WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Тенденції взаємодії засобів масової інформації з молодіжною аудиторією - Реферат

Тенденції взаємодії засобів масової інформації з молодіжною аудиторією - Реферат

агресії.
До ефектів впливу агресії, яка демонструється у фільмах, на поведінку глядачів, відносять:
1) навчання за допомогою спостереження (що представлено у працях А. Бандури). Людина, яка стала свідком агресії, відкриває для себе нові вербальні та фізичні реакції, яких раніше не було в її поведінковому репертуарі;
2) зняття заборони, яке полягає в тому, що спостереження за тим, як інші безкарно проявляють агресію, збільшує ймовірність вияву агресивних дій з боку спостерігача. За висновками соціологів, кожен третій підліток (вибірка респондентів з асоціальною спрямованістю) здійснював вчинки під впливом побаченого на телеекрані;
3) постійне спостереження за сценами насильства сприяє поступовій втраті емоційного сприйняття агресії і чужого болю, в результаті чого спостерігач не вважає насильство неприйнятною формою поведінки;
4) телевізійні сюжети, перенасичені сценами насильства і жорстокості, обумовлюють зміну індивідуального образу реальності: люди починають сприймати світ вороже налаштованим до них [3, c. 88 - 91].
Проте в західній літературі існує й інша точка зору, згідно з якою перегляд фільмів і передач зі сценами насильства та агресії виконує функцію "звільнення" - глядач може безпечно ідентифікувати себе з суб'єктом агресії або пережити страх та відчуття небезпеки, дивлячись на екран, замість того, щоб переживати це в реальному житті [10, c. 87].
Дослідники, зокрема, намагаються встановити зв'язок між частотою перегляду матеріалу, що містить сцени насильства, і схильністю до "пошуку пригод" в реальному житті. Особливо це стосується молоді віком 11 - 25 років. З'ясовано, що ті, хто полюбляє ризикувати в реальному житті, менш схильні до перегляду телепередач як з насиллям, так і без нього, оскільки вони сприймають себе як активно діючих, а не просто спостерігачів. З іншого боку, ті, кого приваблювали незаконні дії, але хто не вдавався до них у реальному житті, охоче дивилися матеріали з елементами насильства, особливо реалістичні фільми про злочинність, і в такий спосіб задовольнялися "вторинним" відчуттям [9, c. 24 - 45].
В дослідженнях деяких західних вчених, зокрема, К. Росс, теж не окреслено прямої залежності між переглядом телепередач з елементами насильства та агресивною поведінкою підлітків. Було опитано 78 підлітків, схильних до насильства, і їх поведінка була співставлена з переглядом телепрограм ними та "звичайними" школярами такого ж віку. Встановлено, що агресивні підлітки дивилися теле- та відеофільми рідше, ніж решта однолітків, у них не помічалося спеціального інтересу до програм з елементами насильства, хоча дивилися вони той же матеріал, що й "звичайні" підлітки (або їх взагалі не приваблював перегляд телевізійних фільмів) [10, с. 90].
Незважаючи на те, що інформаційний вік приніс у наше життя нові види ЗМІ і дозволив людям самоорганізовуватися як аудиторії новими способами, інструменти дослідження мас-медіа лишилися старими (опитувальники, інтерв'ю, спостереження, фокус-групи), хоча тепер можемо аналізувати результати досліджень, виходячи з нових реалій. Більше того, нові медіа-засоби зовсім не заперечують старих: тоді як Інтернет пропонує нові можливості взаємодії з аудиторією, традиційні ЗМІ (ТБ, радіо, преса) не втрачають своєї впливовості. Це підтверджують дані соціологічних опитувань. Так, результати загальноукраїнського моніторингового дослідження Інституту соціології НАН України, проведеного 2003 року, у якому брали участь 392 особи віком до 30 років (загальна вибірка становила 1800 осіб) свідчать, що щодня 80,4 % респондентів дивляться телевізор, 46,9 % - слухають радіо і 17,6 % - читають пресу [7]. Орієнтації молоді у сфері телебачення такі: найбільшою популярністю користуються телеканали УТ - 3 (Інтер), УТ - 2 (1+1), Новий канал (відповідно 68,5 %, 68,2 % та 37,5 % відповідей). Динамічні соціально-політичні трансформації, яких зазнало українське суспільство на межі 2004 - 2005 років, найактивніше висвітлювалися 5-им каналом, популярність якого значно зросла в цей період.
