WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Уявлення молодих українців про українців - Реферат

Уявлення молодих українців про українців - Реферат


Реферат на тему:
Уявлення молодих українців про українців
В теперішніх умовах потреба в ідентичності індивідууму виходить за своїм значенням на одне з перших місць. Сучасні теорії розглядають її як фундаментальну потребу особистості, альтернативою якій є дезорганізація і смерть. Потреба в ідентичності визначається ширше, ніж необхідність належати до певної групи або спільноти. Вона є "... в дійсності потребою у множинній інтегрованій ідентичності і пов'язана з прагненням реалізувати її" [5]. Реалізація інтегрованої ідентичності неможлива без задоволення потреби в етнічності.
Соціальні перетворення в Україні призвели до руйнування усталених у попередні періоди розвитку суспільства регулюючих та детермінуючих параметрів суспільного буття. Порушення цілісної системи цінностей і рівноваги в балансі між групами як елементами соціальної системи викликають кризу ідентичності - старі соціокультурні ідентифікації мають поступитися місцем новим.
Соціальна нестабільність актуалізує потребу у приєднаності і соціальних зв'язках - солідарності, ідентичності, приналежності до групи. Незадоволення потреби в етнічності (а вона складається з трьох компонентів: потреби в етнічній приналежності, потреби в позитивній етнічній ідентичності, потреби в етнічній безпеці) перетворюється в глибинну причину ситуацій міжетнічної напруженості, агресивності і насильства.
Етнічна ідентифікація особистості - це процес становлення, формування, усвідомлення і підтримки етнічної свідомості і самосвідомості. Вона охоплює структуру у вигляді різноманітних суспільних стосунків, а також еволюцію цих стосунків у часі. Це явище складається з багатьох компонентів - емоційних і раціональних, когнітивних і вольових, свідомих і підсвідомих.
Експериментальне вивчення етнічної ідентичності особистості передбачає вирішення низки конкретних проблем, а саме:
o вивчення уявлень особистості щодо психологічних особливостей власної етнічної спільноти;
o вивчення цінностей, ідеалів, норм, вимог етносу;
o вивчення емоційного та підсвідомого ставлення особистості до власної етнічної спільноти;
o з'ясування міри тотожності особистості з власною етнічною спільнотою.
У цій роботі зупинимося на деяких результатах дослідження, спрямованого на вивчення уявлень української молоді щодо психологічних особливостей представників української етнічної спільноти.
Об'єкт дослідження - етносоціальні уявлення як змістові утворення етнічної ідентичності.
Предмет дослідження - етносоціальні уявлення щодо психологічних особливостей українців.
Мета дослідження - емпірично визначити поведінковий та емоційний компоненти етносоціальних уявленнь молоді щодо психологічних особливостей власної етнічної спільноти (українців).
Для досягнення мети було поставлено такі завдання:
o визначити психологічну природу і зміст етносоціальних уявлень як основних компонентів етнічної ідентичності;
o обгрунтувати теоретичні засади емпіричного дослідження етносоціальних уявлень;
o дослідити структуру етносоціальних уявлень молоді щодо психологічних особливостей власної етнічної спільноти.
Особистість здобуває етнічну ідентичність в процесі етнічної ідентифікації. Етнічна ідентифікація особистості - це процес становлення, формування, усвідомлення і підтримки етнічної свідомості і самосвідомості, а також етнічного несвідомого. Це явище складається з багатьох компонентів - емоційних і раціональних, когнітивних і вольових, свідомих і підсвідомих.
Етнічна ідентифікація як раціонально-пізнавальний акт - це усвідомлення себе як члена етнічної спільноти, усвідомлення свого місця серед етнічних груп, своєї позиції в системі міжетнічних стосунків. Результатом раціонально-пізнавального моменту ідентифікації є формування узгодженої системи групових етнічних уявлень (в якості елементів якої ми виділяємо певні етнічні образи з властивими їм цінностями, стереотипами, упередженнями, забобонами). Етносоціальні уявлення, що більш або менш поділяються всіма членами етнічної спільноти, є базисною основою самосвідомості етносу. Етносоціальні уявлення відображають сукупність поглядів, думок, переконань, вірувань, ідей, поданих у буденних формах мислення, а також легендах, міфах, прислів'ях і приказках. Загальне знання об'єднує членів групи і є основою для дистанціювання від інших груп.
Методи дослідження
Для того, щоб із чимось порівнювати себе, із чимось ідентифікуватись, особистість повинна це "щось" знати. На підставі цього знання вона зіставляє зовнішні об'єкти, феномени і явища і свої внутрішні стани, ознаки, якості, особливості. Тому зрозуміло, чому так важливо дослідити конкретні реальні уявлення особистості про психологічні особливості етносу.
В дослідженні було використано дві методики, спрямовані на вивчення уявлень (як усвідомлених, так і неусвідомлених) студентської молоді про психологічні особливості типового представника українського етносу, а саме:
o методика діагностики міжособистісних стосунків Т. Лірі (ДМС);
o колірний тест відносин (КТВ).
Методика діагностики міжособистісних стосунків
Методика діагностики міжособистісних стосунків є модифікованим варіантом інтерперсональної діагностики Т. Лірі. Т. Лірі - послідовник ідей Г. Саллівана, який доводить важливу роль для певного індивіда оцінок з боку "значних" для нього осіб. Під впливом цих оцінок відбувається персоніфікація індивіда, тобто ідентифікація з "значним іншим", яка й формує особистість [1, с. 54]. Для кожної особи є властивим певний тип міжособистісної поведінки. У процесі реалізації своїх потреб людина змушена підпорядковувати свою поведінку оцінкам значущих інших. Це відбувається як усвідомлено, на рівні самоконтролю, так і неусвідомлено, на рівні символіки ідентифікацій. Грунтуючись на теоретичному положенні, що особистість проявляється у поведінці, Т. Лірі систематизував емпіричні спостереження у вигляді восьми загальних варіантів міжособистісної взаємодії і, відповідно до різних типів міжособистісної поведінки, розробив опитувальник. Л. Собчик переклала опитувальник на російську мову і провела адаптацію вербального стимульного матеріалу методики [4]. Метод діагностики міжособистісних стосунків (ДМС) відрізняється від оригінальної методики Т. Лірі в основному лише інтерпретаційним підходом і простішим способом підрахунку балів [4].
Методику ДМС правомірно вважати варіантом опитувальника, розрахованого на суб'єктивну самооцінку респондента й оцінку ним значущого іншого, зазначає Л. Собчик [4, с. 56]. Методика відтворює не тільки стиль міжособистісного спілкування, а також структуру індивідуально-особистісної типології.
Опис методики
Методика складається з набору 128 лаконічних характеристик, за якими респондент оцінює своє власне "Я" на момент обстеження (за схемою - "так" або "ні"). Після того, як респондент оцінить себе, підраховуються бали за кожним з восьми октантів, що відповідають певному варіанту міжособистісної взаємодії.
Октанти, що набрали найбільшу кількість балів, відповідають стилю поведінки індивіда у міжособистісних стосунках. Характеристики, які не виходять за межі 8 балів, властиві гармонійним особистостям. Показники, які перевищують 8 балів (до 12), свідчать про акцентуацію властивостей, виявлених цим октантом. Шкали, що досягають рівня 14 - 16, свідчать про виражені труднощі у соціальній адаптації. Низькі показники за всіма октантами (0 - 3) можуть бути результатом нещирості респондента. Інтерпретація даних ДМС в основному повинна орієнтуватися на перевагу одного октанта над іншим, а не на абсолютні значення.
У
Loading...

 
 

Цікаве