне життєве рішення (незалежно від того, чи зводиться воно в конкретному випадку до акту вибору) становить вузловий момент життєвого шляху особи - але тільки момент. Воно якісно змінює життєву ситуацію, але і в новій ситуації необхідна активна поведінка особи (а, можливо, й нові якісні зміни ситуації). І так само, як слушний вибір, полегшуючи подальше успішне функціонування особи, не гарантує його, так і вибір, що був неоптимальним або й зовсім хибним, не є (крім трагічних випадків) фатальним; його негативні наслідки, як правило, можуть бути значною мірою компенсовані завдяки розумній наполегливій праці - і новим, адекватнішим стратегічним життєвим рішенням. Наприклад, вибір вищого навчального закладу, зроблений молодою людиною без урахування структури її здібностей, може й не завдати відчутної шкоди ні їй самій, ні суспільству, якщо цю структуру буде взято до уваги при обранні спеціалізації під час навчання та характеру роботи після його завершення. Адже, скажімо, психологічні вимоги до інженерів, що працюють в одній галузі техніки, але присвятили себе експлуатаційній, проектувальній, дослідницькій, викладацькій діяльності, інформаційному забезпеченню тощо, - є різними.
Наголошу тепер на тому, що психологічний зміст актів вибору, здійснюваних особою, може бути дуже різний. Заради наочності наведу елементарний приклад. Нехай якийсь підприємець щоранку, прямуючи автомобілем від своєї оселі до офісу, проїздить перехрестя, де має зробити вибір між трьома напрямками подальшого шляху: правим, середнім і лівим. Як правило, він повертає праворуч, бо в такий спосіб найшвидше дістанеться кінцевого пункту. Отже, він робить вибір, але не замислюючись, майже автоматично, черговий раз реалізуючи вироблену навичку. В термінах психологічної теорії діяльності кажемо, що акт вибору здійснюється тут як операція.
Та якогось ранку звичний шлях до офісу виявився, через дорожні роботи, закритим. Тож наш герой мусить, керуючись найбільш значущим для нього критерієм (чи то швидкості, чи зручності, чи безпеки тощо), прийняти рішення про обрання одного з двох шляхів, що залишилися, й реалізувати це рішення. Акт вибору є тут свідомою цілеспрямованою дією.
Та ситуація може бути ще складнішою. Значущими для суб'єкта у цій ситуації можуть бути різні цінності - вони спонукатимуть його до різних рішень. Наприклад, повернувши ліворуч, підприємець поїде спокійнішим шляхом (ніж якби рушив прямо), але запізниться на ділову зустріч і буде в очах партнерів нечемною й ненадійною людиною. У даному разі здійснюваний суб'єктом вибір є не просто дією, а вчинком. Згадаймо: вчинок, за С. Рубінштейном, - це така дія, у якій "провідне значення має свідоме ставлення людини до інших людей, … до норм суспільної моралі" [16, с. 537]. Виходячи з відповідної цьому визначенню характеристики вчинку О. Ткаченком як "того вихідного елементу організації психічного життя, який стосується саме особистості" [20, с. 62], констатуємо, що в описаному епізоді має місце особистісний вибір.
Щоправда, в цьому випадку він є суто тактичним. Увагу психологів найбільше прикуто до стратегічних особистісних виборів - таких, де зіставлювані альтернативи по-різному визначають подальшу долю людини, спрямування її життєвого шляху; у цьому разі говорять також про життєвий вибір. (Слід уточнити, що істотно вплинути на подальшу долю особи може й тактичний вибір - наприклад, коли вона здійснює ризикований мужній вчинок, не надаючи йому стратегічної ваги, а просто реалізуючи в екстремальних обставинах свою людську сутність.)
Безперечно, така увага до стратегічних особистісних виборів є цілком виправданою і зі світоглядних міркувань, і у зв'язку з проблемами надання психологічної допомоги людям, що перебувають у кризовому стані, вихід з якого неможливий без здійснення адекватного життєвого вибору. Але це не виправдовує байдужості психологічної науки до виборів тактичних, з якими (на відміну від стратегічних виборів) кожна людина має справу щодня.
У теоретико-методологічному плані вивчення тактичних виборів сприяло б цілісності системи психологічних знань, виступивши пов'язувальною ланкою між актуальними напрямками досліджень (цікаво проаналізованими Т. Титаренко [19]), присвяченими, відповідно, буденній поведінці й особистісним виборам. У прикладному плані на користь актуальності вказаного вивчення (й налагодженнябазованої на ньому роботи практичних психологів) можна навести хоча б такі аргументи. З одного боку, заохочувані в типових соціально-психологічних ситуаціях слабо усвідомлювані й часто повторювані тактичні вибори (наприклад: "Чому б не випити ще чарку?") постають одним із провідних психологічних механізмів формування адиктивних та інших шкідливих звичок, подолання яких, якщо згодом і буде можливим, вимагатиме важких і болісних стратегічних виборів. З іншого боку, розвинену особистість характерна для неї суперечність між розмаїттям ціннісно значущих для неї прагнень і обов'язків та природно й соціально зумовленою обмеженістю її часових, фізичних і психологічних ресурсів раз-у-раз змушує здійснювати дратівні для неї тактичні вибори, що стає неабияким стресогенним чинником.
Дещо конкретизую загальну характеристику особистісного вибору. Його визначальною рисою є те, що, здійснюючи його, людина орієнтується на ті чи ті цінності. Та при цьому слід розрізняти два якісно різні варіанти, а саме: а) той, коли особа заздалегідь чітко визначилась щодо цінностей, яким
Loading...

 
 

Цікаве