Особливістю структури інформаційних уподобань молоді є її розважальна орієнтація. Глядачі найохочіше дивляться художні фільми (72,2 %), розважальні та гумористичні програми (59,2 %), музичні телепередачі (58,7 %). Найменшою популярністю користуються передачі (цикли передач) з літератури, мистецтва, театру (6,5 %). В рейтингу художніх фільмів перше місце посідають комедії, друге - детективи, бойовики, гостросюжетні фільми; третє і четверте місця з відривом в 0,2 % - історичні фільми та фільми про кохання, мелодрами.
Ці дані, безумовно, не відображають в цілому картини культурних запитів молоді, але дають можливість фіксувати певну тенденцію, яка полягає в тому, що, по-перше, немає прямої кореляції міждекларованими культурними уподобаннями та їх реалізацією і, по-друге, для реалізації культурних запитів у країні ще не створено достатніх умов. Молоді люди, як і більшість інших вікових груп, перебувають в нелегкому економічному стані і тому вільний час використовують для відновлення фізичних сил, пасивного відпочинку з переважанням розважальних форм у художньо-культурному споживанні. Телевізор дивляться близько 3 годин на день у будні 23,6 % опитаних, а у вихідні - до 5 годин на день 20,5 %. Не дивляться телепередач у будні 2,3 % респондентів, а у вихідні - 0,8 %.
Що стосується радіоуподобань, то найчастіше слухають FM-станції (72,0 %), найменше - міжнародні радіостанції іноземними мовами (0,9 %). Відповідно, найбільше довіряють інформації FM-станцій (так відповіли 60,7 % респондентів).
У порівнянні з телебаченням та радіо, преса є менш значущим видом ЗМІ для молоді. 11,5 % опитаних її практично не читають. Значна частина респондентів (25,1 %) читає газети та журнали два дні на тиждень. Найбільшою популярністю користуються газети "Аргументы и факты" (22,2 %), "Бульвар" (11,7 %), "Факты и комментарии" (11,2 %), а найменшою - "Демократична Україна", "Киевский телеграф", "Известия - Украина" (0,3 %). Серед всіх газет найбільше довіряють газеті "Аргументы и факты" (18,1 %), а найменше - газетам "День", "Столичные новости" (по 0,3 %).
Отже, традиційні, "старі" засоби масової інформації не втрачають своєї значущості, про що свідчить те, що ЗМІ є найвпливовішим чинником формування свідомості сучасної молоді, її внутрішнього світу. В нашу епоху людина живе у світі різних подій, потрясінь, катаклізмів та сенсацій. Інформація, яка часто має негативний характер, іноді повністю заповнює внутрішній світ молодої людини, і тому все актуальнішою стає потреба звернення мас-медіа до гуманістичних цінностей людського буття. ЗМІ є порівняно автономною силою, вони виконують інформативну і контролюючу функцію, і, водночас, покликані брати участь у вихованні та освіті молодіжної аудиторії, виконувати профілактичну роботу у таких сферах, як наркоманія, токсикоманія, девіантна поведінка. Однак головною функцією ЗМІ лишається формування громадської думки щодо цих негативних явищ нашого життя.
Література:
1. Волков Ю. Г., Поликарпов В. С. Человек. Энциклопедический словарь. - М., 2000.
2. Волос В. Н. Социологические исследования аудитории прессы США // Журналист. Пресса. Аудитория./ Под ред. С. В. Смирнова. Вып. 4., Л., 1991.
3. Волянська О., Пилипенко В., Сапелкіна О. Роль засобів масової інформації в соціалізації агресії // Персонал, 2004, №7, c. 88 - 91.
4. Див. Грушин Б. А. Мнение о мире и мир мнений - М., 1967; Массовая информация и общественное мнение молодежи (Отв. редактор В. Л. Оссовский) - К., 1990; та ін.
5. Коробейников В. С. Редакция и аудитория. М., 1983.
6. Тофлер А. Третья волна. М., 1999.
7. Українське суспільство: соціологічний моніторинг 1994 - 2003 / За ред. Н. В. Паніної - К., 2003.
8. Шкопоров Н. Б., Матвеева Л. В. Связь с аудиторией в телекоммуникации. Ч. 2, Москва. - 1992.
9. Krcmar, M. and Greene K (1999). Predicting exposure to and uses of television violence. Journal of communication, 49 (3).
10. Karen Ross and Virginia Nightingale. Media and Audiences: New Perspectives. Glasgow. - 2003.
11. www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве