WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Типологія особистості: міжкультурні,психологічні та мовленнєві аспекти - Реферат

Типологія особистості: міжкультурні,психологічні та мовленнєві аспекти - Реферат

та соціальні негаразди заради особистих досягнень. 4. Ненавидить самотність; жертвує особистими досягненнями заради взаємодії у групі.
Індивідууми, орієнтовані на завдання, часто ставлять стільки завдань для свого життя, що воно перетворюється на швидкий біг, заповнений діяльністю. Багато з них стають працеголіками, а інших розглядають як частину свого розпорядку. Метою життя індивідів, орієнтованих на людину, є встановлення та підтримання особистих зв'язків. Багато з них використовує будь-яку можливість, аби зустріти нових людей та встановити ширше коло особистих контактів. Зокрема, північноамериканці здебільш орієнтовані на завдання; мікронезійці, навпаки, орієнтовані на людину.
У п'ятому бінарному протиставленні йдеться про фокусування на статусі, тобто престижі, який людина здобуває внаслідок тієї соціальної позиції, яку вона має, та фокусуванні на досягненнях.
Фокусування на статусі
(престиж приписується) Фокусування на досягненні
(престиж досягається)
1.Особиста ідентичність визначається формальними посвідченнями народження та рангу. 1. Особиста ідентичність визначається досягненнями людини.
2. Величина поваги, що отримує людина, назавжди фіксована; увага фокусується на тих, у кого високий соціальний статус незалежно від їх персональних помилок та вад. 2. Величина поваги, що отримує людина, відрізняється в залежності від досягнень та неуспіхів; увага фокусується на особистих вчинках.
3. Від індивіда очікується виконання його/її ролі та пожертвування заради досягнення вищого рангу. 3. Індивід є максимально самокритичним та жертвує заради досягнення ще більших справ.
4. Люди товаришують лише з рівними за соціальним рангом. 4. Люди товаришують з тими, у кого однакові досягнення, незалежно від походження.
Як відомо, у західному та західноорієнтованих суспільствах домінує фокусування на досягненні, а в незахідних - переважно фокусування на статусі.
Останній, шостий тип, складається з протиставлення приховування уразливості та бажання показувати уразливість.
Приховування уразливості Бажання показувати уразливість
1. Захист свого іміджу будь-якою ціною; уникання помилок та неуспіху. 1. Відносне незважання на помилки та неуспіх.
2. Фокусування на якості виконання. 2. Фокусування на завершенні події.
3. Небажання виходити за загальноприйняті межі чи просуватися до невідомого. 3. Бажання виходити за усталені межі та просуватися до невідомого.
4. Заперечення вини; відхід від діяльності, щоб не показати слабкості та недоліків. 4. Готовність визнати вину, слабкість та недоліки.
5. Відмова враховувати альтернативні погляди або сприймати критику. 5. Відкритість до альтернативних поглядів та критики.
6. Закритість стосовно особистого життя. 6. Бажання вільно говорити про особисте життя.
Багато незахідних культур, наприклад, мікронезійська, розглядають уразливість як слабкість. Представники таких культур не бажають робити помилок; а якщо вони їх роблять, то намагаються приховати їх або виправдати. Менші за кількістю класи людей, на відміну від культурних спільнот, розглядаються у психологічних типологіях. Їх можна на загальному рівні поділити на мотиваційні, безпосередньо пов'язані з організацією діяльності людини, та когнітивні, тобто ті, що описують особливості її мислення.
Дж. Д. Белл виділяє шість мотиваційних типів особистості: 1) той, що командує, 2) той, що атакує; 3) той, що уникає; 4) той, хто догоджає; 5) той, хто виконує; 6) той, хто досягає [2].
Тому, що командує, необхідно контролювати кожну ситуацію, з якою він стикається, домінувати у кожній групі, в якій він бере участь, жити впорядкованим, систематичним життям. Він не любить невирішеності, бачить світ у чітких категоріях, підходить до кожної ситуації догматично та вперто. Прикладом такого мотиваційного типу може слугувати французький президент Ш. де Голль.
Тому, що атакує, потрібно звільнитися від відповідальності або залежності від інших. Він завдає удари іншим і уникає обов'язків. Він розриває плани, але не висуває рішень, любить дебатувати. Його риси - саркастичність, цинізм та зневажливе ставлення до життя. Найяскравішим прикладом того, що атакує, є А. Гітлер.
Той, що уникає, прагне не наражатися на поразки. Метою його життя - ховатися. У нього мало самовпевненості, він віддає перевагу стабільним та рутинним завданням. Особисто не ризикує і ставить для себе нескладні цілі.
Той, що догоджає, бажає зробити так, щоб інші любили та підтримували його. Він хоче, щоб його поважали і вважали щедрим та добрим. Воліє виконувати завдання, які передбачають роботу з людьми на товариській, компанійській основі.
Той, хто виконує, бажає досягти визнання та отримати престиж. Задля цього він маніпулює іншими та бажає справити враження, намагається бути респектабельним, змінює свої цінності, аби посісти найвигіднішу позицію. Така людина шукає завдань, які можуть підвищити його імідж та престиж.
Тому, хто досягає, потрібно максимально використати і розширити свій потенціал, добитися найвищих рівнів компетенції, самовиразитися. Він концентрується на проблемі, на меті, не є егоїстом, оскільки йому не бракує впевненості, щоб працювати над складними, проте реалістичними завданнями. Він присвячує себе речам, у які вірить, а не тим, які просто забезпечують йому гроші чи престиж. Людьми з такими якостями були А. Лінкольн та Ф. Рузвельт.
Вельми спорідненими з мотиваційними типами особистості виявляються її когнітивні типи, що ще раз підтверджує найтісніший зв'язок організації поведінки особистості та особливостей її мислення.
Л. Фрізен виділяє сім когнітивних типів особистості, які він також називає сімома різними формами мислення [3].
До першого належать "люди, що сприймають". Це дуже креативні, творчі індивіди з сильними здібностями до асоціації та усталеними поглядами. Вони вміють давати чіткі "чорно-білі" відповіді на складні запитання. У розмові спираються на факти - якими вони їх бачать. Їх комунікації не вистачає вірогідностей та уявлень, які дають можливість судити незалежно. Їхні співбесідники мають сприймати все, що вони говорять. Їх розповіді зрозумілі, часто включають якісь моральні уроки, оздоблені гумором , і засвідчують їхню відкритість.
Представники цієї групи прагнуть бути різносторонніми, піонерами у справах, вирішують одночасно кілька завдань. Вони радіють втіленню своїх рішень у життя. Те, що у їхньому мисленні сполучається багато факторів, робить їх дуже часто адекватно організованими. Мовлення таких людей спонтанне, одна ідея запалює іншу; вони можуть легко відповідати на коментарі та аргументи інших та синтезувати все, про що йшлося у розмові. Ці люди швидко приймають рішення, базуючись на доступній інформації, але можуть змінюватиїх, навіть кардинально, коли отримають нові дані.
Нарешті, "люди, що сприймають", мають одночасно риси новатора і
Loading...

 
 

Цікаве