WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Уявлення молодих українців про українців - Реферат

Уявлення молодих українців про українців - Реферат

нашому дослідженні респондентам пропонувалося після оцінки власного "Я" оцінити образ "Типові сучасні українці" ("ТСУ") (образ подано у множині, тому що, як зазначає В. Агеєв, чоловікам і жінкам властиві значні розбіжності при оцінці диморфічних ознак [1]. Тому доречно пред'являти об'єкти-національності у множині).
Л. Собчик зазначає, що методика ДМС є вдалим методом для вивчення внутріособистісної конгруентності індивіда. З цією метою респонденту в класичному варіанті пропонується крім актуального "Я" оцінити ще й ідеальне "Я". Аналіз і співставлення одержаних оцінок дозволяють визначити внутрішню конгруентність "Я" особистості. Образи актуального й ідеального "Я" є невід'ємною частиною структури цілісного "Я". В нормі зазвичай спостерігається помірне (неконфліктне) розходження між "Я" актуальним і ідеальним, яке є неодмінною умовою для подальшого зростання особистості.
Образ власної етнічної спільноти є складовою частиною цілісного "Я". Тому, на нашу думку, методика ДМС дозволяє визначити рівень етнічної ідентифікації особистості, порівнявши образи "Я" та "Типового сучасного українця".
Процедура опрацювання даних
а. Отримані дані підраховувалися для кожного респондента окремо за образами "Я" та "ТСУ".
б. Підраховувалися усередненні значення за кожним з октантів образів "Я" та "ТСУ":
ОКТ R = е ОКТr / n , де
ОКТ R - середній бал до певного октанта,
ОКТ r - бал певного октанта у одного респондента,
n - кількість респондентів.
в. Були побудовані циклограми образів "Я" та "ТСУ".
г. Визначалася різниця між двома образами за кожним з октантів окремо:
W = | ОКТ RЯ - ОКТ RУ | , де
W - різниця між двома октантами,
ОКТ RЯ - певний октант за образом "Я",
ОКТ RУ - певний октант за образом "Типові сучасні українці",
і сумарна розбіжність за усіма октантами разом (сума модулів різності балів по кожному з октантів):
І = е W t , де І - рівень ідентифікації.
Таким чином, за допомогою методики ДМС було отримано дані, які дозволили :
o дослідити уявлення респондентів про типовий стиль міжособистісного спілкування сучасних українців і скласти їх узагальнений портрет;
o визначити рівень ідентифікації респондентів.
Колірний тест відносин
Для вивчення емоційного компоненту етносоціальних уявлень нами був використаний "колірний тест відносин", розроблений у лабораторії соціально-психологічних досліджень Ленінградського науково-дослідного психоневрологічного інституту ім. В. Бехтерєва [3]. Він є адаптованим варіантом методу колірних виборів М. Люшера.
"Досвід засвідчив.., що при правильному розумінні й оцінці результатів метод колірних виборів може виявляти стійкі індивідуально-особистісні властивості, що визначають несвідомі потяги, засоби самореалізації в професійній діяльності, особливості міжособистісної поведінки, а також захисні і компенсаторні механізми" [4, с. 215].
Колірний тест відносин (КТВ) - це клініко-діагностичний метод, призначений для вивчення емоційних компонентів відносин людини, який відбиває як свідомий, так і частково неусвідомлюваний рівень відношень. Теоретичною основою КТВ є концепції відношень В. Мясищева та ідеї Б. Ананьєва про образну природу психічних структур будь-якого рівня й складності, уявлення А. Леонтьєва про чуттєву тканину смислових утворень особистості [2, с. 93].
У відповідності з цими теоретичними положеннями, відношення особистості, які регулюють найскладніші процеси її спілкування й діяльності, мають чуттєву, наочно-образну психічну природу. Взаємовідносини чуттєвої тканини відношень з їх вербальними компонентами визначають ступінь і якість їх усвідомлення. Зокрема, розходження між чуттєвими й вербальними компонентами відношень особистості призводить до неадекватного усвідомлення цих відношень (це характерно для невротичних конфліктів і порушень емоційно-афективної сфери).
Методичною основою КТВ є колірно-асоціативний експеримент. Він базується на тому, що суттєві характеристики невербальних компонентів відношень до значущих інших і до самого себе відбиваються у колірних асоціаціях до них. Колірно-асоціативний експеримент, згідно з цим припущенням, дозволяє виявити досить глибокі, частково неусвідомлювані компоненти відношень, обминаючи при цьому захисні механізми свідомості.
Ми використали метод КТВ, маючи на меті з'ясувати два моменти:
o по-перше, дослідити емоційні компоненти відношень респондентів до образу "Типові сучасні українці";
o по-друге, порівнявши вибори за образом "Я" та "ТСУ", ми дістали змогу виявити ступінь тотожності цих двох образів, тобто рівень ідентичності.
Процедура проведення та обробки даних КТВ
1. Перед респондентом на білому (індиферентному) фоні розкладаються у випадковому порядку картки-кольори (стандартний восьмиколірний набір: темносиній - 1, синьо-зелений - 2, помаранчево-червоний - 3, жовтий - 4, фіолетовий - 5, коричневий - 6, чорний - 7, сірий - 0). Респондентові пропонується вибрати колір, який, на його думку, найкраще відображає сутність, характер певного поняття (образу). Обрана картка прибирається зі стола і її номер записується. Кожного наступного разу респондентові пропонується з кольорів, які залишилися, обрати найдоречніший. Тобто, респондент повинен проранжувати всі вісім кольорів у порядку відповідності поняттю - від "найбільш доречного, схожого" до "найбільш недоречного, несхожого".
2. У нашому дослідженні ми пропонували респондентам у першій спробі вибрати колір, який найліпше і найповніше характеризує його "Я", "найбільш схожий на нього". Кожного разу обрана таблиця відкладалася і респондентові знову пропонувалося зробити вибір за тією ж інструкцією.
У другій спробі процедура була та сама, але інструкція інша: "Виберіть колір, який, на вашу думку, відповідає типовому сучасному українцю. Найкраще й найповніше характеризує сучасних українців, "схожий на них". При виборі не зважайте на колір символіки, одягу тощо".
3. Процедура інтерпретації: отримані дані були проаналізовані за частотою, з якою колір зустрічається на кожній з восьми позицій. Після чого нами були побудовані середні профілі за образом "Я" та образом "ТСУ". Відповідно до кожного профілю було складено "психологічний портрет" (систематизовані уявлення про змістовно-емоційні особливості відношення) образів на основі емоційно-особистісного значення кожноїкольорової асоціації.
Зіставляючи вибори кольору, можна отримати уявлення про найбільш варіативні тенденції, які створюють певний резерв адаптивного механізму. Залежно від того, як респондент оцінить себе, підраховуються бали за 8-ма варіантами міжособистістної взаємодії. Максимальна кількість балів у кожному октанті - 16.
У нашому дослідженні пропонувалося респондентам після оцінки власного "Я" оцінити "типового сучасного українця".
Характеристика вибірки
У дослідженні взяли участь студенти 3 - 4 курсів Національного університету ім. Т. Шевченка (факультети історичний, економічний, соціології та психології, економічний, філологічний) та Київського національного університету харчових технологій (факультети механічний, енергетичний). Загальна кількість респондентів - 115 осіб: 65 жінок і 50 чоловіків. Середній вік респондентів - 20,8 року ( від 19 до 26 років). Національність - українці (за самовизначенням).
Результати дослідження
За допомогою методики ДМС Т. Лірі ми дослідили поведінковий компонент етносоціальних уявлень українського студентства. В дослідженні взяло участь 115 респондентів основної групи. Отримані дані наведені у таблицях 1 та 2.
Таблиця 1
Середній бал "ТСУ"
Loading...

 
 

Цікаве